Презентація на тему «Епоха романтизму XVIII століття»

Рейтинг презентації — 5 на основі 1 голосів

Слайд #1

Епоха романтизму XVIII століття
Виконала:учениця 9-ІТ класу,Павлова Марина

Слайд #2

Романти́зм (фр. romantisme) — ідейний рух у літературі, науці й мистецтві,
що виник наприкінці 18 ст. уНімеччині, Англії й Франції, поширився з початку
19 ст. в Росії, Польщі й Австрії, а з середини 19 ст. охопив інші
країни Європи та Північної і Південної Америки. Характерними ознаками
романтизму є заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в
художній творчості, культ почуттів людини.

Слайд #3

Романтизм, що виник після французької революції, в умовах утверджуваного на зламі 18 — 19 ст. абсолютизму, був реакцією проти раціоналізму доби Просвітництва і застиглих форм, схем і канонів класицизму та подекуди проти сентименталізму. Філософську базу романтизму було закладено німецьким філософом Фрідріхом Шеллінгом. Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчення історичного минулого, інколи втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє чи й у фантастику. Романтизм призвів до вироблення романтичного світогляду та романтичного стилю і постання нових літературних жанрів — балади, ліричної пісні, романсовоїлірики, історичних романів і драм.
Романтизм співіснував з пізнім класицизмом, академізмом. Мав впливи на сучасні йому -
живопис
гравюру
архітектуру
музику
літературу

Слайд #4

Найбільш послідовні позиції романтизму виробили митці Франції. Саме там гостро, боляче відчувався розрив між гуманістичним ідеалом та жорстокою дійсністю країни, що вела безкінечні війни, страждала від нівелювання особистості і практичного винищення молодого покоління у військових авантюрах Наполеона, розчарування у частих змінах політичної влади і відсутності перспектив стабільності. Романтизм Франції ( на відміну від інших національних шкіл) мав також патріотичну, суспільну складову, яку яскраво втілили Теодор Жеріко в картині-спротиву « Пліт Медузи» та Ежен Делакруа - в картинах « Свобода, що веде народ» та «Винищення греків турками на Хіосі» ( « Різанина на Хіосі»). Унікальним явищем французького і європейського романтизму став барельєф «Марсельєза» на Тріумфальній арці в Парижі ( скульптор -Франсуа Рюд).
Лише з часом патріотична складова французького романтизму зійшла на нівець, а митці перейшли на позиції індивідуального спротиву брутальній буржуазній дійсності (Ежен Делакруа, Альфред Мюссе, Жорж Санд,Стендаль, Віктор Гюго, в Британії - Джордж Гордон Байрон та ін. )
Дещо хворобливі форми мав романтизм Британії, де відомі представники романтизму зосередились на відтворенні фантастичних чи фантасмагоричних картин розпаленої свідомості (Вільям Тернер, Генрі Фюзелі,Вільям Блейк, частково Джон Костебл).

Слайд #5

Теодор Жеріко;Пліт Медузи

Слайд #6

Ежен Делакруа;Свобода,що веде народ

Слайд #7

Франсуа Рюд;Марсельєза

Слайд #8

Серед європейських митців романтизму -
Ан-Луї Жироде де Русі-Тріозон
Ежен Делакруа, живопис і літографії
Теодор Жеріко
Антуан Жан Гро
Франсіско Гойя, пізні твори
Орест Кіпренський
Айвазовський Іван Костянтинович
Джон Констебл
Вільям Тернер
Вільям Блейк
Каспар Давід Фрідріх
Отто Рунге
Карл Шпіцвег

Слайд #9