Презентація "Еволюція прав людини"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Еволюція прав людини"
Слайд #1
Еволюція прав людини


Слайд #2
Права людини — це природні можливості індивіда, що забезпечують його життя, людську гідність і свободу діяльності у всіх сферах суспільного життя.
Права мають природну сутність і є невід'ємними від індивіда, вони позатериторіальні і позанаціональні, існують незалежно від закріплення в законодавчих актах держави, є об'єктом міжнародно-правового регулювання та захисту


Слайд #3
Історія ідеї прав людини бере свої витоки в давнині
Вже в Біблії містяться положення про цінність і недоторканність людського життя, рівності людей.


Слайд #4
В античних державах і країнах Давнього Сходу обґрунтовувалася рівність людей однаковими природними умовами їхнього походження з Космосу, у подальшому розвитку — визнання рівності усіх людей перед законом.


Слайд #5
Ідеї прав і свобод існували впродовж майже всієї історії людства. Концепція права існувала в історичних культурах, стародавні філософи, такі як Аристотель, писали про права громадян на власність та участь у громадських справах.


Слайд #6
Середньовічні  хартії свобод, такі як Магна Карта, не визначали прав будь-якої людини, а були тільки чимось на кшталт політичних і юридичних угод, що відповідали конкретній політичній ситуації.


Слайд #7
Активність у розвитку ідеї про права людини припадає на епоху Відродження і Просвіти. У XVII—XVIII ст.ст. ця ідея відбивається у теорії природного права, яка дозволила оцінювати з позицій справедливості діюче в державі позитивне право, проводити його перетворення в напрямку гуманізму і свободи.
Утверджуються права особи на життя, свободу, власність


Слайд #8
Ідея прав людини, заснована на теорії природного (природженого) права, знаходить втілення в нормативних актах держав Європи і світу.
Американська Декларація незалежності 1776 р. висловила фундаментальний принцип, на якому заснована демократична форма правління: «Ми вважаємо самоочевидною істиною, що всі люди створені рівними, що вони наділені Творцем певними невід'ємними правами, серед яких право на життя, свободу та прагнення до щастя».


Слайд #9
Цю ідею пестували, відстоювали, збагачували, поглиблювали, боролися за її реальне втілення в життя видатні мислителі України: П. Орлик, Т. Шевченко, М. Драгоманов, І. Франко, Леся Українка, М. Грушевський, О. Кістяківський та ін.


Слайд #10
Історія розвитку ідеї про права людини — це насамперед історія нових понять права і тих нових юридичних теорій, які формуються на основі цих понять (юридико-позитивістська, соціологічна, марксистсько-ленінська, сучасна теорія природного права та ін.)


Слайд #11
У XIX ст. найважливішою із правових проблем, пов'язаних і правами людини, стало питання ліквідації рабства. 


Слайд #12
У середині XX ст. ідея прав людини висвітилася новими фарбами завдяки підняттю ЇЇ на конституційний рівень.


Слайд #13
Отже,у  XX ст. під тиском численних рухів відбулися глибокі соціальні зміни, в тому числі в царині, що належить до прав людини:
профспілки добилися затвердження законів, що гарантували робітникам право на страйк
встановили мінімальні вимоги до умов і тривалості праці
добилися заборони або законодавчого регулювання дитячої праці. 
Рух за права жінок добився однакового права голосу для представників усіх статей. 


Слайд #14
Заснування Міжнародного комітету Червоного Хреста в 1864 та перші Женевські конвенції 1864 року заклали основу міжнародного гуманітарного права, що отримало подальший розвиток після двох світових воєн.


Слайд #15
На Ялтинській конференції 1945 року союзні держави домовилися створити новий орган, який успадкував би роль Ліги — Організацію Об'єднаних Націй. Одразу після заснування ООН стала виконувати важливу роль у встановленні міжнародного права, зокрема щодо прав людини.


Слайд #16
У результаті наукової систематизації прав людини в історичному огляді з'явилася теорія трьох поколінь прав людини.


Слайд #17
Перше покоління сходить до джерел конституціоналізму. Це особисті (тобто цивільні) свободи та політичні права. До них належать виборче право, свобода слова, свобода зборів і свобода друку . Ця група прав формувалася з кінця XVIII ст. до Першої світової війни.


Слайд #18
До другого покоління можна віднести соціально-економічні права і свободи, що гарантують інтереси людини в суспільстві й державі (право на власність, право на працю, право на сприятливі умови праці, право на відпочинок, право на охорону здоров'я й медичну допомогу, право на освіту, право на вільний вибір сфери діяльності), а також права соціально-культурного характеру.


Слайд #19
До третього покоління належать права і свободи, що забезпечують якість життя. Маються на увазі право на сприятливе навколишнє середовище і свобода інформації (можливість збирати, зберігати й поширювати будь-яким доступним способом будь-яку інформацію, що не становить таємниці).


Слайд #20
Головним принципом є розуміння свободи. Відповідно до цього визначення під свободою розуміється можливість кожного здійснювати безперешкодний розвиток особистості, не порушуючи прав, свобод і законних інтересів інших і виконуючи запропоновані законом обов'язки.


Слайд #21
Права і свободи людини і громадянина за сферою реалізації їх в суспільному житті поділяють на:
Особисті
 Політичні
Соціальні 
Екологічні
Економічні
Культурні
Інформаційні


Слайд #22
А) Особисті (громадянські) права — це природні, основоположні, невід'ємні права і свободи людини.


Слайд #23
Б) Політичні — можливості (свободи) громадянина активно брати участь в управлінні державою та у громадському житті, впливати на діяльність різних державних органів, а також громадських організаціях політичної спрямованості.


Слайд #24
В) Соціальні — можливості (свободи) людини і громадянина володіти, користуватися та розпоряджатися соціальними благами та послугами, наданими суспільством та державою, а також набувати і захищати їх в порядку, межах, формах і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.


Слайд #25
Г) Екологічні — можливості і свободи користуватися природним середовищем як місцем проживання.


Слайд #26
Д) Економічні — можливості (свободи) людини і громадянина володіти, користуватися та розпоряджатися економічними благами, а також набувати та захищати їх у порядку, межах, формах у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.


Слайд #27
Е) Культурні — це можливості збереження і розвитку національної самобутності людини, доступу до духовних досягнень людства, їх засвоєння, використання та участі у подальшому їх розвитку.


Слайд #28
Є) Інформаційні — це можливості користуватися розмаїтістю правових послуг, заснованих на інтелектуальних інформаційних технологіях і технологіях зв'язку.


Слайд #29
Права і свободи людини – це невід’ємна властивість розвиненого суспільства


Слайд #30
Я — українець. Є у мене право
На рідну мову та свою державу,
На гордий прапор золотисто-синій,
На щастя жити у такій країні.
Я — українець. Право знати маю
Про тих, кого героями вважаю,
Що людство рятували від руїни, —
Синів і дочок, гідних України.
Я — українець. Хочу право мати
Завжди усе, що думаю, казати,
На незалежну та міцну державу,
На все, що гарантовано по праву.
Я — українець. І моє це право
Любити землю горду й величаву,
Та дух свободи набирати в груди.
Я — українець. Був ним, є, і буду!