Презентація "Дисиденти"

+3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Дисиденти"
Слайд #1
Дисиденти
Підготував учень 11м класу Кашпрук Станіслав


Слайд #2
Дисиденти це люди, які насмілилися кинути виклик існуючій системі та сформували громадянську та національну свідомість багатьох українців. Вони несли світло правди, заявляючи про свій розрив з тоталітарною системою. Це провісники самостійної незалежної України.
Хто такі дисиденти?


Слайд #3
Слово «дисидент» означає «незгодний» і розуміється як «людина протесту», яка відкрито протиставляє свої погляди панівній ідеології та рішуче виступає за свої переконання. Причин  та передумов для появи дисидентів було безліч як внутрішніх, так і зовнішніх – це і бездержавний статус України, і русифікація усіх сфер життя, нехтування загальнолюдськими цінностями. Найголовнішим фактором було прийняття в 1948 році Загальної декларації прав людини.
Причини виникнення дисидентів та тлумачення слова


Слайд #4
Цікавим фактом було те, що існувало п’ять основних течій опозиційного руху. Перша – самостійницька, яка уявляла з себе національно-визвольний рух підпільних груп. Друга – національно-культурницька, тобто рух шістдесятників. Вони намагалися обґрунтувати необхідність духовного і культурного відродження народу, його мови, традиції. Намагалися чинити опір русифікації. Правозахисна вимагала дотримання конституції та законів, обстоювали ідеї гуманізму та демократії, особистої та національної свободи. А от релігійна,яка виступала за свободи совісті, виступала проти релігійних утисків, переслідування за релігійні переконання та проти нищення церковних храмів. Також поширеним був рух за соціально-економічні права (страйкова боротьба).
Течії опозиційного руху


Слайд #5
Самостійницька течія була репрезентована нелегальними групами й організаціями. Це була найбільш радикально налаштована течія. Для поширення своїх ідей дисиденти видавали "самвидавські" документи, критичні статті, в яких розкривали антинародну політику державно-політичної верхівки.
Самостійницька течія


Слайд #6
Національно-культурницькиа течія, представлена насамперед такими шістдесятниками, як І. Дзюба, І. Світличний, М. Коцюбинська, З. Франко та ін., базувався на необхідності духовного і культурного відродження українського народу, передусім його національної самобутності, історії, традицій.
Національно-культурницька течія
І. Дзюба
І. Світличний
М. Коцюбинська


Слайд #7
Правозахисна течія функція якого була ознайомлювати українське суспільство з Декларацією прав людини ООН, збирати докази порушення владою прав людини, національних прав в Україні, застосування політики етно і лінгвоциту та насильницького насаджування русифікації, домагатися безпосереднього контакту України з іншими країнами, акредитації в республіці представників закордонної преси, вільного обміну інформацією та ідеями.
Правозахисна течія


Слайд #8
Релігійне дисиденство, що мало на меті боротьбу за фактичне, а не декларативне визнання свободи совісті. І Україні, зокрема, воно вело боротьбу за відновлення українських греко-католицької та автокефальної православної церков, за свободу діяльності протестантських сект. Найяскравішими представниками цієї течії були Г.Вінс, І.Гель, В.Романюк, Й.Тереля.
Релігійна течія
Й.Тереля.
В.Романюк,
, І.Гель
Г.Вінс


Слайд #9
Доказом того, що дисидентів в Україні було багато, можна вважати наявність багатьох опозиційних організацій. Про них докладніше
Об’єднана партія визволення України (1953-1958 рр.) в Івано-Франківську. До суду у 1959 р. було притягнуто 10 осіб, головно молодих робітників (Б. Германюка, Я. Ткачука, М. Юрчика та ін.). Їх було засуджено до 7-10 років позбавлення волі.
Б. Германюк
Я. Ткачук
, М. Юрчик


Слайд #10
Український національний комітет (УНК). Діяв у 1957-1962 рр. у Львові на чолі з Б. Грициною. У програмі організації передбачалося готувати свідомих людей – пропагандистів, посилати їх на Велику Україну і відроджувати українську націю. Вони у лісі під Львовом почали будувати таємну друкарню. Б. Грицину та І. Коваля було засуджено до розстрілу, решта отримала від 5 до 15 років таборів.
УНК


Слайд #11
Український національний фронт (УНФ) 1964-1967 рр. історика Д. Квецька та філолога З. Красівського. У статутних принципах організації вказувалось, що це – добровільне об’єднання національно свідомих представників української нації, які ведуть боротьбу за Українську незалежну державу. Вони розробили програму перебудови суспільства на демократичних засадах.
УНФ
Д. Квецька
З. Красівський


Слайд #12
Українська робітничо-селянська спілка (УРСС),заснована 1959 р. Створив організацію Л. Лук’яненко разом із партійним працівником С. Віруном, завідувачем юрконсультації І. Кандибою, завідувачем сільського клубу В. Луцьковим. Ця спілка мала політичну програму і налічувала близько 30 членів.
УРСС
Л. Лук’яненко


Слайд #13
Всі організації зазнавали значних утисків, відбувалося багато судових процесів, а ще на основі судових рішень більшість безпідставно обвинувачених було репресовано. І це тоді, коли радянський уряд заявляв, що в СРСР немає випадків притягнення до судової відповідальності за політичними мотивами та, що в СРСР нема політичних в’язнів.
Незважаючи на все це, опозиція 60-х підготувала ґрунт для подальшої боротьби за демократизацію суспільства, за звільнення України від колоніальної залежності.


Слайд #14
Дякую за перегляд