Презентація "Художник Кричевський"

+4
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Художник Кричевський"
Слайд #1
Художник Кричевський


Слайд #2
Василь Кричевський
Дата народження
31 грудня 1872 (12 січня 1873)
Місце народження
село Ворожба, на Сумщині, Російська імперія
Дата смерті
15 листопада 1952 (79 років)
Місце смерті
Каракас
Національність
українець
Громадянство
Венесуела
Жанр
малярство, архітектура, графіка, кіно
Навчання
Залізнично-технічне училище , Харків
Напрямок
імпресіонізм, Український архітектурний модерн
Роки творчості
1900—1951
Твори
Будинок Полтавського губернського земства, Шевченківський музей


Слайд #3
Васи́ль Григо́рович Криче́вський (* 31 грудня 1872 (12 січня 1873), Ворожба (Лебединський район) — †15 листопада, 1952) — український маляр, архітектор, графік.Був патріархом великої родини Кричевських, яка дала українському мистецтву ряд видатних особистостей. Батько художників Василя та Миколи, митців, які здобули собі розголос особливо за свої праці аквареллю. Дід мисткині Катрі Василівної Кричевської-Росандич. Брат Федора Кричевського, видатного образотворчого митця і педагога.
Побіч малярства, у якому Василь Кричевський був типовим представником ліричного «українського імпресіонізму», графіки, де він пов'язував сучасність із здобутками книжкових прикрас 17-18 століть, виконавши у цьому дусі, між іншими цінними працями, проект прийнятого Центральною Радою українського державного герба, його вважають творцем нового українського стилю в архітектурі.


Слайд #4
Малярство
Частина робіт художника перебуває за кордоном, найбільша в Українському музеї Нью-Йорку. 2003 року онука Василя Кричевського Оксана де Лінде передала близько 300 робіт Кричевського від його доньки, що мешкає у Венесуелі, Галини Кричевської-Лінде до Харкова, Полтави, Лебедина, Києва в дарунок українським музеям. Зокрема близько 40 творів знаходяться в колекції Харківського художнього музею.


Слайд #5
Архітектура
Меморіальний будинок-музей Шевченка в Києві
У 1923—1924 рр. Кричевський з'ясував, що у будинку на Хрещатицькому завулку, 8 у 1846 р. проживав Тарас Шевченко. Василю Кричевському належить не тільки сама постановка питання про реставрацію, а й художнє керівництво оформленням будинку-музею, складання художніх проектів кімнат, майстерні й саду.
Будинок Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства
Докладніше: Будинок Кричевського-Лебіщака
Будівлю Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства у стилі українського модерну збудовано 1916 року за проектом Василя Кричевського та за діяльної участі інструктора гончарного виробництва з Галичини Юрія Лебіщака.


Слайд #6
Будинок Полтавського губернського земства.
Житловий будинок І. І. Щітківського на вул. Полтавській, 4-а в Києві, 1907-1908 pp. Архіт. В. Г. Кричевський та ін.
Будинок Полтавського губернського земства. Вестибюль першого поверху.
Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка в Києві.
Будинок письменників «Роліт» в Києві склав В. Г. Кричевський разом зі П. Костирком. 1932–1939
Літературно-меморіальний музей Шевченка на Тарасовій горі (1934–1937). Архітектори В. Кричевський, П. Ф. Костирко
Будинок Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства


Слайд #7
По проектам В. Кричевського у Києві були побудовані:
Прибутковий будинок (вул. Стрілецька, 28)
Школа (вул. Фрунзе, 164)


Слайд #8
Графіка
22 березня 1918 р. Центральна Рада затвердила проекти В. Кричевського, зокрема, герб, розроблений ним на основі Володимирового Тризуба.
Малий державний герб УНР В. Кричевського
Великий державний герб УНР за проектом В. Кричевського. 1918
Велика державна печатка УНР В. Кричевського. 1918
Державний кредитовий білет УНР В. Кричевського. 1918. Лицева сторона.
Державний кредитовий білет УНР за проєктом Кричевського. 1918. Зворотна сторона.


Слайд #9
Кіно
Василь Кричевський був фактично першим українським митцем, що розпочав працювати в кіно на студії в місті Одеса. Він узяв участь як художник в створенні фільмів:[2]
«Тарас Шевченко» (режисер Петро Чардинін) 1925—1926
«Маленький Тарас» 1925—1926
«Тарас Трясило» 1926—1927
«Два дні» 1926—1927
«За стіною» («Мова стін») 1927—1928
«Людина з лісу» 1927—1928
«Борислав сміється» 1925—1927
«Звенигора» (режисер Олександр Довженко). 1925—1927
«Повість про гаряче серце» 1936
«Назар Стодоля» 1936—1937
«Кармелюк» 1937—1938
«Сорочинський ярмарок» 1937
Після вимушеної еміграції митця за кордони СРСР, більшість кінострічок була знищена радянською цензурою. Відомості про працю Кричевського зберігає музей кіностудії в Одесі.


Слайд #10
Пам'ятники
Пам'ятник Михайлу Грушевському на його могилі, Київ, 1935
Надгробок Василя Виноградова у вигляді георгіївського хреста в Києві на Лук'янівському цвинтарі
Меморіальна дошка. Київ, вул. Стрілецька, 28


Слайд #11


Слайд #12
Проект
учениці 10 - б класу
Юсупової Богдани