Презентація "Марина Цвєтаєва"

+2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Марина Цвєтаєва"
Слайд #1
Марина Цвєтаєва
Життя і творчість поетеси


Слайд #2
Мари́на Іва́нівна Цвєта́єва (26 листопада (8 жовтня) 1892, Москва, Російська імперія — 31 серпня 1941, Елабуга, СССР) —російська поетеса,прозаїк,перекладач, одна із кращих поетів Росії 20 ст.


Слайд #3
Марина Цвєтаєва народилась 26 листопада (8 жовтня) 1892 року в Москві, в день, коли православна церква святкує пам’ять євангеліста Іоанна Богослова. Цей збіг знайшов відображення у віршах поета.
Красною кистью
Рябина зажглась.
Падали листья,
Я родилась.
Спорили сотни
Колоколов.
День был субботний:
Иоанн Богослов.


Слайд #4
Її батько, Іван Володимирович, - професор Московского університету, відомий філолог и мистецтвознавець; став в майбутньому директором Рум’янцевського музею, і засновником Музею витончених мистецтв.


Слайд #5
Мати, Марія Олександрівна Мейн (походить із польско-німецької родини), була піаністкою, ученицею Антона Рубинштейна.
Великий вплив на Марину, на формування її характеру надавала мама. Вона мріяла бачити дочку музикантом.


Слайд #6
Після смерті матері від сухот в 1906 році Марина із сестрою Анастасією залишилась під опікою батька.
Анастасия (слева) и Марина Цветаевы. Ялта, 1905.
…Всё бледней лазурный остров-детство,
Мы одни на палубе стоим.
Видно, грусть оставила в наследство
Ты, о мама, девочкам своим!


Слайд #7
Дитячі роки Цвєтаєвой пройшли в Москві і в Тарусі. Із-за хвороби матері вона довгий час жила в Італии, Швейцарії і Германії.
«Дом Тьо» був придбаний в 1899 р. дідом М.Цвєтаєвой по материнській лінії А.Д. Мейном. Після його смерті в домі прожила останні 20 років свого життя его друга жінка, яку малолітні Марина і Ася прозвали «Тьо». Тьо від "тьоті", так як не рідна бабуся веліла звать її тьотя. Прізвисько «Тьо» перейшло і на дім. В цьому домі Марина і Анастасія Цвєтаєви жили під час зимніх приїздів в Тарусу в 1907-1910 рр.


Слайд #8
Початкову освіту Марина Іванівна здобула в Москві, в часні жіночій гімназії М. Т. Брюхоненко.
Продовжила його в пансіонах Лозани (Швейцарія) і Фрайбурга (Германія). В 16 років здійснила поїздку в Париж, щоб прослухати в Сорбоні короткий курс лекцій про старофранцузьку літературу.


Слайд #9
В 1910 році Марина опублікувала (в типографії А. А. Левенсона) на свої особисті гроші перший сбірник віршів — «Вечірній альбом». (Сбірник посвячений пам’яті Марії Башкирцевї, що підкреслює його «щоденникову» направленість).
«Эта книга – не только милая книга девических признаний, но и книга прекрасных стихотворений»
Н. Гумилёв


Слайд #10
За «Вечірнім альбомом» двома роками пізніше виходить другий сбірник — «Чарівний ліхтар».
На ранню творчість Цвєтаєвой мали великий вплив Микола Некрасов, Валерій Брюсов и Максиміліан Волошин (поетеса гостювала в будинку Волошина в Коктебелі в 1911, 1913, 1915 и 1917 роках).
В 1913 році виходить третій сбірник — «Із двух книг».


Слайд #11
Я с вызовом ношу его кольцо
Да, в вечности жена, не на бумаге!-
Чрезмерно узкое его лицо
Подобно шпаге…
Безмолвен рот его, углами вниз,
Мучительно-великолепны брови.
В его лице трагически слились
Две древних крови
…В его лице я рыцарству верна,
Всем тем, кто жил и умирал без страху! -
Такие - в роковые времена -
Слагают стансы- и идут на плаху.
3 июня 1914
В 1911 році Цвєтаєва познйомилась зі своїм майбутнім чоловіком Сергієм Ефроном.


Слайд #12
27 січня 1912 року відбулося вінчання Марини Цвєтаєвой і Сергія Ефрона.
В цьому ж році у Марини і Сергія народилась дочка Аріадна (Аля).


Слайд #13
Літом 1916 року Цвєтаєва приїхала в місто Олександров, де жила її сестра Анастасія Цвєтаєва с громадяньким чоловіком Маврикиєм Мінцем і сином Андрієм. В Олександріві Цвєтаєвой був написаний цикл віршів («К Ахматовой», «Стихи о Москве» і інші вірші), а її перебування в місті літературознавці позніше назвали «Олександрівським літом Марини Цвєтаєвой».
Сёстры Цветаевы с детьми,
С. Эфрон, М. Минц (стоит справа). Александров, 1916 г.


Слайд #14
В 1914 році Марина познайомилась із поетесою і перекладачкою Софією Парнок; їхні романтичні стосунки продовжувалить до 1916 року. Цвєтаєва присвятила Парнок цикл віршів «Подруга».
Стосунки із Парнок Цвєтаєва схарактеризувала як «первую катастрофу в своей жизни».


Слайд #15
В 1917 році Цвєтаєва народила дочку Ірину, яка померла від голоду в приюті в Кунцево у віці 3-х років.
Ариадна (слева) и Ирина Эфрон. 1919 год
роки Громадянської війни видалия для Цвєтаєвой дуже тяжкими. Сергій Ефрон служив в рядах Білой армії. Марина жила в Москві, в Борисоглебському перовулці. В ці роки зявився цикл віршів «Лебединый стан», пронизаний співчуттям до білого руху.
Дом в Борисоглебском переулке, 6, в котором жила М.Цветаева
с 1914 по 1922 год


Слайд #16
В травні 1922 року Цвєтаєвой із дочкою Аріадной дозволили виїхати за кордон — до чоловіка, який, пережив разгром Денікіна, будучи білимм офіцером, тепер став студентом Пражського університету. Сочатку Цвєтаєва з дочкою недовго жила в Берліні, потім три роки в предмістях Праги.
Марина Цветаева в 1924-м году
Тоска по родине! Давно
Разоблаченная морока!
Мне совершенно всё равно –
Где совершенно одинокой
Быть, по каким камням домой
Брести с кошелкою базарной
В дом, и не знающий, что – мой, Как госпиталь или казарма…
1934 г.


Слайд #17
В 1925 році після народження сина Георга сімя перебралась в Париж.
Мур (Георгий Сергеевич Эфрон),
сын Марины Цветаевой . Париж, 1930-е.
М.И. Цветаева с мужем и детьми, 1925 г.


Слайд #18
Більшість із сствореного Цвєтаєвой в эміграції залишилось неопублікованим. В 1928 в Парижі выходить остання пожиттєва збірка поетеси — «После России», включивша в себе вірші 1922—1925 рр.
Пізніше Цвєтаєва пише про це так:
«Моя неудача в эмиграции — в том, что я не эмигрант, что я по духу, то есть по воздуху и по размаху — там, туда, оттуда…».


Слайд #19
15 березня 1937 г. виїхала в Москву Аріадна, (перша із сімї отримала можливість повернутися до дому). 10 жовтня того ж року із Франції втікає Ефрон, опинившись замішаним у замовному політичному вбивстві.
В 1939 році Цвєтаєва повернулась в СССР вслід за чоловіком і дочкою.
М.И. Цветаева, Франция, 1939 г. Фото на паспорт перед возвращением на Родину
Дом-музей Цветаевой в Болшево, город Королёв


Слайд #20
27 серпня була арештована дочка Аріадна, 10 жовтня - Ефрон. У серпні 1941 року Сергій Якович був розстріляний; Аріадна після п'ятнадцяти років репресій реабілітована в 1955 році.
У цей період Цвєтаєва практично не писала віршів, займаючись перекладами.
Сергей Эфрон с дочерью Ариадной (Алей), 1930-е


Слайд #21
31 серпня 1941 Марина Цвєтаєва покінчила життя самогубством, повісилася в будинку, куди разом із сином була визначена на постій. Вона залишила три передсмертні записки: тим, хто буде її ховати («евакуйованим», Асєєвим і сину).
Дом, где покончила с собой М.И. Цветаева
Посмертная записка сыну


Слайд #22
Марина Цвєтаєва похована 2 вересня 1941 на Петропавлівському кладовищі у м. Єлабузі. Точне розташування її могили невідомо.
На високому березі Оки, в її улюбленому місті Таруса відповідно до волі Цвєтаєвої встановлено камінь (Тарусского доломіт) з написом «Тут хотіла б лежати Марина Цвєтаєва».


Слайд #23
Дякую за увагу