Презентація на тему «Микола Лисенко» (варіант 1)

Микола Віталійович Лисенко
1842-1912
Основоположник національної
композиторської школи в Україні.
Музична творчість, виконавство та освіта.

Народився
Микола Віталійович Лисенко
10 березня 1842 року
в селі Гриньки
Кременчуцького повіту
Полтавської області.

Батьки
Лисенко Віталій Романович, офіцер
орденського кірасирського полку.
Лисенко Ольга Єреміївна,
Походила з Полтавського
поміщицького роду
Луценків.

Тут, у Гриньках, як згадував пізніше М.Старицький, над М.Лисенком «...зіткнулись два цілком протилежних і навіть ворожих впливи; з одного боку — французька мова, манери і аристократична манірність (мати й гувернантка), з другого боку — українська мова... пестощі і зайва простота манер.

  Музика не тільки вабила М.Лисенка, а й поступово заповнювала все його життя.
Йому праглося більших і ґрунтовніших знань, хотілося вдосконалювати виконавську майстерність.
З 1867 по 1869 рік він навчається у Лейпцігській консерваторії, а з 1874 по 1876 рік — у Петербурзі, у класі блискучого майстра оркестру М.Римського-Корсакова.

На українському народному ґрунті М.Лисенко творить високохудожні композиції на шевченківську тематику, народні опери «Різдвяна ніч» і «Утоплена», оперу-сатиру «Енеїда», монументальну народну музичну драму «Тарас Бульба».

У 1904 році М.Лисенко відкриває першу в Україні національну музично-драматичну школу (з 1913 року — ім. М.В.Лисенка), яка працювала у програмному режимі вищих мистецьких навчальних закладів.

Разом з О.Кошицем організував у 1905 році музично-хорове товариство «Київський Боян», головою якого був до кінця життя.   М.Лисенко був засновником і головою ради правління «Українського клубу»
(1908 — 1911 рр.).
Починаючи
з 1869 року
Микола Віталійович продовжував невтомно виступати у концертних програмах.

Музиці М.Лисенка притаманна органічна єдність змісту і форми, глибока ідейність, реалізм, висока композиторська майстерність.  Невтомний організатор, закоханий у свою справу подвижник, талановитий художник, палкий і активний пропагандист української музичної культури, М.Лисенко завжди і всюди ставив собі за мету, визначав як найважливе завдання — відкривати громадськості невичерпні художні скарби українського народу.

Педагогічною діяльністю М.Лисенко заклав підвалини вищої спеціальної музичної освіти в Україні. Безпосередніми продовжувачами кращих творчих традицій М.Лисенка в українській музичній культурі були К.Стеценко, Я.Степовий, М.Леонтович.

Будинок-музей
Миколи Лисенка
м. Київ

Надгробний пам'ятник М. В. Лисенку
на Байковому кладовищі у м. Києві.
В історії України постать Миколи Лисенка
залишається унікальним прикладом
поєднання в одній особі видатного музиканта, культурного і громадського діяча,
незалежної, інтелігентної
і чесної людини!

Його ім'я присвоєне театрам
і навчальним закладам, йому
встановлені пам'ятники,
щорічно вручаються премії
імені Лисенка.
На його честь відбуваються
фестивалі і конкурси.
Нашим духовним гімном
є його хор
“Боже Великий Єдиний, нам Україну храни”

Презентацію підготувала:
Ладода Юлія Олегівна
Учениця 6(10)-А класу
Кременчуцької гімназії №5 імені Т.Г.Шевченка