Презентація "Історичний туризм"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Історичний туризм"
Слайд #1
Історичний туризм
Виконала
Учениця 10-А класу
ХСШ №166 «Вертикаль»
Курочкіна Анна


Слайд #2
Історичний туризм (історико-культурний туризм) — це різновид туризму, метою якого є відвідання місцевості, пов’язаної з історією та історичною спадщиною.
Виділяють чотири принципи історичного туризму:
активне сприяння у збереженні спадщини місцевості — культурного, історичного та природного;
підкреслення і виділення унікальності спадщини місцевості щодо інших регіонів;
створення у місцевого населення почуття гордості і відповідальності за унікальну спадщину;
розробка програми розвитку туризму на основі використання унікальної спадщини місцевості.


Слайд #3
Приклади пам`яток історичного туризму


Слайд #4
1. Мачу-Пікчу, Перу
Ма́чу-Пі́кчу (кеч. Machu Pikchu — «стара вершина») — доколумбове місто інків, розташоване в Андах на висоті 2400 метрів на вершині гірського хребта над долиною річки Урубамби в Перу, за 80 км на північний схід від Куско. Місто, яке часто називають «втраченим містом інків», є символом Імперії інків. Це місто було створене як священний гірський притулок великим правителем інків Пачакутеком за сторіччя до завоювання його імперії, тобто приблизно в 1440 році, і функціонувало до 1532 року, коли іспанці вторглися на територію імперії, після чого місто було покинуте його мешканцями.
Місто залишалося забутим протягом століть, і знову отримало всесвітню відомість в 1911 році, відкрите американським істориком Хайремом Бінгхемом, на той час вже в руїнах. Відтоді Мачу-Пікчу став важливою туристичною пам'яткою. Територія навколо міста в 1981 році була проголошена історичним заповідником, який в 1983 році був внесений до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.


Слайд #5
Панорама Мачу-Пікчу


Слайд #6
2. Колізей, Італія
Колізе́й  чи раніша назва Амфітеатр Флавіїв  — найбільший амфітеатр Стародавнього Риму, символ імператорської могутності.
Розташований у Римі, в улоговині між Есквілінським, Палатинським і Целійським пагорбами.


Слайд #7
3. Піраміда Хеопса, Єгипет
Піраміда Хеопса (Хуфу) — найбільша з-поміж єгипетських пірамід, єдине з «Семи див світу», яке збереглося до наших днів. Входить у трійку найвідоміших пірамід на плато Гіза.
Піраміда знаходиться на західному березі Нілу, в некрополі міста Гіза і є комплексом стародавніх пам'ятників, які в часиєгипетських фараонів були частиною стародавнього міста Мемфіс (сьогодні частина Великого Каїру). За монументальністю і обробкою вона перевершує всі інші піраміди на території Єгипту.


Слайд #8
4. Великий китайський мур, Китай
Вели́кий кита́йський мур́ (长城 cháng-chéng) — низка кам'яних та земляних укріплень в північній частині Китаю, збудованих з метою захисту північних кордонів Китайської імперії проти вторгнень різних кочових племен. Найстаріша частина муру була збудована ще в сьомому столітті до н. е.  Пізніше, будівництво нових секцій тривало аж до 16 століття включно. Одна з найвідоміших частин муру збудована в 220–206 до н. е. першим імператором Китаю Цінь Ші Хуан-ді. Небагато з них дійшли до наших днів. Більшість нині існуючих були збудовані в епоху династії Мін.


Слайд #9
Згідно з легендою, душа Цінь Ші Хуан-ді під час сну злетіла на Місяць і звідти побачила Землю. Китайська імперія видалася йому маленькою беззахисною цяткою. Тоді й народилась у імператора думка спорудити мур, що захистив би всю імперію від набігів жорстоких варварів.


Слайд #10
Старовинна китайська легенда оповідає, що будівничі великого китайського муру замішували розчин для скріплення каменів на рисовому відварі
. В наші дні, під час археологічних досліджень перед реставрацією міського муру періоду Мін (1368–1644) археологи дійсно знайшли в складі вапняного розчину сліди рисового клейстеру. Цілком можливо, що легенда передає реальні факти — стверджують дослідники.


Слайд #11
5. Тадж-Махал, Індія
Та́дж-Маха́л — монумент, розташований за два кілометри від міста Агра (Індія), на березі річки Джамна. Збудований імператором Шах Джахан Мугалом як мавзолей для своєї персидської дружини Мумтаз-Махал, також відомої як Мутмаз-Ул-Замані, племінниці впливового царедвірця при дворі індійського правителя. Будівництво зайняло 22 роки (з 1630 по 1652 рік).


Слайд #12
Вигляд з річки Джамна 


Слайд #13
Щодня Тадж-Махал відвідують десятки тисяч людей, за рахунок туристів «індійська перлина» приносить казні країни чималі кошти.
За рік Тадж-Махал відвідує від 3 до 5 мільйонів відвідувачів, з них більше ніж 200 000 — з-за кордону. Більшість туристів приїжджає в прохолодні місяці року — жовтень, листопад і лютий. Рух транспорту з двигунами внутрішнього згоряння поблизу комплексу заборонено, тому від автостоянки туристи підходять пішки, або можуть під'їхати на електричному автобусі. Тепер відновлений Хавасспурас (північний двір) — для використання в якості нового центру для відвідувачів. У невеликому містечку на південь, відомому як Тадж-Ганджі або Мумтазабад, були побудовані караван-сараї, базари і ринки для задоволення потреб відвідувачів і працівників. Тадж-Махал також фігурує в декількох списках як одне з семи чудес у сучасному світі, в тому числі у складеному у 2007 році списку Нових семи чудес світу.


Слайд #14
Дякую за перегляд!