Презентація "Свято Спаса"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Свято Спаса"
Слайд #1
Свято Спаса


Слайд #2
Це свято церква називає другим Богоявленням. Відзначають його з четвертого століття, коли цариця Олена, мати імператора Костянтина Великого, побудувала на горі Фавор храм на спомин про велику подію.


Слайд #3
За Біблією, Ісус Христос разом зі своїми учнями піднявся на вершину цієї гори і почав молитися. Під час молитви його лице просяяло, ніби сонце, а одяг зробився білим і блискучим, як світло. У блаженному сяйві Він здійнявся на небеса й почули його учні голос Всевишнього, який сповістив, що Ісус є намісником Бога на землі. Саме це і переконало їх у надприродній місії Христа. Звідси й назва свята — Преображення Господнє.


Слайд #4
Свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, також Свято Преображення Господнього, Преображення, Свято Спаса, Яблучний Спас, Другий Спас — християнське свято.
Святкується 19 серпня православними та греко-католиками. Свято Преображення відзначається Східною Церквою з IV сторіччя і є одним із найбільших. Припадає на Успінський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.
У календар Західної Церкви воно було введене папою Калікстом III в 1457 році і святкується римо-католиками 6 серпня.


Слайд #5
Святкуванням Преображення Церква сповідує по'єднання у Христі двох начал — людського і Божого. Преображення є поява Сина при свідченні Отця в Духові Святому, тобто одкровення всіх іпостасей . Преображення полягало не у зміні Божественної природи Христа, але у з'яві Його Божества у природі людській. Відповідно до Івана Золотоустого, Преображення відбулося, «щоб показати нам майбутнє преображення єства нашого і майбутнє Своє пришестя на хмарах у славі з ангелами».
Преображення Господнє


Слайд #6
Свято Преображення Господнього існувало вже в IV ст., про що свідчать повчання і слова Єфрема Сіріна й Івана Золотоустого. Мати Констянтина Великого, свята рівноапостольна Єлена, побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення, зруйнований у XII ст. Салах-ад-діном. Піснеспіви на честь свята були написані Іоанном Дамаскином і Космою Маюмським (VIII ст.). Від VI ст. це свято урочисто святкується у Східній Церкві під назвою «Господнього Преображення».
Первісно Преображення святковано в місяці лютому. Одначе тому, що це радісне свято звичайно випадало у часі Великого Посту, а це було незгідне з духом посту й покути, то його перенесено на день 6 серпня (19 серпня за новим стилем).
Історія


Слайд #7
Свято прижилося далеко не зразу і не скрізь. Першими його запровадили в себе східні церкви, з'єднавши з місцевими язичницькими святами, присвяченими збиранню врожаю. На Заході свято ще в XII ст. не було загальним; його заснував у 1457 папа Калліст III, установивши тоді ж богослужбовий чин.


Слайд #8
Народними назвами цього свята є Спас, Другий Спас або Яблучний Спас.
Традиції святкування в Україні


Слайд #9
Крім яблук, у цей день на церковну паперть приносять й інші плоди врожаю: горох, картоплю, огірки, жито, ячмінь тощо. Все це священик повинен після обідні благословити і прочитати над ним молитву, за що вдячні прихожани наділяють його так званими начатками — потроху від кожного сорту з принесених плодів. Освячення у цей день винограду і різних фруктів та овочів символізує розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя.


Слайд #10
У давнину в день Преображення Господнього існував звичай наділяти плодами бідних та вбогих; звичаю цього дотримувалися так суворо, що коли дізнавалися про когось, хто не зробив цього доброго діла, таку людину вважали невартою уваги і припиняли з нею спілкуватися.


Слайд #11
Другий Спас — це день поминання померлих родичів. За народним віруванням, це третій вихід померлих на світ у весняно-літньому сезоні. Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою. Якщо дощовий — мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму.


Слайд #12
Наче повний голос дзвону,Наче зібрана ріка,Лине в небо до стіп тронуЗ наших грудей піснь така:
Твому серцю, Спасе мій,Честь складає весь наш край,Ти наш нарід - вічно твій -В серці своїм заховай.
Під прапором Серця ТвогоМи підемо всі у бій,Та за Тебе душу, тілоЗложим в жертві, Боже мій,-Твому серцю. Спасе мій і т. д.
Спасе
О, як Тебе, Спасе, у тім слові бачу!О, як Твоє Серце моїм серцем чую!Читаю завіт Твій, читаючи, плачу,Високо підніс Ти натуру людськую.
Пісня


Слайд #13
З святом Спас пов'язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав'язують «Спасову бороду». До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому - ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за Іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс, - «щоб не випадало з голови волосся».
Обряди


Слайд #14
Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають у печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.
Обрядова їжа


Слайд #15
Прийшов Спас — пішло літо від нас.
Після другого Спаса — дощ хлібогній.
Якщо антонівка вродила — наступного року хліб уродить.
Із Спаса — Преображення погода преображається.
Прийшов другий Спас — бери рукавиці про запас.
Минув Спас — держи кожух про запас.
Як прийде Спас, комарам урветься бас, а як прийде Пречиста (28 серпня) — забере їх нечиста.
Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде.
Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо жарко — січень морозяний.
Приказки і прикмети