Презентація "Музичне мистецтво ХVI-XVIII cт"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Музичне мистецтво ХVI-XVIII cт"
Слайд #1
Музичне мистецтво ХVI-XVIII cт.


Слайд #2
Українські народні думи
Українські народні думи — це неначе поетичний літопис козацького життя. Вони дійшли до нас в усній передачі народних співаків, кобзарів, бандуристів, лірників.


Слайд #3
Тематика
Визвольна війна українського народу проти польських панів.
Боротьба трудящих проти гнобителів-багатіїв.


Слайд #4
Особливості жанру
Неподільність на строфи
Нерівномірність рядків
Виразний ритм
Можлива відсутність рими
Детальна розповідь
Молитовна форма
Велика за розміром


Слайд #5
Цикли
Старший цикл
Невільницькі думи. У них оспіваний побут козаків у неволі, їхня туга за рідним краєм, тяжке горе бранців. До невільницьких дум належать: «Плач невольника», «Маруся Богуславка». «Озівські брати», «Самійло Кініка».
Молодший цикл До другого циклу належать думи пізніші, в яких велика частина відноситься до Хмельниччини. «Дума про козака Голоту» належить до найстарших дум.


Слайд #6
Кобзарі
Кобза́р — український народний співець і музикант. Кобзарі були творцями, хранителями і передавачами епічної традиції у формі історичних пісень, дум, релігійних піснеспівів, моралізаторських пісень, а також казок та переказів, супроводжуваних грою на кобзі або бандурі.


Слайд #7
Найвідоміші кобзаріОстап Верес
Остап Вересай народився 1803 року в селі Калюжниці на Чернігівщині в родині кріпака. У 15 років хлопця віддали в науку до кобзаря. Вересай виявив надзвичайне музичне обдаровання, добру пам'ять, тож досить швидко опанував репертуар.Остап Вересай мандрував по всій Україні, зворушуючи слухачів майстерним виконанням народних дум та пісень.


Слайд #8
Гнат Гончаренко
Народився Гнат Гончаренко 1835 року у кріпацькій родині в слободі Ріпки Харківського повіту. Пізніше переїхав до Губаєнкового хутора. Осліп на третьому році життя, у 22 роки пішов навчатися до панотця  Кулибаби. За спогадами, Г. Гончаренко був суворим послідовником вустинських заповітів і ніколи не відхилявся від традиційних виконавських форм.


Слайд #9
Лірники
Лірники співали в першу чергу історичні думи, які укладали самі, що прославляли діяння гетьманів; далі після історичних дум співали побожних пісень про св. Миколая та ін.


Слайд #10
Дума «Буря на Чорному морі»


Слайд #11
Києво-Могилянська академія
Важливою подією для музичного мистецтва стало відкриття у 1632 році Києво-Могилянської академії, де викладалися музичні предмети. Її вихованці популяризували вертеп. Серед випускників Академії багато українських митців, зокрема Григорій Сковорода та Артемій Ведель. 


Слайд #12
Ірмолої
Важною подією був перший друк українських нот — ірмолоїв (Львів, 1807 p.), а згодом слідували дальші видання. З часом завівся теж звичай складати церковні співи у збірники, т.зв. богогласники, а першим таким був «Богогласник» виданий в Почаєві у 1791 р.


Слайд #13
Глухівська співоча школа
Величезне значення в українській музичній культурі XVIII століття мало створення з ініціативи гетьмана Данила Апостола в 1730 р. Глухівської співочої школи, вихованцями якої стали Дмитро Бортнянський, Максим Березовський та Артемій Ведель.


Слайд #14
Дмитро Бортнянський
Велику славу здобув  Дмитро Бортнянський як капельмейстер придворної капелі в Петербурзі, а передовсім — як композитор релігійної музики. Написав він прекрасні церковні твори, які по сьогодні виконуютуься церковними хорами. Зумів поставити свої три опери „Алкид», „Фабій”, „Креонт”. Історики російської музики вважають його своїм композитором.


Слайд #15
Максим Березовський
Максим Березовський народився в козацькій родині. Вищу освіту здобув у Києво-Могилянській академії, де почав писати власні твори. Березовський відомий як композитор, автор духовних концертів, що написані ним після повернення з Італії (найпопулярніший концерт «Не отвержи мене во время старости»).


Слайд #16
Артем Ведель
Артем Ведель (1767-1806), перебував якийсь час у Москві, де був диригентом у московського генерал-губернатора, згодом вернувся в Україну і став монахом в Києво-Печерській Лаврі, де здобув собі пошану як справжній аскет. Був арештований за проти-царську діяльність і майже до кінця життя просидів у тюрмі, а царська цензура заборонила друкувати його музичні твори.


Слайд #17
Історичні пісні
Історичні пісні, як і думи, присвячені конкретним історичним подіям,оспівуванню історичних осіб Найдавнішими з них є пісні, пов’язані з добою козаччини,подіям,оспівуванню історичних осіб.


Слайд #18
Особливості жанру
Куплетна побудова
Римовані рядки
Віршовий розмір
Історична основа


Слайд #19
«Пісня про Байду»


Слайд #20
«Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш»


Слайд #21
«За Сибіром сонце сходить»


Слайд #22
Пісня-марш
Упродовж віків залишається популярною історична пісня-марш, присвячена героям-гетьманам Петрові Дорошенкові та Петрові Сагайдачному: ”Ой,на горі та женці жнуть ”. Упродовж віків залишається популярною історична пісня-марш, присвячена героям-гетьманам Петрові Дорошенкові та Петрові Сагайдачному: ”Ой,на горі та женці жнуть”. Героями історичних пісень, як і героями дум, були Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс та ін.


Слайд #23
Петро Сагайдачний
Петро Дорошенко


Слайд #24
Богдан Хмельницький
Максим Кривоніс


Слайд #25
”Ой,на горі та женці жнуть”