Презентація на тему «Музичне мистецтво ХVI-XVIII cт»
Музичне мистецтво ХVI-XVIII cт.
Українські народні думи
Українські народні думи — це неначе поетичний літопис козацького життя. Вони дійшли до нас в усній передачі народних співаків, кобзарів, бандуристів, лірників.
Тематика
Визвольна війна українського народу проти польських панів.
Боротьба трудящих проти гнобителів-багатіїв.
Особливості жанру
Неподільність на строфи
Нерівномірність рядків
Виразний ритм
Можлива відсутність рими
Детальна розповідь
Молитовна форма
Велика за розміром
Цикли
Старший цикл
Невільницькі думи. У них оспіваний побут козаків у неволі, їхня туга за рідним краєм, тяжке горе бранців. До невільницьких дум належать: «Плач невольника», «Маруся Богуславка». «Озівські брати», «Самійло Кініка».
Молодший цикл До другого циклу належать думи пізніші, в яких велика частина відноситься до Хмельниччини. «Дума про козака Голоту» належить до найстарших дум.
Кобзарі
Кобза́р — український народний співець і музикант. Кобзарі були творцями, хранителями і передавачами епічної традиції у формі історичних пісень, дум, релігійних піснеспівів, моралізаторських пісень, а також казок та переказів, супроводжуваних грою на кобзі або бандурі.
Найвідоміші кобзаріОстап Верес
Остап Вересай народився 1803 року в селі Калюжниці на Чернігівщині в родині кріпака. У 15 років хлопця віддали в науку до кобзаря. Вересай виявив надзвичайне музичне обдаровання, добру пам'ять, тож досить швидко опанував репертуар.Остап Вересай мандрував по всій Україні, зворушуючи слухачів майстерним виконанням народних дум та пісень.
Гнат Гончаренко
Народився Гнат Гончаренко 1835 року у кріпацькій родині в слободі Ріпки Харківського повіту. Пізніше переїхав до Губаєнкового хутора. Осліп на третьому році життя, у 22 роки пішов навчатися до панотця Кулибаби. За спогадами, Г. Гончаренко був суворим послідовником вустинських заповітів і ніколи не відхилявся від традиційних виконавських форм.
Лірники
Лірники співали в першу чергу історичні думи, які укладали самі, що прославляли діяння гетьманів; далі після історичних дум співали побожних пісень про св. Миколая та ін.
Дума «Буря на Чорному морі»
Києво-Могилянська академія
Важливою подією для музичного мистецтва стало відкриття у 1632 році Києво-Могилянської академії, де викладалися музичні предмети. Її вихованці популяризували вертеп. Серед випускників Академії багато українських митців, зокрема Григорій Сковорода та Артемій Ведель.
Ірмолої
Важною подією був перший друк українських нот — ірмолоїв (Львів, 1807 p.), а згодом слідували дальші видання. З часом завівся теж звичай складати церковні співи у збірники, т.зв. богогласники, а першим таким був «Богогласник» виданий в Почаєві у 1791 р.
Глухівська співоча школа
Величезне значення в українській музичній культурі XVIII століття мало створення з ініціативи гетьмана Данила Апостола в 1730 р. Глухівської співочої школи, вихованцями якої стали Дмитро Бортнянський, Максим Березовський та Артемій Ведель.
Дмитро Бортнянський
Велику славу здобув Дмитро Бортнянський як капельмейстер придворної капелі в Петербурзі, а передовсім — як композитор релігійної музики. Написав він прекрасні церковні твори, які по сьогодні виконуютуься церковними хорами. Зумів поставити свої три опери „Алкид», „Фабій”, „Креонт”. Історики російської музики вважають його своїм композитором.
Максим Березовський
Максим Березовський народився в козацькій родині. Вищу освіту здобув у Києво-Могилянській академії, де почав писати власні твори. Березовський відомий як композитор, автор духовних концертів, що написані ним після повернення з Італії (найпопулярніший концерт «Не отвержи мене во время старости»).
Артем Ведель
Артем Ведель (1767-1806), перебував якийсь час у Москві, де був диригентом у московського генерал-губернатора, згодом вернувся в Україну і став монахом в Києво-Печерській Лаврі, де здобув собі пошану як справжній аскет. Був арештований за проти-царську діяльність і майже до кінця життя просидів у тюрмі, а царська цензура заборонила друкувати його музичні твори.
Історичні пісні
Історичні пісні, як і думи, присвячені конкретним історичним подіям,оспівуванню історичних осіб Найдавнішими з них є пісні, пов'язані з добою козаччини,подіям,оспівуванню історичних осіб.
Особливості жанру
Куплетна побудова
Римовані рядки
Віршовий розмір
Історична основа
«Пісня про Байду»
«Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш»
«За Сибіром сонце сходить»
Пісня-марш
Упродовж віків залишається популярною історична пісня-марш, присвячена героям-гетьманам Петрові Дорошенкові та Петрові Сагайдачному: ”Ой,на горі та женці жнуть ”. Упродовж віків залишається популярною історична пісня-марш, присвячена героям-гетьманам Петрові Дорошенкові та Петрові Сагайдачному: ”Ой,на горі та женці жнуть”. Героями історичних пісень, як і героями дум, були Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс та ін.
Петро Сагайдачний
Петро Дорошенко
Богдан Хмельницький
Максим Кривоніс
”Ой,на горі та женці жнуть”