Презентація "Кібернетика 60-х років"

-2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Кібернетика 60-х років"
Слайд #1
Кібернетика 60-х років


Слайд #2
Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України
Історія інституту починається з 1957 року, тоді, на базі лабораторії обчислювальної математики та техніки Інституту математики АН УРСР, був заснований Обчислювальний центр Академії наук УРСР, перетворений в 1962 році в Інститут кібернетики, на який покладались завдання розвитку обчислювальної техніки і кібернетики та їх застосування в усіх галузях господарства, науки, оборони. Саме у згаданій лабораторії у 1950 році під час перебування її у складі Інституту електротехніки АН УРСР під керівництвом академіка С. О. Лебедєва було створено першу в СРСР і континентальній Європі Малу електронну обчислювальну машину «МЕОМ».
Засновником і директором інституту до 1982 року був академік Віктор Михайлович Глушков (1923–1982 ), ім'я якого сьогодні носить інститут. 
Ві́ктор Миха́йлович Глушко́в


Слайд #3
Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України


Слайд #4
Під його керівництвом науковці створили першу в світі обчислювальну машину широкого профілю “Дніпро”. Призначена для контролю та управління безперервними технологічними процесами і складними фізичними експериментами, а також для вивчення процесів в період їх алгоритмізації.


Слайд #5
Налагодження першого зразка комп'ютера „Дніпро”. Обчислювальний центр Академії наук УРСР, 1960 р.


Слайд #6
Характеристики комп'ютера ”Дніпро”
Структура команд: двохадресна
Система числення: двійкова
Спосіб представлення чисел: з комою, фіксованою перед старшим розрядом
Розрядність: 26 двійкових розрядів, з яких один старший — знаковий
Середня швидкодія 10000 операцій / с.
Система команд: 88 команд
Займана площа: 35-40 кв. метрів
Споживана потужність: 4 кВт


Слайд #7
Електронна обчислювальна машина «Промінь» 
Машина «Промінь» працювала в двійково-десятковій системі числення з 5 десятковими знаками. Обсяг оперативного запам’ятовуючого пристрою становив 140 слів. Команди в систему вводились або за допомогою штекерів, або могли бути записані на металеві перфокарти. Обсяг запам’ятовуючого пристрою для команд — 100 команд. З них 80 — для збереження команд та проміжної інформації, 20 — для збереження констант. Система команд була одноадресна. Середня швидкість обчислень становила 1000 операцій додавання або 100 операцій множення за хвилину.
Введення числової інформації здійснювалось з клавіатури. Вивід здійснювався на табло з десятковими індикаторними лампами.


Слайд #8
Найвище керівництво СРСР біля машини «Промінь»


Слайд #9
Електронна обчислювальна машина «МИР-1»
 Випускалася серійно та призначалася для використання в навчальних закладах, невеликих інженерних бюро та наукових відділах. Мала ряд унікальних властивостей, зокрема апаратно реалізованумашинну мову, близьку за можливостями до мов програмування високого рівня, та розвинуте математичне забезпечення.


Слайд #10
В. М. Глушков з командою розробників «МИР-1»


Слайд #11
Електронна обчислювальна машина «Київ»
Розробка ЕОМ «Київ» розпочалась в 1954 р. в тій самій лабораторії, де під керівництвом C. О. Лебедєва була створена «МЭОМ» Безпосереднім ініціатором проведення розробки був Б. В. Гнєденко, на той час — директор Інституту математики АН УРСР.
Наприкінці 50 — початку 60-х років XXст. на ЕОМ «Київ» під керівництвом В. М. Глушкова була виконана серія унікальних на той час експериментів з штучного інтелекту, машинного розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання автоматів для розпізнавання друкованих та письмових букв, автоматичному синтезу функціональних схем. 


Слайд #12
Основні характеристики:
зовнішній запам'ятовувальний пристрій — три магнітних барабани місткістю 9 тис. слів
елементна база — електронні лампи.
введення даних — з перфокарт, перфолент, телеграфних ліній зв'язку.
виведення даних — друкуючий пристрій або перфолента.
система команд — 32 операції, в тому числі команди скороченого множення, ділення, операції для організації циклів.
форма представлення чисел — з фіксованою комою перед старшим розрядом
розрядність машинного слова — 41 біт.


Слайд #13
Налаштування ЕОМ «Київ»