Презентація "Ведель Артем Лук'янович"

+2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Ведель Артем Лук'янович"
Слайд #1
Ведель Артем Лук'янович
Підготував Венцеславський Данило


Слайд #2
Арте́м Лук'янович Ве́дель (Ве́дельський) (1767, Київ — †14 липня 1808, там само)  — український композитор, диригент, співак, скрипаль.


Слайд #3
Народився в сім'ї київського міщанина Лук'яна Власовича й Олени Григорівни Ведельських, імовірно в квітні 1767 року. Садиба родини Ведельських містилася на Подолі у парафії Різдво-Предтечинської (Борисоглібської) церкви. Хата з городом і садком стояла на розі сучасних вулиць Братської та Андріївської. Тут Ведель жив до 1788, з квітня 1792 до весни 1796 та з літа 1798 до серпня 1799. У батьковому домі композитор також закінчив свій життєвий шлях у 1808.


Слайд #4
Ведель навчався в Києво-Могилянській Академії до 1787, пройшов курс до класу філософії включно, де здобув ґрунтовну гуманітарну й музичну освіту.
В Києво-Могилянській Академії Ведель почав компонувати свої перші музичні твори, диригував студентським хором та оркестром, виступав як соліст і скрипаль. Співак з хору, яким керував Ведель у Академії, розповідав згодом дослідникові В. Аскоченському: «…це був красивий юнак з очима, що випромінювали світло, мав ніжний голос, спокійний характер і надзвичайно тактовний».


Слайд #5
Твори Веделя тривалий час були заборонені і поширювалися в рукописах, їх знали й виконували, незважаючи на заборону. На сьогодні відомо близько 80 музичних творів. Серед них 31 хоровий концерт, 6 тріо, серед яких «Покаянія отверзи ми двери», 2 літургії Іоана Златоустого, Всеношна та один світський кант.


Слайд #6
В Інституті рукописів НБУВ зберігаються рукописи неповної літургії Івана Златоустого і 12 духовних концертів:
«В молитвах неусыпающую Богородицу» — до мінор (1794)
«Спаси мя, боже, яко внидоша воды до души моєя» — ля мінор (1794)
«Доколѣ, господи, забудеши мя» — фа мінор (1795)
«Пою Богу моєму дондеже єсьмь» — до мінор (1795)
«Блажен разумѣваяй на нища и убога» — соль мінор (1795)
«Помилуй мя, Господи, яко немощен єсмь» — ля мінор (1796)
«Воскресни, Господи…» (зберігся неповністю, 1796)
«Услыши, Господи, глас мой» — до мінор (1796)
«Проповѣдника вѣры» — до мажор (1796)
«Господь пасет мя» — до мажор (1796)
«Боже, законопреступницы восташа на мя» — до мінор (1796)
«Ко Господу внегда скорбѣти ми» — до мінор (1798)


Слайд #7
Переважна більшість концертів Веделя написані на слова псалмів, переважно благального, скорботного характеру, в яких йдеться про досаджання людини злими силами. Три концерти написані на тексти псалмів історичного змісту і лише два (№№ 9, 10) — панегирічного.


Слайд #8
Як і Березовський та Бортнянський, Ведель дотримувався традицій партесного співу. Концерти багаточастинні (переважно 3- та 4-частинні), більшість з яких побудована за принципом темпового і тонального контрастів, в ряді випадків цілісність циклу скріплюється тематичними зв'язками між частинами. Нерідко частини концертів мають 2-4 відносно самостійні розділи, що складаються з експозиційного викладу, розвитку і закінчення.


Слайд #9
Мелодика Веделя виразна, охоплює значний діапазон і тісно пов'язана зі словом. Виразовість мелодіки посилена ритмікою, що відзначається складністю і різноманітністю ритмічних малюнків. З класичним стилем пов'язана чітка розчленованість мелодики, використання побудов типу «питання — відповідь», підсумовуючих структур. Натомість зв'язки з давньоукраїнською монодією та українським фольклором надають їй наспівного характеру.