Презентація "Василь Васильович Ґабор"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Василь Васильович Ґабор"
Слайд #1
Василь Васильович Ґабор(1959 р.н.)


Слайд #2
Народився 10 грудня 1959 у сім’ї Василя і Марії Ґаборів на Закарпатті у с. Олександрівка, що на Хустщині.
Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка (1986). Працював у львівських газетах (1987—1990) та історико-краєзнавчому журналі «Літопис Червоної Калини» (1991—1992).
З 1993 р. — науковий працівник, а з 2000 р. — заввіділу досліджень іншомовної періодики Відділення «Науково-дослідний центр періодики» Львівської наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника НАН України.
У 1997 р. захистив дисертацію на тему «Закарпатська україномовна преса 20—30-х років XX століття у контексті національного відродження краю». Лауреат премії імені родини Куриласів за найкраще інтерв’ю про підпілля Української Греко-Католицької Церкви (1914) та літературної імені Лесі і Петра Ковалевих (2006). Кандидат філологічних наук (1997). Член Асоціації українських письменників (1997). Живе і працює у Львові.
Одружений з Наталією Ґабор, доцентом факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка.


Слайд #3
«Уміти бути прихильним і не заздрити ніколи й нікому — це Василеві Габору вдається зовсім легко. Сам молодий і талановитий прозаїк, він представляв на сторінках нашої газети багатьох своїх колег... З номера в номер упродовж року ми перші (а чом би не похвалитися?) завдяки Габорові друкували твори молодих, яких ще й не всі знали. До кожної публікації Василь подавав короткий, але щоразу оригінальний вступ. Здається, десяту — чи то тринадцяту — подачу відзначили з веселим, легким червоним вином, котре Габор привіз із свого Срібного краю — Закарпаття. Агов, Василю, озовіться!...» (Ніна Бічуя . Розлогий літопис газети ще попереду // Просвіта. — 1996. — Ч.13).
Цитати про письменника


Слайд #4
“Книга екзотичних снів та реальних подій” (1999)
Окремі видання
“Четверо за столом”
(2004)


Слайд #5
Дякую за увагу!