Презентація "Українське образотворче мистецтво XIX"

+2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Українське образотворче мистецтво XIX"
Слайд #1
Українське образотворче мистецтво XIX століття


Слайд #2
У першій половині XIX ст. розвивається станковий живопис. Поширюєтьсяавтопортрет, зростає інтерес до камерного портрету, мініатюри.


Слайд #3
Видатнимпредставником українського реалістичного портретного живопису був В. Тропінін.


Слайд #4
Роботи Тропініна:
«Золотошвейка»
«Хлопчик з флейтою»
Портрет Пушкіна


Слайд #5
Художник створив узагальнений образ представника українськогонароду


Слайд #6
Одним із зачинателів нової української школи пейзажного і побутовогоживопису був В. Штернберг


Слайд #7
Малюнки і акварелі Штернберга численні і зустрічаються майже у всіх громадських і приватних колекціях.


Слайд #8
Створене 1870 р. у Петербурзі "Товариство пересувних художніх виставок« сприяло згуртуванню митців демократичного напрямку. З діяльністю Товариства пов'язаний розвиток художньої освіти, створення місцевих художніх об'єднань. У 1865 р. створена малювальна школа в Одесі, пізніше реорганізована в художнє училище. Важливим центром художньої освіти була Київська малювальна школа, яку заснував у 1875 р. М. Мурашко. В цій школі навчались українські живописці М. Пимоненко, Ф. Красицький, К. Малевич, скульптор Ф. Балавенський та ін.


Слайд #9
Видатним майстром побутового жанру був М. Пимоненко. В. Орловськийвідомий як один з фундаторів нового українського реалістичного пейзажу,його називали "шукачем сонця" — майстром сонячного пейзажу.


Слайд #10
Картина "Вечоріє"


Слайд #11
«Пасха»


Слайд #12
Щодо монументальної скульптури, то окрасою України є пам'ятникиВолодимиру Святому


Слайд #13
Слід також назвати численні скульптурні оздоби відомих пам'яток архітектури — зображення на античну тему і ліплення в Одеському оперному театрі


Слайд #14
Л. Марконі — на будинкуПолітехнічного інституту у Львові


Слайд #15
Численні скульптури українця П.Війтовича у Львові на фасаді залізничного вокзалу,


Слайд #16
Отже, у XIX — на початку XX ст. українська культура продовжувала свійпрогресивний розвиток, хоча це відбувалося в умовах систематичних утисків і заборон. Тому українська культура не могла нормальнорозвиватися за властивими їй еволюційними законами.