Презентація на тему «Вільгельм-Ріхард Ваґнер» (варіант 2)

Вільгельм Ріхард Ваґнер
Виконали
учениці 10-А класу
Самойленко Олеся,
Халізєва Владислава
Харків 2014
Харківська гімназія №55

Біографія
Вагнер народився в сім'ї чиновника Карла Фрідріха Вагнера . Під впливом свого вітчима, актора Людвіга Гейер, Вагнер, отримуючи освіту в лейпцігської школі Святого Фоми, з 1828 почав навчатися музиці у кантора церкви Святого Фоми Теодора Вайнліга, в 1831 почав музичне навчання в університеті Лейпцига.

В 1864 він, домігшись прихильності баварського короля Людвіга II, який оплачував його борги і підтримував його і далі, переїхав до Мюнхена, де написав комічну оперу “Нюрнберзькі мейстерзінгери“ і дві останні частини Кільця Нібелунга : “Зігфрід“ і ”Загибель богів“ .
Біографія

Музика
У набагато більшій мірі, ніж усі європейські композитори XIX століття, Вагнер розглядав своє мистецтво як синтез і як спосіб вираження певної філософської концепції.
"Як чоловік до тих пір не звільниться, поки не прийме радісно узи, що з'єднують його з Природою, так і мистецтво не стане вільним, поки у нього не зникнуть причини соромитися зв'язку з життям".

Музика
З цієї концепції випливають дві основні ідеї: мистецтво має творитися спільнотою людей і належати цієї спільноти; вища форма мистецтва - музична драма, що розуміється як органічна єдність слова і звуку. Втіленням перших ідеї став Байройт, де оперний театр вперше почав трактуватися як храм мистецтва, а не як розважальний заклад; втілення другого ідеї - це створена Вагнером нова оперна форма "музична драма".

Музика
Вагнер першим з композиторів привернув увагу слухача до аранжування, "фактури" музики, багатство якої може бути не менш цікавим, ніж яскраві мелодії, що займають провідне місце в італійській і французькій опері. Оркестр у Вагнера подібний античному хору, який коментує що відбувається і передає зміст.

Музика
Розуміння музики як уособлення безперервного руху, розвитку почуттів призвело Вагнера до ідеї злиття лейтмотивів в єдиний потік симфонічного розвитку, в "нескінченну мелодію".

Музика
Важливе значення Вагнер віддавав так само вибору сюжетів. Згідно з ним, опера повинна розкривати вічні проблеми, вічні ідеї життя. Сучасні побутові історії не годяться для постановок, так як вони минущі і актуальні тільки для того часу, в який написані.

Філософія
Немузичні спадщина Ріхарда Вагнера становлять шістнадцять томів літературних і публіцистичних творів, і понад те - сімнадцять томів листів. У своїх міркуваннях Вагнер приділяв багато уваги мистецтву, а зокрема - онтологічної осмислення музики.

Твори
Ранній період
(1832) Весілля (Die Hochzeit) (незавершена)
(1833) Феї (Die Feen)
(1836) Заборона кохання (Das Liebesverbot)
(1837) Ріенці, останній з трибунів (Rienzi, der Letzte der Tribunen)
Середній період
(1843) Летючий Голландець (Der fliegende Holländer)
(1845) Тангейзер (Tannhäuser)
(1848) Лоенгрін (Lohengrin)

Твори
Пізній період
(1859) Трістан і Ізольда (Tristan und Isolde)
(1867) Нюрнберзькі мейстерзінгери (Die Meistersinger von Nürnberg)
Перстень Нібелунгів (Der Ring des Nibelungen) до складу ввійшли:
(1854) Золото Рейну (Das Rheingold)
(1856) Валькірія (Die Walküre)
(1871) Зіґфрід (Siegfried)
(1874) Смерть богів (Götterdämmerung),
(1882) Парсіфаль (Parsifal)

Дякуємо за увагу!