Презентація на тему «Англійське паркове мистецтво»
Англійське паркове мистецтво
Англійський сад — нове слово в європейській парковій культурі
Духовні прагнення суспільства епохи Просвітництва висловив Руссо в гаслі «Назад, до природи!». Тож усі види мистецтва того часу пропагували ідею «природної людини на тлі природного середовища». У Великій Британії ці настрої знайшли втілення у створенні приватних садів нового типу, які надалі стали називатися пейзажними.
Англійський (пейзажний, ландшафтний, іррегулярний) парк — це напрям у ландшафтному архітектурному мистецтві, що розвинувся протягом ХУІІІ-ХІХ ст. у Європі та США. Першість визначення художніх особливостей садоустрою, виходячи із його назви, належить англійським садівникам У. Кенту, Л. Брауну, Дж. Аддісо- ну і Г. Рептону.
Принцип організації ландшафтного простору в англійському саді передбачає природність у розміщенні елементів і плавність ліній, тобто імітацію природного середовища: серпантинні доріжки, мальовничі водойми, «натуральні» композиції з рослин, які висаджуються ярусами (дерева, чагарники, підлісок, квіти).
Для англійського стилю саду характерний нерівний рельєф, чергування плоских ділянок, височин, схилів, ярів, природних водойм. Сад, оформлений у пейзажному стилі, наслідує природний ландшафт, у ньому відсутні прямі лінії й осі. Першорядне значення для такого ландшафтного дизайну мають композиції з дерев і чагарників, сполучення кольору та фактури листя, розподіл світла і тіні.
Англійський сад утілив два стилі:
рококо (перша пол. XVIII ст.)
романтизм (друга пол. XVIII — поч. XIX ст.).
Використовуються в основному породи дерев і чагарників, що ростуть у даній місцевості. Усі водойми, навіть штучного походження, повинні мати вигляд природних: нерівна берегова лінія, галька, пісок, навколоводні рослини. Звивисті доріжки поєднують окремі елементи саду. Вони виконуються з природних матеріалів: дикого каменю, спиляних стовбурів дерев, газону, стійкого до витоптування, а також шматків кори дерев.
Перший являв собою завершену картину — мікросвіт, у якому створювалися куточки для усамітнення. Так з'явились ермітажі, які будувалися в китайському та арабському стилях. Романтизм зумовив перехід саду в парк, де куточки природи стають частиною світу, а садові будівлі гармонійно поєднуються з довкіллям.
Англійська традиція ландшафтної архітектури знайшла відображення і в художній культурі України. Особливо бурхливо розвинулося садово-паркове мистецтво в садибах ХУІІІ-ХІХ ст. Майже в кожному регіоні в маєтках дворян з'явилися художні сади та парки.
Найвідомішими представниками нового напряму у садівництві стали Вільям Кент, Ланселот Браун Хемфрі Рептон.
Найвідомішими представниками нового напряму у садівництві стали Вільям Кент, Ланселот Браун Хемфрі Рептон.