Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка»


Рейтинг презентації 5 на основі 3 голосів




Слайд #1
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #1

Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка


Слайд #2
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #2

Філософія легендарного поета


Слайд #3
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #3

Світогляд великих людей – це та загальна духовна опора, на якій стоїть ця людина, з точки зору якої вона дивиться на навколишній світ, бачить його і зображує в своїй творчості.  Тарас Григорович Шевченко, пророк, геній українського народу був великою людиною ні в кого немає сумнівів, а ось відносно його світогляду сумніви і суперечки точилися як за його життя, так і зараз.


Слайд #4
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #4

Своїм "селянським" національним здоровим глуздом він зумів оформити свою розумну національну суть, в темряві ночі безправності висвітлити орієнтири державності, акумулювати національний дух – дух козацької доби, передати його не тільки живим, але й поколінням «ненароджених», синтезувати єдність душі і тіла українства.


Слайд #5
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #5

 Говорячи про релігійні погляд поета слід мати на увазі його ставлення до авраамістичних релігій, його розуміння основних ідей цих релігій та вироблення власних поглядів.На релігійність Шевченка впливало одразу декілька чинників. Першим з таких чинників була традиційна українська селянська релігійність, котра спиралася в основному на праслов'янські вірування нашого народу. Саме з цим аспектом Шевченко познайомився раніше за все – одразу після народження.Однак, також треба зазначити, що на думку визначного українського психолога і філософа Степана Балей: “якщо під релігійністю розуміти не догматизовану християнську віру, а високо розвинуту спосібність до дізнання космічних почувань, то Шевченка безперечно треба би зачислити до ряду релігійних людей”. Балей вважав, що, “в Шевченка була жива потреба вживатися в безмір вселенної, що давала йому хвилі космічного упоєння” 
Релігійної свідомості Шевченка


Слайд #6
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #6

Таким чином, говорячи про «дізнання космічних почувань» Балей тим самим вбачає в релігійних поглядах поета елементи «природних» архаїчних релігій. Архаїчні погляди проявляються і в деяких творах поета. Більшість з таких творів було написано під впливом романтичної традиції, до них належать балади «Русалка», «Причинна», «Тополя», та деякі інші. В окремих творах поета можна також зустріти ідею «божественності», притаманну саме архаїзму. Так у поемі «Гайдамаки» поет говорить до місяця:“Ти вiчний без краю!.. люблю розмовлять,Як з братом, з сестрою, розмовлять з тобою,Спiвать тобi думу, що ти ж нашептав. ” 


Слайд #7
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #7

Проте за більш ніж тисячу років існування селянська чи «природна» релігійність під впливом різних конфесій зазнала значних змін і набула християнського оформлення, так зване “двоєвір'я”. Особливо це проявлялося в різних обрядових практиках, прикладом яких є поема «Наймичка», де головна героїня: “Й Маркові купилаСвяту шапочку в пещерахУ Йвана святого,Щоб голова не болілаВ Марка молодого.І перстеник у ВарвариНевістці достала,І, всім святим поклонившись,Додому верталась. ” [6, с. 266].Подібні дії описуються і в таких поемах, як «Петрусь» і «Слепая». До подібної обрядовості поет відносився позитивно, навпаки звинувачуючи тих, хто знущатися “з тих морально-релігійних перконань, які освячені віками і мільйонами людей нерозумно і злочинно” 


Слайд #8
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #8

 Гуманістична сутність світогляду Шевченка
Любов Шевченка до творчості Рафаеля, Шекспіра, Мікеланджело, Боккаччо, Петрарки, порівняння своєї долі з долею Данте: “Данта Аліґієрі тілько вигнали з рідного краю, але не заборонили йому писати своє «Пекло» і [про] свою Беатріче, а я … був нещасливіший за фльорентинського вигнанця” [лист до Анастасії Толстої від 9 січня 1857 р.] [8, с. 202]) беззаперечно свідчить про його прихильність до ренесансного мистецтва і літератури. Крім того, якщо взяти до уваги те, що як маляру Шевченкові завжди дуже вміло вдавалося пізнавати природу за допомогою художнього образу, то можна зробити висновок щодо відношення Шевченка до ренесансного гуманізму. В Шевченкові дуже багато рис, що властиві типовій людині доби Ренесансу – про це перш за все свідчать його автопортрети.


Слайд #9
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #9

Так, якщо проаналізувати його автопортрет часу аральської експедиції, то і в погляді, і в бороді, і навіть в положенні голови відслідковуються риси типового портрету людини епохи Відродження, причому скоріше за все вченого чи астронома. Якщо взяти до уваги інший автопортрет тієї ж епохи, на якому поет змальовує себе оголеним і де чітко окреслені особливості статі, то його можна порівняти з Христом, якого дуже часто малювали ренесансні майстри, і якого вони зображали з чітко окресленою статтю, з геніталями, тим самим підкреслюючи його автентичність і людськість, але при цьому повністю відкидаючи притаманну середньовічну парадигму гріховності людського тіла.


Слайд #10
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #10

Однак, частіше за все гуманізм приписувався як світогляду, так і творчості Великого поета без прив'язки до часу. Так зокрема вважав автор першої спеціальної розвідки під назвою «Гуманізм Шевченка» (1915 р.) Микола Сумцов. За словами Сумцова твори Великого поета “повнісенькі гуманним почуттям та ласкою до усіх народів, найбільш до рідного краю, України, до всіх людей, найбільш до бідолашних жінок-покриток та їх байстрюків, до живих і померлих” 


Слайд #11
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #11

Ідеали гуманізму проявилися ще у ранніх творах поета, основною задачею яких була необхідність розкриття моральності, героїзму, патріотизму, а також надзвичайної душевної чистоти звичайної людини. В цих творах всі негативні персонажі не є об'єктом безпосереднього дослідження, всі вони є постатями другого плану, які поет ввів лише для того, щоб через контрастне зіставлення більш чітко виділялися образи позитивних героїв.


Слайд #12
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #12

З плином років гуманістичні ідеали поета стають все більш універсальними. За словами не менш відомого українського поета Івана Франка той шевченківський ранній “український націоналізм звільна перетворюється сам у собі, перероджується в любов до всіх слов'ян, тиснених чужими, а далі в любов до всіх людей, тиснених путами соціальної нерівності, неправди й неволі”. 


Слайд #13
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #13

Тривале перебування у в'язницях тільки підсилило цю тенденцію. Якщо звернутися до таких поезій 1847-1860 років, як «Неофіти», «Відьма» чи «Москалева криниця», то можна чітко прослідити тугу поета за правдою в людських стосунках, а також мрії про всепрощення. Багато хто вважав, що після заслання Шевченко повернувся перероджених християнином, який почав майже у всіх своїх творах активно пропагувати головні християнські ідеї. Щодо самого себе, своєї душі, то Шевченко щиро вірив у те, що після десятирічних страждань за Уралом його душа очистилась. Воно навчило мене, – писав Шевченко до Анастасії Толстої, – “як любити ворогів і ненавидящих нас. А цього не навчить ніяка школа, окрім тяжкої школи іспитів і довгої розмови з самим собою. 


Слайд #14
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #14

Гуманізм Шевченка формувався перш за все під впливом існуючих християнських традицій. За словами Дмитра Чижевського саме поняття християнський гуманізм повністю віддзеркалює гуманістичний нахил в творчості Великого поета. Крім Шевченка до християнського гуманізму автор відносить таких визначних постатей, як Іван Котляревський, Іван Вишенський, Григорій Квітка-Основяненко і багатьох інших українських письменників того часу. Продовжуючи своє дослідження Чижевський намагається з'ясувати які риси характерні для шевченківського християнського гуманізму. “Основною рисою цілої духовної постаті Шевченка, провідним почуттям в цілій його творчості, основним патосом його життя” на думку Чижевського був антропоцентризм, тобто “поставлення людини в центрі цілого буття, цілого світу – як природи і історії, так і усіх сфер культури”


Слайд #15
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #15

Шевченко був не лише борцем за свободу свого народу, він також був досить активним учасником визвольного руху. В цьому яскраво втілюється притаманний Міцкевичу и Байрону «чинний романтизм». Влада дуже часто називала поета «знаним підборювачем» чи «політичним злочинцем». Тобто Шевченко як гуманіст формувався в самому центрі націоналістичного руху, який дуже активно розвивався в середині дев'ятнадцятого століття. Коли Шевченка заарештували за написання «крамольних» віршів і на допиті запитали, що спонукало його до написання таких творів, поет відповів: “Іще перебуваючи в Петербурзі, я скрізь чув виклики та осуд на адресу государя й уряду. Повернувшися в Україну, я почув іще більше й гіршого як від молодих, так і від статечних людей; я побачив злидні та жахливе гноблення селян поміщиками, посесорами й економами-шляхтичами, і все це робилося й робиться іменем государя та уряду…”


Слайд #16
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #16

Меншу, ніж романтична ідеологія, але також значну роль у формуванні Шевченка як гуманіста відігравала і філантропія, що якраз з'явилася разом з розповсюдженням просвітництва. Підтверджується це вже тим, що в Шевченківській прозі досить часто згадується це слово. Зокрема, в повісті «Наймичка» поет так змальовує гурт юнаків та дівчат, які саме поверталися після трудового дня: “О агрономи-філантропи! Вигадайте ви замість серпа яку-небудь іншу машину. Ви цим дуже прислужитесь приневоленому на тяжку працю людові”


Слайд #17
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #17

Існує думка, що на формування гуманістичних ідеалів поета певний вплив мав також і позитивізм, який на той час був досить популярним в країні. Головню причиною виникнення такої думки був той факт, що багато друзів і приятелів Шевченка були прихильниками позитивізму. Як вияв позитивістських нахилів звучить вислів поета, перебуваючого на пароплаві «Князь Пожарський», що прямував до Нижнього Новгорода, про техніку як про потужний двигун суспільних процесів : “Великий Фультоне й великий Ватте! Ваша молода дитина, що росте не днями, а годинами, незабаром пожере канчуки, престоли й корони, а дипломатами й дідичами тілько закусить, пограється, як школяр цукерком.


Слайд #18
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #18

Таким чином, попри загальну суперечливість образу Шевченка, його поглядів і світогляду, його погляди можна назвати особливою версією християнського гуманізму, що з'явилася в складний для українського народу період – першу половину дев'ятнадцятого століття. Ця особлива версія християнського гуманізму поєднує у собі риси романтизму, богомислення та властивого поету в значній мірі бунтарства.


Слайд #19
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #19

ВИСНОВКИ
Не зважаючи на всю його велич і геніальність Тарас Шевченко звичайна людина, яка не є досконалою і схильна до помилок і протиріч. Так, досить суперечливими є його релігійні погляди: з одного боку поет є глибоко віруючою людиною, яка часто перечитувала Біблію, ідеалізувала Богоматір, антропологізувала Христа, цінувала в ньому найкращі людські риси – святе, високе, правдиве, а з іншого в своїх творах Шевченко дуже часто ставить під сумнів сам факт існування Бога. Це перш за все пов'язано з особливостями характеру, адже всім добре відомо, що Великий поет був чуттєвою і емоційною людиною, тому коли стикався з проявами несправедливості чи жорстокості, його переповнювали емоції і гнів, під впливом яких він ставив собі запитання: Як може все це допустити Бог? Можливо його взагалі не існує, якщо все це коїться, причому безкарно.


Слайд #20
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #20

Щодо того, до яких саме філософських течій слід віднести поета також існує досить багато найрізноманітніших думок. Головною причиною, яка зумовила появу різних думок, є той факт що всіма своїми вчинками і творами, все своє життя поет боровся за одне єдине – свободу як для свого рідного народу, який гинув під кріпацьким і царським гнітом, так і для самого себе, адже не зважаючи на те, що в досить молодому віці його викупили з кріпацтва, Шевченко все життя відносив себе до цих  «німих рабів». Він прагнув знищення кріпацтва, ліквідації самодержавства, національного гноблення і щиро вірив у те, що настане той час, коли його рідний народ буде вільним, зможе спокійно жити і розвиватися – це і був його світогляд, його філософська приналежність. 


Слайд #21
Презентація на тему «Презентація до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» - Слайд #21