Презентація на тему «Основи екологічного права України»
Основи екологічного права України
Екологічне право - комплексна галузь права
Екологічне право — це комплексна галузь права, якою регулюються суспільні відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в інтересах теперішнього і прийдешніх поколінь.
Екологічна функція нині визнана однією з основних функцій Української держави. Це, no суті, діяльність держави в особі її компетентных органів по управлінню якістю довкілля. Ця функція обумовлена конституційним положениям про те, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, збереження генофонду українського народу «є обов'язком держави» (ст. 16 Конституції України).
Предмет і об'єкт екологічного права
Під предметом українського екологічного права розуміють специфічні для нього відносини в галузі взасмодії суспільства з навколишнім природным середовищем. Ці відносини є органічними і стійкими, що зумовлює стабільність галузі екологічного права.
Характер екологічних відносин тісно пов'язаний з об'єктом екологічного права — це природні і природно-антропогенні цінності, з приводу яких складаються відповідні відносини.
Навколишнє природне середовище визначається «як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів». 3 цього випливає, що не середовище є складною екосистемою, якій властиві не тільки суто природні, а й природно-антропогенні закономірності.
Чотири блоки екологічних відносин
До першого блоку належать відносини щодо охорони навколишнього природного середовища як комплексного природно-антропогенного явища.
Другий, похідний від першого, блок екологічних відносин — це відносини щодо використання природних ресурсів. Ці відносини регулюються нормами природоресурсного права.
Третій блок становлять екологічні відносини, що стосуються забезпечення проголошеного Законом «Про охорону навколишнього природного середовища, а потім і Конституцією України права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Нарешті, до четвертого блоку екологічних відносин належать відносини у сфері формування, збереження та раціонального, невиснажливого використання екомережі.
Чотири блоки екологічних відносин
До першого блоку належать відносини щодо охорони навколишнього природного середовища як комплексного природно-антропогенного явища.
Другий, похідний від першого, блок екологічних відносин — це відносини щодо використання природних ресурсів. Ці відносини регулюються нормами природоресурсного права.
Третій блок становлять екологічні відносини, що стосуються забезпечення проголошеного Законом «Про охорону навколишнього природного середовища, а потім і Конституцією України права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Нарешті, до четвертого блоку екологічних відносин належать відносини у сфері формування, збереження та раціонального, невиснажливого використання екомережі.
Система екологічного права
Під системою екологічного права як галузі права розуміють його внутрішню структуру, основними складовими елементами якої є підгалузі, правові інститути і норми права. Вони мають бути узгоджені між собою. А вся система будується на закономірностях, вироблених юридичною наукою та практикою.
Первісною ланкою системи екологічного права є правова норма. Саме в ній фіксуються конкретні еколого-правові приписи.
За характером дії екологічні норми з певною умовністю поділяють на матеріальні й процесуальні. Останні є засобом практичної реалізації матеріальних екологічних норм.
Система екологічного права
Під системою екологічного права як галузі права розуміють його внутрішню структуру, основними складовими елементами якої є підгалузі, правові інститути і норми права. Вони мають бути узгоджені між собою. А вся система будується на закономірностях, вироблених юридичною наукою та практикою.
Первісною ланкою системи екологічного права є правова норма. Саме в ній фіксуються конкретні еколого-правові приписи.
За характером дії екологічні норми з певною умовністю поділяють на матеріальні й процесуальні. Останні є засобом практичної реалізації матеріальних екологічних норм.
Загальна характеристика джерел екологічного права
Право як регулятор суспільних відносин має об'єктивне, зовнішнє вираження в різних джерелах, таких як правовий звичай, судовий прецедент, нормативно-правовий акт. В Україні провідну роль відіграєнормативно-правовий акт. 3 урахуванням цього під джерелами екологічного права розуміють нормативно-правові акти, якими регулюються відносини у сфері взаємодії навколишнього природного середовища і суспільства.
Можна виділити такі групи джерел екологічного права:
—за юридичною силою
—за характером правового регулювання
—за предметом правового регулювання
—за способом правового регулювання
— за ступенем систематизації
Загальна характеристика джерел екологічного права
Право як регулятор суспільних відносин має об'єктивне, зовнішнє вираження в різних джерелах, таких як правовий звичай, судовий прецедент, нормативно-правовий акт. В Україні провідну роль відіграєнормативно-правовий акт. 3 урахуванням цього під джерелами екологічного права розуміють нормативно-правові акти, якими регулюються відносини у сфері взаємодії навколишнього природного середовища і суспільства.
Можна виділити такі групи джерел екологічного права:
—за юридичною силою
—за характером правового регулювання
—за предметом правового регулювання
—за способом правового регулювання
— за ступенем систематизації
Загальна характеристика екологічних прав громадян
Екологічні права — комплексна правова категорія, яка охоплює цілу і систему таких прав, визначену Законом «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до ст. 9 якого кожен громадяннн України має право на:
а) безпечне для життя та здоров'я навколишне природне середовище (право на екологічну безпеку);
б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалівщодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на станнавколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань (право на участь в обговоренні проектів екологічно значимих рішень);
в) участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища,раціонального і комплексного використання природних ресурсів;
г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;
г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;
д) об'єднання в громадські природоохоронні формування;
е) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом (право на екологічну інформацію);
є) участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності нанавколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів та проведенні громадської екологічної експертизи;
ж) одержання екологічної освіти;
з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян провідшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнєприродне середовище;
и) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.
Екологічні права громадян — це закріплена в законі і гарантована правом сукупнкть юридичних можливостей та засобів, які дають змогу задовольняти потреби та інтереси громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічноїбезпеки.