Презентація "Олекса Новаківський"

-2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Олекса Новаківський"
Слайд #1
Олекса Новаківський


Слайд #2
Олекса Новаківський - то ціла епоха в українському малярстві кінця ХІХ - початку XX століття. Творчість художника являє собою літопис буднів, своєрідне дзеркало життя західно-українського суспільства. За свідченнями його сучасників, він належав до тих художників, які не люблять працювати у тиші своїх майстерень, віддалені від реальності, замкнені у власному світі. О.Новаківський був справжнім народним художником і йому випало творити так, щоб пробуджувати у виснажених важкою недолею земляків-галичан високий дух українства.


Слайд #3
Народився у с. Слободо-Ободівка (тепер Ободівка Тростянецького району, Вінницької області).Мистецьку освіту здобув, навчаючись в Одесі (1888–1892) у художника-декоратора Ф. Клименка та у Краківській Академії красних мистецтв (1892–1900) у Л. Вичульського і Я. Станіславського. Живописна манера О.Новаківського сформувалась на творчому засвоєнні принципів імпресіонізму. Довгий час працював у с. Могила біля Кракова.


Слайд #4
З 1913 жив у Львові, куди переїхав за допомогою митрополита А.Шептицького. Новаківський, крім творчої роботи, займався і педагогічною діяльністю: мав надзвичайно багато учнів (кілька десятків), проте жоден з них не перевершив самого Новаківського. В 1923 заснував у Львові мистецьку школу, що стала відомим осередком малярської культури у Західній Україні.


Слайд #5
У 1924-25 очолював факультет мистецтва Львівського (таємного) Українського Університету.
Помер у Львові, похований на Личаківському кладовищі. У Львові відкрито художньо-меморіальний музей художника.
«У задумі» або «Моя муза»


Слайд #6
Перед українською публікою Новаківський уперше виступив ще на виставці «Товариства для розвою руської штуки» (1901), але ширшу популярність здобув собі тільки першою збірною виставкою у Кракові (1911). Коли ж 1913 він переїхав із Кракова на постійний побут до Львова, то завоював собі галицьку публіку неподільно.
Перша львівська збірна виставка Новаківського, укладена 1921, була його великою перемогою. Особливо сердечно сприйняла митця польська критика, що знайшла в ньому українського епігона краківської школи.
Срібна монета, присвячена Олесі Новаківському


Слайд #7
Картини Олекси Новаківського:
«Діти» (1905),
«Коляда» (1907–1910),
«Весна» (1909),
«Автопортрет» (1911),
«Народне мистецтво» (1915-16)
«Наука» (1915-16),
«Весна в с. Могила»,
«Пробудження» (1912),
«Юрський собор» (1925),
«Музика» (1929),
«Довбуш» (1931),
«Моя муза»
«У задумі»
«Акт з рудоволосою жінкою»
портрети Д. Левицького, митрополита А. Шептицького, О. Барвінського та ін.


Слайд #8
Автопортрет з дружиною


Слайд #9
“Весна в с. Могила”


Слайд #10
«ПРОБУДЖЕННЯ»


Слайд #11
"Пробудження на фоні Розп'яття"


Слайд #12
«Пробудження на фоні Революції»


Слайд #13
“Пробудження на фоні підземелля”


Слайд #14
“Весна”


Слайд #15
“Собор св. Юра”


Слайд #16
Презентацію виконала
Учениця IV-В класу
Львівської правничої гімназії
Ткачик Оксана
Вчитель львовознавства
Шклярська Зоряна Василівна