Презентація "Народні промисли"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Народні промисли"
Слайд #1
Народні промисли
Решетилівка


Слайд #2
Народні промисли
Народні художні промисли, одна з форм народної художньої творчості (зокрема, виготовлення виробів декоративно-прикладного мистецтва ). Багато Н. х. п. своїм корінням вирушають в глибоку старовину, коли склалися домашні промисли і сільське ремесло. З розвитком товарно-грошових стосунків формувалися кустарні Н. х. п., що працюють на ринок. В умовах капіталізму Н. х. п. набувають характер приватних майстерень, залучених в загальну систему капіталістичного ринку; часто вони не витримували конкуренції фабричних товарів, вироджувалися і гинули. В кінці 19 — початку 20 вв.(століття) у багатьох країнах почалося відродження Н. х. п. Систематичний характер цей процес отримав в соціалістичних країнах. Йому сприяє кооперація народних майстрів, допомога спеціальних науково-дослідних інститутів. У країнах (головним чином Азії і Африки), де капіталістичні товарно-грошові стосунки носили нерозвинений характер, Н. х. п. не припиняли свого існування. Галузі Н. х. п. всілякі. Це — вишивка, кераміка, художні лаки, ковроделіє, художня обробка дерева, каменя, металу, кісті, шкіри і т.д.


Слайд #3
Решетилівка
Решети́лівка — селище міського типу, районний центр Полтавської області, розташована над річкою Говтвою (притока Псла)


Слайд #4
Ремесла
Один із осередків українського народного ткацтва, килимарства і вишивкарства та кушнірства, що розвинулися головно в 19 столітті. 1905 року була утворена ткацька майстерня, яка 1922 перетворена на артіль. З неї 1960 року постала фабрика мистецьких виробів зі школою майстрів. Виробництво декоративних тканин: доріжок, скатертин, килимів, вишиваних рушників, сорочок, прикметних своєю декоративністю і яскравістю барв. З Решетилівки походить унікальний, особливо складний, тип вишивки — білим по білому. Решетилівські вироби експонуються на міжнародних виставках й експортуються головно до сателітних країн. З переходом на фабричне виробництво якість цих виробів занепала: на зміну первісній органічності народного мистецтва прийшов штамп, подекуди зумовлений пропагандивними вимогами кітчу.


Слайд #5
Історія
Згідно з найвідомішою легендою, якої притримувався український історик, статистик та етнограф XIX століття Микола Арандаренко, Решетилівка виросла із хутора козака-пластуна Решетила, у якого в цій місцевості спочатку була пасіка. За іншою версією, назва Решетилівки походить від вислову «решетити тканину», тобто з'єднувати два шматки матерії мережками. Щоб замаскувати шви, тканину «решетили» (змережували). Згідно з цією гіпотезою, продовженням давньої мережки є сучасна вишивка білим на білому. Саме від вислову «решетити», на думку решетилівського художника Євгена Пілюгіна і походить назва селища Решетилівка. Решетилівка на поч. 17 ст. знаходилася у володінні польського магната коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.
Решетилівська фортеця споруджена на поч. 17 ст. Розташовувалася на трикутному мисі (нинішня територія стадіону «Колос») — узвишші на правому боці р. Говтви та її притоки. У 17 ст. захисні огорожі фортеці складалися із земляного валу та рову, дерев'яних огорож та башт. Втратила своє значення в 2-й пол. 18 ст. Перша документальна згадка про Решетилівку датується 1638 роком і пов'язана з козацько-селянським повстанням Якова Остряниці. в 1709 році село було опорним пунктом шведської армії. Після поразки шведів у Решетилівці були підписані «Решетилівські статті» про управління Лівобережною Україною. в 1938 році Решетилівка отримала статус селища міського типу. 22 вересня 1941 року була окупована німецькими військами. Звільнена 23 вересня 1943 року.
За даними на 1859 рік у власницькому та козачому містечку, центрі Решетилівської волості Полтавського повіту Полтавської губернії, мешкало 4636 осіб (2211 чоловічої статі та 2425 — жіночої), налічувалось 891 дворове господарство, існували 6 православних церквов, єврейський молитовний будинок, станова квартира, козаче приходське училище, богодільня, економічний лазарет, волосна та сільська управа, поштова станція, фабрика та 4 заводи, відбувалось 4 ярмарки на рік та базари[2].
В часі нацистсько-радянської війни сили ЧА відійшли з Решетилівки 21 вересня 1941 року.