Презентація "Міжнародні організації"

+2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Міжнародні організації"
Слайд #1
Презентація на тему
Міжнародні організації
Виконав
Учень 10 класу
Драчук Микола


Слайд #2
Міжнародні організації — об'єднання трьох або більше незалежних держав, їхніх урядів, інших міжурядових організацій, спрямоване на вирішення певних спільних питань чи організації проектів. Уряди діють від імені своєї держави і представляють її інтереси, дотримуючись поваги її суверенітету.
Ознаки
членство 3 і більше країн;
постійні органи і штаб-квартира;
невтручання у внутрішні справи;
повага суверенітету членів-держав;
наявність установчого міжнародного договору;
встановлення порядку прийняття рішень і їх юридичної сили.


Слайд #3
Класифікація
За предметом діяльності — політичні, економічні, кредитно-фінансові, з питань торгівлі, охорони здоров'я, культури та інші.
За колом учасників — універсальні, регіональні.
За порядком прийому нових членів — відкриті, закриті.
За цілями та принципами діяльності — з загальною компетенцією, зі спеціальною компетенцією.
За кількістю членів — всесвітні, групові


Слайд #4
СНД


Слайд #5
1 Азербайджан
Білорусь
3 Вірменія
Казахстан
Киргизстан
Молдова
Росія
Таджикистан
9 Узбекистан
Члени СНД
1 Україна
2 Туркменістан
Держави-спостерігачі
1 Туркменістан
2 Грузія
Колишні члени СНД


Слайд #6
Співдружність Незалежних Держав (СНД) — міждержавне об'єднання більшості пострадянських країн.


Слайд #7
Співдружність Незалежних Держав створена 8 грудня 1991 року в садибі Віскулі (Біловезька пуща, Білорусь) як господарський, політичний та економічний союз Білорусі, Росії та України. 21 грудня на умовах Алма-Атинської угоди приєднались ще вісім колишніх республік СРСР (Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан). 23 жовтня 1993 року до СНД приєдналася Грузія. 26 серпня 2005 року зі складу СНД вийшов Туркменістан. Україна є співзасновницею СНД, але Статут організації Україною досі не ратифіковано, тому формально Україна залишається лише спостерігачем і не є членом СНД. 14 серпня 2008 парламент Грузії прийняв рішення залишити СНД, і, згідно зі Статутом СНД, 18 серпня 2009 Грузія офіційно перестала бути членом Співдружності.
Історія


Слайд #8
СНД було засновано главами БРСР, РРФСР і Україною шляхом підписання 8 грудня 1991 року в Віскулях (Біловезька пуща, Білорусь) «Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав» (відомо в ЗМІ як Біловезька угода). Організаційні основи СНД були визначені Біловезькою Угодою про утворення СНД і Протоколом до неї, Алма-атинською декларацією, а також Статутом СНД від 22 січня 1993 р. В угоді про створення СНД зазначалося, що на території держав, які його підписали, не допускається застосування норм права третіх держав, у тому числі й Союзу РСР, а діяльність його органів влади припиняється. Три країни проголосили недоторканість кордонів у рамках Співдружності, гарантували їхню відкритість і свободу пересування громадян. Сторони вирішили зберегти об'єднане командування спільним військово-стратегічним простором. Угода проголошувалась відкритою для приєднання всіх держав колишнього СРСР.
У документі, що складався з преамбули та 14 статей, констатувалося, що Союз РСР припиняє своє існування як суб'єкт міжнародного права і геополітичної реальності. Однак, ґрунтуючись на історичній спільності народів, зв'язках між ними, враховуючи двосторонні договори, прагнення до демократичної правової держави, намір розвивати свої відносини на основі взаємного визнання і поваги державного суверенітету, сторони домовилися про утворення Співдружності Незалежних Держав.
Плідно шукали назву нового утворення. Пропонувався і Союз Суверенних Республік, і Союз Суверенних Держав, Співдружність Демократичних Держав, тобто СДД, але потім було вирішено, що держави ще не є належно демократичними. Тому об'єднання дістало назву Співдружності Незалежних Держав (СНД).
Утворення організації


Слайд #9
Співпраця в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших галузях;
Всебічний розвиток держав-членів в рамках єдиного економічного простору, міждержавної кооперації та інтеграції;
Забезпечення прав і свобод людини;
Співпраця в забезпеченні міжнародного миру і безпеки, досягнення загального і повного роззброєння;
Взаємна правова допомога;
Мирне вирішення суперечок і конфліктів між державами організації.
Основні цілі організації:


Слайд #10
Сфери спільної діяльності держав-членів
Забезпе-чення прав і основних свобод людини;
Координація зовнішньополітичної діяльності;
Співпраця у формуванні і розвитку спільного економічного простору, митної політики;
Співпраця в розвитку систем транспорту, зв'язку;
Охорона здоров'я та навколишнього середовища;
Боротьба з організо-ваною злочинніс-тю;
Питання соціальної і міграційної політики;
Співпраця в галузі оборонної політики і охорони зовнішніх кордонів.


Слайд #11
Вищим органом СНД є Рада глав держав, за нею Рада голів урядів, а далі — координуючі інститути. Наприкінці 1996 року їх діяло 80, а в 67 з них Україна брала участь.
Зона вільної торгівлі СНД (ЗВТ) - угода держав СНД, що підписали в 2011 році Договір про зону вільної торгівлі. Договір, проект якого був розроблений російським міністерством економічного розвитку, передбачає «зведення до мінімуму винятків з номенклатури товарів, до яких застосовуються імпортні мита», експортні мита повинні бути зафіксовані на певному рівні, а згодом поетапно скасовані. Договір замінив більше ста двосторонніх документів, що регламентують режим вільної торгівлі на просторі співдружності.
Органи СНД


Слайд #12
Штаб-квартира
Мінськ, Білорусь
Робоча мова
Російська
Голова Ради Глав держав СНД
Курманбек Бакієв
Голова Ради Глав урядів СНД
Сергій Сікорський
Виконуючий секретар
Сергій Лебедєв
Створено
8 грудня 1991
Офіційний сайт
http://cis.minsk.by


Слайд #13


Слайд #14
Емблема СНД


Слайд #15
Зібрання СНД


Слайд #16
Література
(рос.) Герчикова И. Н. Международные экономические организации. — М.: Консалтбанкир, 2000.
(рос.) Зайцева О. Г. Международные межправительственные организации. — М.: Наука, 1993.
Лук'яненко Д. Г. Міжнародна економічна інтеграція. — К.: Віпол, 1996.
Міжнародні організації: Навчальний посібник / За редакцією Ю. Г. Козака, В. В. Ковалевського. — К.: ЦУЛ, 2003.
(рос.) Нешатаева Т. Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании. — М.: Дело, 1999.
Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. — Львів, Видавництво ЛНУ, 2003.
(рос.) Шреплер Х. А. Международные экономические организации: Справочник. — М.: Международные отношения, 1999.
Джерела
http://svit.ukrinform.ua/organizations.php
http://kimo.univ.kiev.ua/MOrg.htm
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97


Слайд #17