Презентація "Криївка"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Криївка"
Слайд #1
Криївка
Презентація
учня 11-Б класу
гімназії №117
ім. Лесі Українки
Мусієнка Андрія


Слайд #2

Криї́вка — військово-оборонна та господарська споруда Української Повстанської Армії, розташована під землею. Найбільше поширення набули під час війни з каральними органами СРСР. Інженерні відділи УПА спроектували понад десять тисяч криївок для автомобільної техніки, гармат, мінометів, стрілецької зброї, боєприпасів, друкарень, швейних цехів, шпиталів Українського Червоного Хреста та родин вищого командування УПА.


Слайд #3
Український націоналістичний рух від моменту свого організаційного оформлення чітко і недвозначно декларував прихильність до нелегальних методів боротьби із тими державами, які контролювали у міжвоєнний період землі заселені українцями. Загальновідомо, що у довоєнний період найбільш масштабну роботу ОУН зуміла розгорнути на українських етнічних землях, що входили до польської держави. Відтак саме в Західній Україні у 1930-х рр. фіксуються спроби створювати перші криївки.


Слайд #4
Ані тоді, ані в 1940-1950-х рр. криївки не були звичайною «землянкою» відомою радянським телеглядачам із художніх фільмів про червоних партизанів, це мав бути справді надійний сховок зовсім не помітний для стороннього ока, але придатний для обслуговування потреб підпільників.


Слайд #5
Від весни 1931 до січня 1934 року в селі Конюхові неподалік Стрия функціонувала друкарня Крайової екзекутиви, керівником якої був Іван Чубко. Друкарня розташовувалася в підземному приміщенні під стодолою в господарстві члена ОУН Миколи Мельника. Забезпечення і функціонування друкарні здійснювало щонайменше десятеро осіб, які, проте, не перебували постійно в криївці, а з’являлися туди для технічної роботи. На початку 1934 р. криївка була викрита співробітниками польського МВС.


Слайд #6
Від другої половини 1943 р. командуванню УПА і керівництву ОУН щоразу ставало очевиднішим, що в найближчому майбутньому більшовицька влада буде реставрована на всій території України. Необхідність перечекати прохід фронту й продовжувати боротьбу в умовах радянської дійсності змушувала підпілля готуватися до нових реалій. Від кінця 1943 р. на Волині, а від 1944 р. в Галичині починається етап масового спорудження криївок. 


Слайд #7
Необхідність будувати величезну кількість підземних сховків у 1943-1944 рр. дуже часто негативно відображалася на якості будівництва. Криївки нерідко були примітивними, недостатньо добре замаскованими, що призводило до їхнього викриття енкаведистами і смершівцями. Як і в попередні роки, за своїми функційними властивостями це були, здебільшого, криївки-склади, але вражає їхня неймовірна кількість і часто-густо немалі розміри.


Слайд #8
Повстанці, що перебували у криївці, використовували час для посиленого навчання. Вивчали основи військової справи, конспірації, особливу увагу приділяли ідеологічно-політичній підготовці. 


Слайд #9
Найскладнішими спорудами були криївки влаштовані в землі й розраховані на доволі велику кількість людей (госпіталі, підпільні друкарсько-видавничі осередки, штаби тощо), що мали жити і працювати без виходу назовні впродовж 4-5 місяців. Подібні криївки, як правило мали декілька виходів, вентиляційну систему, пічне опалення й запас дров, автономні криниці, склади із провіантом і медикаментами, запаси нафти або гасу, достатню кількість зброї, технічні засоби для розмноження пропагандистської літератури, туалетні приміщення, житлові кімнати, дво- або триповерхові нари для спання, радіоприймачі з автономним живленням, ручні динамо-машини тощо.


Слайд #10
Єдиними ліками від нервового виснаження, фізичної втоми чи божевілля під час багатомісячного перебування під землею була постійна, чітко розпланована праця. Зокрема, в одній з інструкцій від 29 червня 1949 р., яка вже готувала людей до зимівлі 1949-1950 рр., рекомендувався наступний розпорядок доби для підпільників:
«Поділ занять
1.     Англійська мова – 1 година (вивчити щоденно 20 нових слів);
2.     Чужі слова – 1година (щодня виписати в зошит і засвоїти 20 чужих слів);
3.     Вивчення нашої літератури (світської, ідеологічної, програмної, публіцистичної, історичної,географічної тощо)  - 2 години;
4.     Читання художньої літератури – 3 години;
5.     Писання на машинці – 7 годин;
6.     Спання – 8 годин;
7.     Різне, відпочинок – 2 години».


Слайд #11
Для багатьох повстанців криївка стала місцем останнього спочинку. Відшукавши криївку, енкеведисти негайно її оточували. Спочатку карателі пропонували підпільникам здатися. Після відмови починався бій. Криївку обстрілювали, а потім закидали гранатами. 2517 бункерів виявили та зруйнували ­радянські спецслужби впродовж ­січня – квітня 1946 року у Львівській області, йшлося у звіті МДБ УРСР про проведення оперативно­військових операцій проти УПА.