Презентація "Історія рок-музики"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Історія рок-музики"
Слайд #1
Історія рок-музики
Рок-музика (англ. Rock) — узагальнююча назва багатьох напрямів сучасної музики, що існують з 1950-х років. Також роком називають своєрідний спосіб життя деяких шанувальників рок-музики, що переріс у субкультуру. Термін не є повністю однозначним, так як приналежність деяких стилів музики до рок-музиці заперечується.


Слайд #2
Музична складова
Рок-музика зазвичай виконується рок-групою, що складається з вокаліста, гітариста (як правило, грає на електрогітарі), бас-гітариста і барабанщика, іноді клавішника. Рідше присутній ритм-секція. Проте існують приклади використання в рок-композиціях практично всіх відомих музичних інструментів


Слайд #3
Ритм-енд-блюз
Ритм-енд-блюз вирізняє екзальтованість та експресія, підсилення інструментального начала, більш швидкі темпи, енергійний біт, що досягається чергуванням масивного та гучного удару на першій та третій долях з уривчастим сухим акцентом на другій та четвертій. Ритм-енд-блюз виконував вокаліст у супроводі саксофона, гітари, фортепіано, контрабаса та ударних, пізніше у складі інструментів з'явилися електрогітари і електроорган. Спів характеризувався емоційним напруженням, акцентуванням блю ноутс, застосуванням фальцетного звучання, безперервним перегукуванням коротких рифів співака і саксофона.


Слайд #4
Рок-н-рол
Спочатку рок-н-рол вважався специфічною музикою, характерною тільки для афроамериканської публіки. Проте вже з’являлися перші білі артисти, що виконували рок-н-рол. Проривом рок-н-ролу в мейнстрім стала пісня Білла Хейлі «Rock Around The Clock». Проте титул «короля рок-н-ролу» завоював другий білий артист — Елвіс Преслі. Незважаючи на те, що його популярність і культовий статус багато в чому перебільшені в порівнянні з музичними успіхами, якщо порівнювати їх з пластинками чорних колег, Елвіс Преслі став першим, хто записав рок-н-рол на одному з ними рівні (коли діджеї ставили його перші записи в ефір, вони спеціально попереджали, що це співає білий артист).


Слайд #5
Біг-біт (електронна музика)
Біг біт (англ. big beat - дослівно "голосний удар", також Хімічний брейк, англ. Chemical breaks) - назва напрямку електронної музики, що з'явилася в британській пресі середини 1990-х років на окреслення творчості таких гуртів як The Chemical Brothers, Fatboy Slim та, частково, The Prodigy
Біг-біт використовує розважливі синкоповані ритми (breakbeats) в помірних темпах (між 90 та 140 bpm), "кислотні" синтезаторні лінії та рясні джазові лупи. Часто вони перириваються панковими вигуками та супроводжуються інтенсивною, дисторційованою басовою лінією зі звичайною для поп- або техно-композицій структурою.


Слайд #6
Кантрі-рок
Кантрі-рок (англ. Country rock) — музичний напрямок, що є поєднанням кантрі з рок-музикою, витоком якого є також рокабілі. Термін стосується переважно творчості рок-музикантів, що на рубежі 1960-х — 70-х років почали записувати музику з відтінком кантрі. Зокрема це були гурти The Dillards, The Byrds, Grateful Dead, The Band, а також музиканти Боб Ділан, Ніл Янг та інші. Ці музиканти виросли слухаючи кантрі і рокабілі по радіо у 1950-ті, а з іншого боку були захоплені рок-н-ролом 1960-х. Частково вплив кантрі позначився і на ранніх записах The Beatles, зокрема у таких піснях як «I'll Cry Instead», «I Don't Want to Spoil the Party», «I'm A Loser», «Baby's In Black», а також у пісні «Matchbox» Карла Перкінса.


Слайд #7
Психоделічний рок
Психоделічний рок — стиль рок-музики, що виник у 1960-х роках, один із різновидів психоделічної музики. Музика психоделічного року викликана непостійністю й швидкою зміною думок. Може бути навіть реверсований хід думок. В ньому автор змальовує свої фантазії, галюцінації, уяви, тощо. Переважно пісні такого типу вирізняються великою кількістю епітетів, порівнянь, алегорій, гіпербол й прислівників. Інколи речення в піснях такого типу бувають логічно не пов'язані між собою. Зазвичай в них є філософська думка. Перші представники цього стилю вживали психоактивні ліки.


Слайд #8
Хард-рок
Хард-рок (англ. hard rock, дослівно складний або жорсткий рок) — жанр рок-музики, один із напрямів класичного року. Це поняття дуже всеосяжне, і практично неможливо провести однозначну межу хард-року з рок-музикою в цілому або з її окремими напрямами (хеві метал, грандж, панк-рок). Те, що може сприйматися слухачем як «тяжкість» в хард-року, досягається, зокрема, за рахунок специфічного звучання електогітари (з такими ефектами, як наприклад, дисторшн і овердрайв) і роботи ритм-секції). Важкий рок вирізняється наявністю швидких і голосних соло, високим вокалом та глибокою смисловістю текстів. Основними інструментами цього стилю є електрогітара, барабани, бас, клавішні. «Класичний» хард-рок виник в кінці 1960-х — початку 1970-х років. Колискою хард-року є західна Європа (Німеччина, Великобританія). Серед засновників важкого року можна вирізнити такі гурти: Deep Purple, Uriah Heep, Scorpions, UFO.


Слайд #9
Арт-рок
Арт-рок — термін, що описує течію рок-музики, що тяжіє до включення «експериментальних або авангардних впливів» та відрізняється «новою звуковою структурою.». Термін арт-рок близький до прогресивного року і нерідко розглядається як синонімічний. Арт-рок виник у в кінці 1960-х років і продовжує свій розвиток до сьогодення, будучи відомим як сучасний арт-рок.


Слайд #10
Краут-рок
Краут-рок — напрямок експериментальної та психоделічної рок-музики, що виник у кінці 1960-х — на початку 1970-х років у Німеччині.
Ознакою напрямку стало змішування рис рок-музики, з властивими їй інструментами (електрогітара, бас-гітара, ударні) із здобутками експериментальної електронної музики, зокрема використання електронної обробки звуку. Іншою ознакою краут-року є ритм моторик (нім. Motorik), що найяскравіше відчувається у композиції Autobahn гурту Kraftwerk та альбомах гурту Neu!. Краут-рокові також властива імпровізаційність і тяжіння до експериментів.


Слайд #11
Глем-рок
Глем-рок (Glam rock, також іноді glitter rock, від англ. glamour — чарівність, блиск, розкіш) — явище у рок-музичній культурі, яке характеризується особливо розкішним і блискучим оформленням рок-концертів, яскравістю, екзотичними костюмами, рясним використанням макіяжу тощо. У музичному відношенні глем-рок неоднорідний — сполучає рок-н-рол, хард-рок, арт-рок й естраду.
Напрямок виник у Великобританії на початку 1970-х років і мав значну популярність упродовж десятиліття. Традиційно точкою відліку глем-року вважають вихід 6 червня 1972 року альбому Девіда Боуї The Rise and Fall of Ziggy Stardust and the Spiders from Mars.


Слайд #12
Панк-рок
Панк-ро́к (англ. Punk rock) — напрям у рок-музиці, що виник у середині 1970-х рр. у США і Великобританії, у якому поєднувалися соціальний протест і музичне неприйняття тодішніх форм року: культивувалися нарочисто примітивна гра і завзятість раннього рок-н-ролу. До 1977 року панк-рок — завдяки своїй скандальності — був одним з найпомітніших явищ в рок-музиці Великобританії. З часом жанр породив безліч різновидів і досі притягує чимало молодих виконавців.


Слайд #13
Прогресивний рок
Прогресивний рок (інші варіанти назви — рок-прогресив, прог-рок, англ. Progressive rock, також скорочено prog rock) — напрямок рок-музики, що з'явився на рубежі 1960-х — 1970-х років, головним чином від психоделічного року, а зрештою — як результат експериментів з електронними інструментами, джаз-рок ф'южн та академічною музикою.
Основною характерною рисою і тенденцією є більша складність композицій у порівнянні з типовими для рок-музики куплетами, приспівами, аранжування прог-року включають доробки класичної, джазової, етнічної музики і навіть авангарду. Тексти (якщо це вокальна музика) — більш концептуальні або фантастичні.