Презентація на тему «Евакуація населення» (варіант 2)

Евакуація населення
Підготували учениці 10-А класу:
Полєва Аліна та
Лащук Марія

Евакуація — це організований вихід (виїзд) працівників підприємств та організацій, які припиняють або переносять свою діяльність у заміську зону, а також непрацездатного й незайнятого у виробництві населення. Для швидкого виходу (виїзду) населення евакуацію проводять комбінованим способом.

Комбінований спосіб евакуації полягає в тому, що населення покидає місто різноманітними засобами (метро, поїзди, автомобілі, гужовий транспорт, пішки).

Як правило, транспортом вивозять робочі зміни, формування Цивільної оборони, дітей і літніх людей, інвалідів, вагітних жінок тощо.

Що стосується навчальних закладів, то тут можливі три варіанти:
перший — вони припиняють свою діяльність,
другий — евакуюються (діяльність переноситься у заміську зону),
третій — продовжують роботу на своїх місцях, але за скороченими програмами.

засоби індивідуального захисту
Почувщи інформацію про евакуацію, громадяни повинні готуватися до виїзду в заміську зону. Із собою взяти найнеобхідніше:

Індивідуальну аптечку

Індивідуальний протихімічний пакет містить алкоголят моноетилового ефіру етиленгліколю. Використання його в межах перших 2-3 хвилин після зараження попереджає ураження ОВ через відкриті ділянки шкіри. Застосування в більш пізні терміни (5-10 хвилин) не попереджає ураження повністю, а лише знижує ступінь інтоксикації.

паспорт
військовий квиток

свідоцтва про шлюб
Свідоцтво про народження

свідоцтво про освіту
свідоцтво про спеціальність

свідоцтво про освіту
свідоцтво про спеціальність

продукти харчування на 2—3 доби, одяг, взуття, предмети туалету. Усе зібране скласти у валізу (сумку, рюкзак) і прикріпити ярлик, на якому зазначити прізвище, ім'я, по батькові, кінцевий пункт евакуації. Дітям дошкільного віку потрібно пришити ярлички до одягу (під комір, на зворотний бік верхнього одягу).

Перед виходом із квартири виключити всі освітлювальні і нагрівальні прилади, закрутити крани водопровідної і газової мереж, закрити вікна і кватирки, замкнути двері; ключі здати у житловий орган.

ОСОБЛИВОСТІ ЕВАКУАЦІЇ ПРИ АВАРІЯХ НА АЕС І ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ'ЄКТАХ
У разі аварії на АЕС передбачається евакуація населення і сільськогосподарських тварин із 30-кілометрової зони навколо АЕС, організовується розміщення їх у безпечних районах і забезпечення всім необхідним у процесі евакуації та у місцях їхнього розселення.

При аварії на Чорнобильській АЕС людям не дозволялося брати з собою речі, щоб не створювати паніки:«Об‘явили, що всі зможуть повернутися через 3 дні тому, з собою не дозволялося брати навіть домашніх тварин, їх усіх згодом розстріляли».

При плануванні евакуації враховуються такі особливості:
розробляється кілька варіантів евакуації залежно від характеру масштабів аварій, метеоумов і можливої радіаційної обстановки;
у разі термінової евакуації збірні евакопункти не розгортаються. Евакуація міського населення проводиться за територіальним принципом, Посадка на транспортні засоби здійснюється біля під'їздів житлових будинків і захисних споруд;

населення сільської місцевості евакуюється за промислово-територіальним принципом, по сільськогосподарських кооперативах та ін. Одночасно вивозять і сільськогосподарських тварин;
на межі 30-кілометрової зони створюють контрольно-пропускні пункти з розгортанням постів дозиметричного контролю, медпунктів, пунктів санітарної обробки і проміжних пунктів.

Укриття людей у захисних спорудах

Укриття людей у захисних спорудах полягає у своєчасному укритті людей у спеціальних інженерних спорудах, що здатні захистити людей від дії уражальних факторів або послабити їх дію. За захисними властивостями ЗС поділяють на таки типи: сховища,
протирадіаційні укриття,
найпростіші ЗС.

Сховище – герметична споруда, яка забезпечує захист від усіх уражальних факторів.Захисні властивості сховища характеризуються граничним значенням надмірного тиску.

До будівництва та експлуатації ЗС висувають такі вимоги:
забезпечення захисту людей протягом тривалого часу (не менше двох діб – період значного зниження рівня радіації);
розташування якомога ближче до місць перебування людей;
наявність не менше двох входів і аварійного виходу.
Загальна місткість ЗС має відповідати чисельності персоналу об'єкта господарювання. За місткістю сховища бувають малої місткості – 150–600 осіб, середньої – 600–2000, великої – більше 2000. Будувати сховища місткістю менше ніж на 150 місць економічно недоцільно.

Протирадіаційні укриття споруджують на 50 осіб і більше, а облаштовані в існуючих будівлях та швидкоспоруджувані простіші укриття – на 5 і більше осіб.Будівництво захисних споруд і їх утримання потребують багато часу та коштів, тому накопичують фонд захисних споруд таким чином:
будують сховища одночасно з будівництвом нових підприємств, розрахованих на укриття працівників найбільшої зміни;
будують ПРУ;
використовують лінії метрополітену підземного пролягання;

обладнують сховища у підземних та інших заглиблених приміщеннях будівель і споруд;
пристосовують та використовують частини приміщень освоєного підземного простору міст для захисту населення;
використовують підземні вироби та природні порожнини;
масово будують швидкоспоруджувані сховища та укриття у період загрози виникнення НС у скорочений термін (3–6 діб).

Дякуємо за увагу!!!