Презентація на тему «Джерела української фразеології»

Джерела української фразеології
Підготували учениці 10-А класу Білозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 ім.Б. ХмельницькогоБєлих Марина таКоваль Олена

План
1. Поняття про фразеологізм
2.Фразеологія як розділ науки про мову.
3.Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологічних зворотів.
4. Джерела української фразеології.
5. Список використаної літератури.

Фразеологія як розділ науки про мову
Фразеологією ( гр. phrases- зворот, вислів і logos - поняття , вчення) називається розділ мовознавства, що вивчає усталені мовні звороти.
Об'єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови, їх семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв'язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням.

Як і слова, фразеологізми:
1) не користуються щоразу ,а відтворюються як готові, наявні в мові одиниці з певним значенням;
2) відзначаються стійкістю складу і сталістю структури;
3) часто позначають одне поняття і вступають у синонімічні зв'язки з словами;
4) виконують ту ж функцію, що й слова.
Наприклад: накивати п'ятами - втекти; пасти задніх - відставати.

На відміну від слів, фразеологізми
1) складаються із самостійних одиниць мови – слів, які найчастіше функціонують окремо та мають відповідні форми;
2) відрізняються більшою точністю значення, яке частіше, ніж у словах, супроводжується образною характеристикою.
Наприклад: пройти вогонь і воду; чужими руками жар загрібати.
Фразеологізми мають сталу конструкцію, одні й ті ж компоненти, заміна чи доповнення руйнує їх.

Стилістичне використання фразеологічних одиниць
Серед фразеологічних зворотів виділяють міжстильові та обмежені вживання у певному стилі.
Міжстильовими називаються фразеологічні звороти , що використовуються в усіх стилях мовлення. Наприклад: привертати увагу, із року в рік, робити послугу.
Офіційно-ділова фразеологія – це усталені звороти ,що використовуються в документах, ділових паперах. Наприклад: оголосити догану, взяти до уваги, заслухавши і обговоривши.

Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологічних зворотів

Багатозначність
Синонімія
Антонімія
Багатозначність -
наявність у одного і того ж слова різних  значень відповідно до різних  контекстів, коли слово може переосмислюватись.
Синонімія - повний або частковий збіг значень двох чи кількох слів; подібність слів, морфем, фразеологічних одиниць за значенням при відмінності їх звукової форми.
Антонімія - важливий стилістичний засіб. Вона є основою стилістичних прийомів антитези, суть якої полягає в зіставленні протилежних явищ, образів для посилення враження.
Наприклад: валити (звалювати , скидати , змішувати , горнути), все до купи (намолоти, наплести, набалакати).
Наприклад: ледарювати - байдики бити, давати горобцям дулі, ганяти вітер по вулицях, лежні справляти, тинятися з кутка в куток, і за холодну воду не братися.
Наприклад: вбити собі в голову — викинути з голови, макітра розуму — пустий лоб, хоч греблю гати — як кіт наплакав, серце заговорило — серце спить, набитий гаманець — вітер у кишенях свистить.

Джерела української фразеології
Переважна більшість фразеологізмів, як і слів, за походженням є корінними українськими. Серед них виділяються спільнослов'янські, спільносхіднослов'янські і власне українські.
Основним, невичерпним джерелом української фразеодлогії є народна мова, якій властиві влучність, образність. Саме влучні, метафорічні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні запаси мови.

О мово моя! О місячне сяйво і спів солов`я,Півонії, мальви, жоржини!Моря бріліантів, це - мова моя.Це мова моєї Вкраїни! (В.Сосюра)

Список використаної літератури
1. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. – М.: Иностр. лит., 1955.
2. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). – М., 1997.
3. Вайнтрауб Р.М. Опыт сопоставления соматической фразеологии в славянских языках // Труды Самаркандского
ун-та. Вопросы фразеологии. – 1975. – Вып. 288. – №9.
4. Гумбольдт фон В. Язык и философия культуры. – М., 1985.
5. Лихтенберг Г.К. Афоризмы. – М., 1965.
6. Овсянико-Куликовский Д.Н. Литературно-критические работы в двух томах. Т. 1. – М., 1989.
7. Ужченко В.Д. Історико-лінгвістичний аспект формування української фразеології: Автореферат дис. докт. філ. наук: 10.02.02.- Дніпропетровськ, 1994.
8. Дзендзелівський Й.О. Програма для збирання матеріалів до лексичного атласу української мови. – К.: Наукова думка, 1987. – 299 с.
9. Франко І.Я. Галицько-руські народні приповідки: В 3-х т. – Львів, 1901 – 1910.
10. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С., Винник В.О. та ін. Фразеологічний словник української мови: В 2-х т. – К.: Наукова думка, 1993.
11. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. - К.: Вища школа, 1983.- 137 с.
12. Молотков В.И. Основы фразеологии русского языка. – Ленинград: Наука, 1977.- 183 с.