Презентація "Суржик"

-3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Суржик"
Слайд #1
в українській мові
Підготувала Бендюк Вікторія, учениця 10-Б
Суржик


Слайд #2
Суржик (від стар. сурожь — «суміш різних зерен з житом») — мова, яка є сумішшю кількох мов і не може розглядатися як чиста (літературна). Інші назви: арго, жаргон, креол, лінгва франка. Первісно термін «суржик» вживався переважно щодо українсько-російського суржику.
У художній мові суржик використовувався здебільшого як стилістичний засіб типізації та індивідуалізації персонажів, створення комічного, іронічного ефекту.
Наприклад, у п'єсі-опері Івана Котляревського «Наталка-Полтавка» (1819) Возний вживає комічно-«макаронічну» суміш української мови зі старослов'янською і російською, демонструючи цим свою вищість над простими селянами, які розмовляють полтавським діалектом.
Суржик або макаронічна мова використовувалися як засіб гумору й сатири також у творах Г. Квітки-Основ'яненка, М. Старицького, Остапа Вишні, С. Олійника, О. Чорногуза, П. Глазового та ін.


Слайд #3
Українсько-російський суржик поширений у побутовому спілкуванні жителів багатьох регіонів України, а також місцевостей на території Росії, де проживає українське населення — на Стародубщині, Курщині, Подонні, Кубані, Ставропольщині, Терщині, Поволжі, Поураллі, Тюменщині, Омщині, Цілині (Сірий Клин), Зеленій Україні.
Використання суржику в Україні


Слайд #4
Суржик існує у різноманітних формах. Деякі характерні прояви суржику:
вживания русизмів замість нормативних українських відповідників
«українізовані» форми російських дієслів
«українізовані» форми російських числівників
змішування українських і російських форм невизначених займенників
порушенная дієслівного керування, вживання прийменників і відмінків за російським зразком
утворення найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників за зразком російської мови
утворення від українських дієслів активних дієприкметників за російським зразком
слова і вирази, кальковані з російської
активне використання «є» в позиції після приголосної


Слайд #5
даже (навіть),
да (так), нє (ні),
нє нада (не потрібно),
єлє (ледве),
щас/січас (зараз),
всєгда (завжди),
нікогда (ніколи),
чуть-чуть (трішки),
канєшно (звичайно, звісно),
навєрно (мабуть),
напрімєр (наприклад),
допустім (припустимо),
(в)мєсто (замість),
вродє (наче, начебто),
імєнно (саме),
рядом (поруч),
больніца (лікарня),
предохранітєль (запобіжник),
почта (пошта),
почтальйон (листоноша)


Слайд #6
здєлав (зробив),
дівся (подівся),
унаслідував (успадкував),
получав (отримував),
щитав («вважав» або «рахував» залежно від контексту),
отдав (віддав),
отключив (вимкнув);


Слайд #7
хто-то (хтось),
шо-то (щось),
як-то (якось),
які-то (якісь),
який-то (якийсь),
чого-то (чомусь, чогось),
коє-шо (щось),
коє-які (якісь)


Слайд #8
по вулицям замість вулицями,
на російській мові замість російською мовою


Слайд #9
самий главний (найголовніший),
саме важне (найважливіше)


Слайд #10
міроприємство,
прийняти міри,
прийняти участь,
до цих пір,
так як,
на протязі


Слайд #11
дєло,
мєсто,
дєлають,
свєт,
архітєктор,
Вєра,
Сєрьожа,
проблєма