Презентація "Кінематограф України"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Кінематограф України"
Слайд #1
Кінематограф України
Презентація
Учениці 10-А класу
СШ 130 ім. Данте Аліг’єрі
Пономаренко Дарини


Слайд #2
Знятися в поганому кіно – все одно, що плюнути у вічнічть.
Ф. Раневська
З усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно.
В. Ленін
Трагедією німого кіно були зайві написи, трагедія теперішнього – зайві діалоги. Р. Клер
Фотографія – це дійсність. А кіно – це дійсність 24 кадри в секунду.
Ж-Л. Годар


Слайд #3
Словникова робота
Кінемато́граф (від грец. κινεμα, род в. грец. κινεματος — рух та грец. γραφο — писати, зображати) — це галузь культури та економіки, що об'єднує всі види професійної діяльності, пов'язаної з виробництвом, розповсюдженням, зберіганням та демонструванням фільмів, а також навчально-наукову роботу.
Кіноіндустрія (кінопромисловість) - це галузь промисловості, що займається виробництвом і розповсюдженням (зокрема прокатом) кінофільмів.
Кінознімання — комплекс пристроїв та методів, що необхідні для знімання рухомих об'єктів на кіноплівку, і для наступного відображення отриманих знімків, шляхом проектування їх на екран.


Слайд #4
Перші кінознімання
1893 рік - головний механік Одеського Новоросійського університету Йосип Тимченко винайшов прототип сучасного кінознімального апарату та апарату для кінопроекції.
Фактично першовідкривач кіно був українцем, а український кінематограф – чи не найстарший у світі.


Слайд #5
Тоді ж ним було здійснено перші в світі кінозйомки — зафільмували вершників і метальників списів.

Перші публічні кіносеанси в Україні були влаштовані 1896 року в Харківському оперному театрі, майже одночасно з відомим Паризьким кіносеансом.


Слайд #6
1911 рік – перший українськи фільм “Запорізька січ”, знятий Данилом Сахненком.
Знімалися екранізації вистав (“Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник”, ”Наймичка”), фільми історичної тематики (“Богдан Хмельницький”).
Створювалися перші українські кіностудії - «Фабрика-фільм» «Кінофільм», «Полонія», «Леополія» (Львів)


Слайд #7
Доба німого кіно
З 1919 р. в Радянській Україні починаєтьсярозвиток кіно. Засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а 1928 року ввести в дію київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О.Довженка) — одну з найбільших та найсучасніших на той час у світі.


Слайд #8
Велику роль відігравали картини кіностудії Довженка.  «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930). Його творчість піднесла вітчизняний кінематограф до світового рівня. Стилістика, створена Довженком, поклала початок напряму, який визначають як «українське поетичне кіно».
Доба німого кіно


Слайд #9
Створювалися екранізації класичних творів української літератури:  «Тарас Трясило»(режисер Петро Чардинін), «Микола Джеря», «Борислав сміється».
Доба німого кіно
Почала проявлятися модерністична течія що сформувалася у співпраці режисера Леся Курбаса з письменниками Майком Йогансеном та Юрієм Яновським.


Слайд #10
Звукове кіно
1930 рік - в Україні з'являється перший звуковий фільм — документальна стрічка Дзиги Вертова «Симфонія Донбасу»
Повернення до національно-історичної тематики:
Фільми «Щорс» (1939) Олександра Довженка і «Богдан Хмельницький» (1941) Ігоря Савченка — дивовижне поєднання вимушених рамок держзамовлення і очевидної режисерської та акторської обдарованості.


Слайд #11
Кіно часів Другої світової війни
Було переважно підпорядковане ідеологічним завданням воєнної доби і обмежене жорсткими канонами «соціалістичного реалізму», їх велику цінність складають високий рівень акторської гри (“Райдуга”  Марка Донського за сценарієм Ванди Василевської ,”Україна в огні” Олександра Довженка )
На екранах з’являються такі визначні актори як:
 Михайло Романов, 
Амвросій Бучма, 
Дмитро Мілютенко,
 Сергій Бондарчук


Слайд #12
Українське поетичне кіно
Український кінематограф 1960-70-х років представлений іменами світової ваги:
Режисери 
Сергій Параджанов
 Юрій Іллєнко
 Леонід Осика
 Микола Мащенко
Актори
 Іван Миколайчук 
Гнат Юра
Юрій Шумський
 Костянтин Степанков
 Микола Гринько
Богдан Ступка


Слайд #13
З'являються стрічки, які поклали початок унікальному феномену «українського поетичного кіно»: «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова (1964), який отримав другу премію на 7 Міжнародному кінофестивалі в Аргентині; «Криниця для спраглих» Юрія Іллєнка (1965); «Камінний хрест» Леоніда Осики (1968), «Вірність» Петра Тодоровського (1965).
Українське поетичне кіно


Слайд #14
Однак реакційна політика  «застою» 
фактично знищила українське поетичне кіно. Режисер С.Параджанов був вилучений з кінематографу і громадянського життя. Під заборону потрапили такі шедеври як «Довгі проводи» Кіри Муратової,   «Білий птах з чорною ознакою» та  «Вечір на Івана Купала Юрія Іллєнка »


Слайд #15
Радянське кіно України 1970-80-х років
В роки «застою» розгортається новий виток боротьби проти національної української культури Українське поетичне кіно було визнано владою архаїчним, відірваним від життя, ім'я Довженко почали згадували з оглядкою. На багато років, унаслідок ідеологічної цензури, потрапили на полицю деякі зняті кінофільми.


Слайд #16
Одеською кіностудією були зняті такі
відомі у всьому СРСР фільми:
«Д'Артан'ян і три мушкетери» 
«Пригоди Електроніка» 
«Місце зустрічі змінити не можна» 
«Зелений фургон» 
«Чародії» 
«Самотня жінка бажає познайомитись»
Радянське кіно України 1970-80-х років


Слайд #17
Великого розвитку набула куноіндустрія науково-популярних фільмів.
Надзвичайно успішним був цей період і для українського анімаційного кіно:
«Як козаки…»  Володимира Дахна
«Пригоди капітана Врунгеля», «Крила»  Давида Черкаського
«Солом'яний бичок»  Леоніда Зарубіна


Слайд #18
За «перебудови» створюється багато фільмів, присвячених гострій соціальній проблематиці:
«Астенічний синдром» Кіри Муратової
 «Бич Божий» Олега Фіалка
 «Розпад» Михайла Бєлікова
 «Лебедине озеро. Зона»  Юрія Іллєнка


Слайд #19
У 1990-х українське телебачення розпочало освоєння поширеного у всьому світі жанру телесеріалу: 
«Роксолана» Бориса Небієрідзе
«Острів любові» Олега Бійми


Слайд #20
На рубежі 2000-х р. низка українських акторів знімається у закордонних фільмах.
Завдяки фільму  «Вогнем і мечем» польського режисера здобуває популярність актор Богдан Ступка, який став головним гетьманом українського екрану ( «Чорна рада», «Молитва за гетьмана Мазепу»,  «Тарас Бульба» )


Слайд #21
Історичні теми стали провідними у творчості режисера Олеся Янчука 
«Голод-33» (про голодомор 1932-1933рр)
«Атентат — Осіннє вбивство у Мюнхені»,
«Нескорений»,
«Залізна сотня» (про життя та бойовий шлях Української повстанської армії )


Слайд #22
Тарас Томенко здобув перемогу в конкурсі «Панорам» Берлінського фестивалю 2001 року
2003 року отримав Срібного ведмедя фільм українського аніматора Степана Коваля «Йшов трамвай № 9». 
 У 2005 році стрічка «Подорожні» молодого українського режисера Ігоря Стрембіцького отримала Золоту пальмову гілку за короткометражний фільм


Слайд #23
У 2006 році відбулася також прем'єра першого українського трилеру «Штольня» 
(продюсер та оператор Олексій Хорошко, режисер Любомир Кобильчук)
У 2008 році вийшов фільм «Ілюзія страху», українського кінорежисера Олександра Кірієнка. Був висунутий від України на нагородження кінопремію «Оскар». 
2008 відбулася світова прем'єра Las Meninas (режисер Ігор Подольчак). Фільм брав участь у 27-х міжнародних кінофестивалях, в 10 з них у конкурсній програмі, в інших в офіційній селекції.