Презентація на тему «Сучасна зорова поезія»

Рейтинг презентації — 5 на основі 2 голосів

Слайд #1

Сучасна зорова поезія
Виконували учні 9-Б класу:
Петренко Денис
Рожко Олексій
Середюк Дмитро
Колісецький Олександр
Тихоступ Валентин

Слайд #2

Що це таке?
Будь-яка творча діяльність завжди пов'язана з пошуками нових виражальних засобів і форм. Щоб вплинути на читача, здивувати, вразити його уяву, митці слова часто зверталися до художніх експериментів. В українській поезії до експериментальних явищ належать візуальні (зорові) твори. їх нерідко визначають також як фігурні вірші. Візуальна (зорова) поезія — вірші, які поєднують зорові й літературні елементи в одне художнє ціле.

Слайд #3

Історія
Фігурне віршування зародилось у давні часи. В його основу покладено таке графічне оформлення, за якого рядки вірша або виділені в рядках літери складають обриси певної фігури. Таким чином поєднуються виражальні можливості звукових та візуальних мистецтв. Звідси походить і назва — візуальна, або зорова поезія.
Винахідниками зорової поезії вважають античних митців Сіммія, Теокріта, Досіада, які своїм творам надавали вигляду різних фігур — яйця, сокири, крил, вівтаря. В античні часи поєднання слова й малюнку було непоодиноким явищем. Не випадково видатний давньоримський поет Горацій говорив, що «малюнок — та сама поезія».
Особливого поширення зорова поезія набула в бароковій літературі, яка надавала формі твору виключного значення. В українському письменстві XVII— XVIII століття фігурне (курйозне) віршування використовували різні автори.

Слайд #4

Історія
До нього зверталися Л. Баранович, Д. Туптало, А. Кальнофойський, М. Довгалев-ський та ін. Правила складання фігурної поезії подавали підручники Києво-Могилянської академії. Найбільш повно основи зорової поезії в нашій бароковій літературі розробив І. Величковський. У збірці «Млеко» він подав приклади понад двадцяти різних фігурних віршів.
На почату XX століття у новому культурному контексті українські поети продовжили традицію зорового віршування. З метою посилення впливу на читача в оформленні своїх книг вони використовували різні кольори, шрифти, знаки. Найбільш цікаві експерименти у цьому напрямі належать М. Семенкові, який видав дві збірки «поезомалярств».

Слайд #5

Історія
У 90-х роках XX століття почав активно відроджуватись інтерес до зорового віршування. При цьому плідно використовувався багатий бароковий досвід. Поети звертались до складання популярних у барокові часи акровіршів, злагоджених віршів (паліндромів), віршів-лабіринтів.
Найбільш відомими представниками сучасної візуальної поезії є М. Мірошниченко, В. Женченко, М. Сарма-Соколовський, А. Мойсієнко, М. Саченко, М. Король, В. Трубай, М. Сорока, І. Іов.

Слайд #6

Особливості творення візуальної поезії:
поет конструює світ, порушуючи усталені стереотипи, руйнуючи правила, забуваючи про традиції;
це – свідомий пошук самовираження і, як результат, створення нового жанру;
звук має викликати відповідний візуальний образ, зорові враження зливаються зі звуковими.

Слайд #7

Витоки візуальної поезії:
давні надписи, які виконували сакральні функції;
античність (Фестський диск 1700 року до Р.Х.);
в Україні - Іван Величковський
(1691 р., збірка «Млеко»).
російські поети - А.Фет
(«А роза упала на лапу Азора».);
постмодерний футуризм і сюрреалізм.

Слайд #8

Паліндром (грец. раlіпdrотеo біжу назад)
віртуозна віршова форма, в якій певне слово (тут, потоп
і т. п.) або віршовий рядок можна читати зліва направо і навпаки при збереженні змісту.
Іван Величковський називав його «раком літеральним».

Слайд #9

Анна во дар бо имя ми обрадованна.
Анна дар и мнЂ сЂнъ мира данна.
Анна ми мати и та ми манна
Анна пита мя я мати панна.
І.Величковський

Слайд #10

ІВАН ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (1651 — 1701)
народився на Полтавщині;
у 60-х роках навчався і, можливо, викладав у Києво-Могилянській колегії;
був священником у Полтаві;
майстер і теоретик курйозного віршотворства;
автор книжечок «Зегар з полузегарком» (1690), «Млеко од овці пастору належноє» (1691).

Слайд #11

Твори
І О смерті пАм'ятай, і На суд будь чуткий, ВЕЛьмИ Час біжить сКорО, В бігу Своєм прудКИЙ.
Якщо уважно подивитися на виділені літери, то можна побачити, що в них автор зашифрував власне ім'я:
«ІОАН ВЕЛИЧКОВСКИЙ».

Слайд #12

Твори
Со мною жизнь, не страх смерти,
Мною жити, не умерти, —
коли їх прочитати «вспак», од правої руки до лівої, стають словами винуватниці гріхопадіння, праматері Єви:
Умерти, не жити мною,
Смерти страх, не жизнь со мною.

Слайд #13

Микола Сарма-Соколовський (1910-2001)
бандурист, поет,
художник,священник;
був пов'язаний з підпіллям
ОУН,за що отримав 25 років
ув'язнення;
ініціатор створення ансамблю бандуристів ГУЛАГу;
автор кількох поетичних збірок, відзначених літературними преміями.

Слайд #14

Віктор Женченко (1936)
має музичну освіту,відомий оперний співак;
з 1975 р. – член Національної спілки письменників України;
перекладач з татарської, кримсько-татарської, білоруської, російської, азербайджанської, латвійської мов;
заслужений діяч мистецтв України, заслужений артист України, лауреат літературної премії імені Андрія Малишка.

Слайд #15

Микола Мірошниченко (1947-2009)
поет, перекладач;
один із засновників літературної групи “Геракліт”;
майстер паліндромів;
член Національної спілки письменників України;
заступник начальника прес-служби Міністерства з питань надзвичайних ситуацій.

Слайд #16

Анатолій Мойсієнко(1948)
Доктор філологічних наук,
професор, завідувач кафедри сучасної української мови
Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
член Національної спілки письменників України (1988);
один із засновників гурту поетів-паліндромістів "Геракліт" (1991).

Слайд #17