Презентація "Візуальна поезія та її представники"

+3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Візуальна поезія та її представники"
Слайд #1
Візуальна поезія та її представники
Микола Сарма-Соколовський 


Слайд #2
Що таке візуальна поезія?
Візуальна (зорова) поезія — це окремий вид мистецтва, який відрізняється від традиційної поезії, побудований на межі словесного, графічного, живописного варіантів зображення тексту. Класичні зразки української зорової поезії сягають іще часів Івана Величковського. У XVII столітті одним із різновидів епіграматичної поезії були так звані курйозні і, зокрема, фігурні вірші. Естетичний смисл цих словесних «іграшок», як їх називав Іван Величковський, полягав у тому, щоб стимулювати інтелектуальну гру, яка б допомагала осягнути невідоме й незрозуміле та давала естетичну насолоду від «розгадування загадок».


Слайд #3
Приклади візуальної поезії


Слайд #4
Приклади візуальної поезії


Слайд #5
Приклади візуальної поезії


Слайд #6
Микола Сарма-Соколовський 
(1910-2001)


Слайд #7
Микола Сарма-Соколовський


Слайд #8
Микола Сарма-Соколовський


Слайд #9
Микола Сарма-Соколовський
   Народився  19 травня 1910 в  с. Хороше Петропавлівського району Катеринославської губернії  в родині священика. Навчався в Миргородській художньо-керамічній школі ім. М.Гоголя. В Миргороді перейняв гру на бандурі від кобзаря Івана Яроша, з яким кобзарював.
    В  1929 р. арештований Дніпропетровським ГПУ. На початку 1930 р. засуджений на 5
років заслання на Соловки   (покарання відбував в Карелії).  У 1942 р. навчався на Пастирських курсах Української Автокефальної Православної Церкви. Був пов'язаний з підпіллям ОУН. Сидів у камері смертників 15 років. Далі розстріл замінили на 25 років ув'язнення. 


Слайд #10
   На каторзі сам виготовив собі бандуру (а згодом ще кілька), грою та співом розважавдрузів-каторжан. Згодом навчив їх кобзарського мистецтва, спершу таємно, а потім (після смерті Сталіна) уже дещо вільніше. Спільно політв'язні виготовили ще кілька бандур і створили ансамбль бандуристів ГУЛАГу. Автор кількох поетичних збірок, відзначених літературними преміями.
Микола Сарма-Соколовський


Слайд #11
По звільненні поет мешкає у Луганську, але влада не залишає його в покої, і він переїжджає на Січеславщину, звідки сам родом, і поселяється у містечку Новомосковську. На початку 90-х років бере активну участь у заснуванні Народного Руху України, Української Республіканської Партії, козацтва і видає книжки своїх творів. Автор кількох поетичних збірок, відзначених літературними преміями.
Микола Сарма-Соколовський


Слайд #12
«Дзвін гетьмана Івана Мазепи»


Слайд #13
Тема: Виспівування дзвоном колоколу — музейним експонатом про часи «розпреславної Полтави».
Ідея: Віра, сподівання реліквії минувшини потрапити на «Дзвіницю зоревоздвиженої земної Української Держави».
«Дзвін гетьмана Івана Мазепи»


Слайд #14
Основна думка: Дзвін колокола — промова гетьмана І. Мазепи до сучасників шанувати Україну-державу, її історичне минуле.
Жанр: Візуальна поезія (у формі дзвона), сповнена громадянським змістом.
«Дзвін гетьмана Івана Мазепи»


Слайд #15
Особливості твору: у поезії відсутні розділові знаки. Закінчення рядка поезії свідчить про інтонаційну зупинку.
Рими «гала — сягали», «чін — москвин», «цар — дар», «часи — Русі — небесі», «убивці — дзвіниці» дають змогу поетові передати бамкання дзвону, сила його звучання, це бамкання ніби наростає від рядка до рядка, нагадуючи про свою силу і могутність.
Поєднуючи довгі й короткі рядки, поет із їх допомогою формує обриси дзвону. Йдеться у вірші про дзвін гетьмана Івана Мазепи, який нині перебуває в Полтаві в музеї і «мовчить, немов ховає таємницю».
Поет мріє, що дзвін ще виконає своє пряме призначення — він опиниться на «дзвінці зоревоздвижної землі Української Держави» і сповістить світові про її незалежність (вірш створено тоді, коли Україна ще не була незалежною.
«Дзвін гетьмана Івана Мазепи»


Слайд #16
Підготувала учениця 9-А класуКлуб Олена