Презентація "Відомі економісти світу"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Відомі економісти світу"
Слайд #1
Відомі економісти світу
Учениці 11Б класу
Безгачевої Ірини


Слайд #2
Економіст - фахівець в області економіки, експерт з економічних питань.
Еконо́міка або економічні науки  — комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме — про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.


Слайд #3
Самі́р Амі́н  — єгипетський економіст-теоретик, один із розробникік теорії «залежного розвитку» й автор концепції «відокремлення від капіталістичної системи», критик неоколоніялізму. В своїй роботі поєднує марксистську методолоґію з поглядами на революційний процес Мао Дзе-дуна.
Більшість праць Аміна присвячено вивченню відносин між суспільствами з розвиненими економіками (капіталістичною метрополією) і суспільствами з економіками, що розвиваються (капіталістичною периферією), відмінностям у розвитку господарств та функціях держави у цих країнах, джерел цих відмінностей.
Також С. Амін цікавиться глобалізацією, яку він вважає явищем таким же старим, як і людство. Тільки сьогодні, в добу капіталізму, вона супроводжується небаченим раніше розривом між зубожінням величезних мас, з одного боку, та нагромадженням капіталу і зосередженням багатств в руках небагатьох, з іншого. В останні роки, попри всі так гучно розрекламовані зусилля, спрямовані міжнародними організаціями на боротьбу з бідністю, цей розрив не тільки не скорочується, але й збільшується. Прірву, що утворилась між населенням бідних та багатих країн, а також всередині кожного суспільства між бідними і багатими, неможливо подолати без знесення капіталізму. Боротися треба не з глобалізацією, а з глобалізацією під проводом капіталу.


Слайд #4
Фредері́к Бастіа́  —французький економіт, проповідував гармонію інтересів капіталу і праці, представляючи капіталізм як «природну» організацію суспільства. В творах «Економічні софізми» (1846) та «Економічні гармонії» (1849) Бастіа відкидав факт збагачення капіталістів і зубожіння трудящих. Взаємини між класами Бастіа розглядав як обмін послугами, а прибутки капіталістів як процент на капітал.
Карл Маркс піддав нищівній критиці погляди Бастіа в своїй праці «Кері і Бастіа» (1857) та інших творах. Зокрема, Маркс характеризував Бастіа як «...найбільш ницого, а тому найвдалішого представника вульгарно-економічної апологетики».


Слайд #5
Джон Ме́йнард Кейнс, 1-ий барон Кейнс  — англійський економіст, книга якого «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей» (The General Theory of Employment, Interest and Money, 1936) запропонувала спосіб уникати фінансових криз і безробіття шляхом корекції урядового контролю за кредитами і валютою. Він займався тією частиною економіки, що зараз називається макроекономікою.


Слайд #6
Ейген Бем-Баверк Пропагував теорію граничної корисності спрямовану на захист капіталізму, проти теорії трудової вартості К. Маркса.
Бем-Баверк в своїх творах критикував економічне вчення марксизму («Основи теорії цінності господарських благ», 1886, рос. пер., 1903; «Капітал і прибуток», 1884—89, рос. пер., т. 1, 1909; «Теорія Карла Маркса та її критика», 1896, рос. пер., 1897). Бем-Баверк твердив, що прибуток — вічна категорія, а процент на капітал — справедлива винагорода капіталістові.


Слайд #7
Едуард Бернштейн — німецький економіст, публіцист та політик, засновник реформістського (ревізіоністського) напрямку соціалізму, який став фундаментом для соціал-демократичної ідеології в її сучасному розумінні.
Істотні зміни у поглядах сталися наприкінці 1890-х років. Протягом 1898–1902 р.р. Бернштейн друкує низку політичних та економічних праць, в яких відстоює докорінно відмінні від марксистських засади, часто — з прямою гострою критикою марксизму. Ці праці відразу створюють широкий резонанс і призводять до появи окремої «бернштейніанської» течії у соціалістичному русі. Після повернення в Німеччину працював у виданні «Sociahstische Monatshefte». 1902 року став депутатом рейхстагу (додаткові вибори), пізніше його неодноразово переобирали.


Слайд #8
Марі Еспрі Леон Вальрас  — видатний французький економіст, один із лідерів маржиналіської революції, засновник і лідер Лозанської школи маржиналізму. Засновиник теорії загальної рівноваги.
1. Зміни цін впливають на попит і пропозицію і навпаки; зміна попиту впливає на пропозицію і навпаки. Отже, їхній взаємозв'язок впливає на встановлення рівноваги.
2. Рівноважна ціна встановлюється у результаті конкуренції, співвідношення попиту і пропозиції, наявності ресурсів та інших чинників.
3. Загальна рівновага здійснюється щодо всіх товарів. Це пояснюється тим, що потреба у цьому товарі залежить від наявності інших товарів. Наприклад, споживання м'яса залежить від наявності кави.
4. Рівновагу характеризує, як правило, мінова вартість. Мінова цінність товарів — це рівень економічної рівноваги. В умовах конкуренції діють механізми, які усувають диспропорції та встановлюють таку мінову вартість, що грунтується на ціні рівноваги. В умовах монополії диспропорції зберігаються.


Слайд #9
5. Рівновага досягається на основі дії всіх учасників ринку.
6. Рівновага здатна забезпечити максимально високий рівень задоволення потреб (безумовно, за наявності ресурсів).
7. Попит на кожний товар залежить не тільки від його ціни, а і від цін на всі інші товари. Наприклад, зростання цін на деякі продукти харчування призвело в Україні до зменшення попиту на періодичні видання. Багато людей відмовляються від передплати на газети і журнали. Різко скоротилися їхні тиражі.
8. Сума попиту споживача на всі закуплені ним товари і покупки дорівнює за вартістю сумі всіх проданих ним товарів і послуг (у тому числі послуг праці).
9. Ринок безперервно здійснює «пошук» так званих рівноважних цін.
10. Конкуренція — це важливий чинник встановлення рівноваги (через ціни). Існуючі цінові сигнали регулюють ринок, з допомогою їх досягається рівновага.
11. Для рівноваги потрібний ринковий механізм, який діє значно ефективніше, ніж у минулому так звана планова система.


Слайд #10
Альфред Ма́ршалл  — англійський економіст, лідер неокласичного напряму в економічній науці.
Головним внеском Маршалла в економічну науку є з'єднання воєдино класичної теорії і маржиналізму. Він вважає, що ринкова цінність товару визначається рівновагою граничної корисності товару і граничних витрат на його виробництво.


Слайд #11
Ада́м Сміт  — шотландський економіст і філософ-етик; засновник сучасної економічної теорії. Головна праця — «Дослідження про природу і причини багатства народів» ( An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations), видана 1776 року.
Перевага поділу праці
Теорія рівноваги на ринку
Теорія розподілу доходів
Економічно-політичні наслідки


Слайд #12
Карл Га́йнрих Маркс  — німецький філософ-матеріаліст, теоретик-суспільствознавець, політеконом, політичний журналіст-публіцист; протагоністробітничого соціалістичного руху та один із засновників Першого Інтернаціоналу. Його наукові роботи та політекономічні дослідження, об'єднані в теоретичне суспільствознавче вчення, що отримало назву марксизму і стало підгрунтям соціалістичного і, пізніше, комуністичного руху.


Слайд #13
Економічна теорія криз:
Теорія трудової вартості та додаткової вартості
Закон про зменшення ставки прибутку
Кризові фази
Теза щодо виникнення безкласового суспільства