Презентація "Видатні вчені-біологи України"

-6
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Видатні вчені-біологи України"
Слайд #1
Видатні вчені-біологи України
Підготувала
учениця 10 класу
Верхньотокмацької ЗОШ
І-ІІІ ступенів
Сало Альона


Слайд #2
Мета проекту:
Познайомитися з видатними вченими-біологами України та їх роботами і дослідженнями.


Слайд #3
Джерела інформації
http://uk.wikipedia.org/
http://images.yandex.ua/
http://biology.ru


Слайд #4
Володимир Іванович Вернадський


Слайд #5
Український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії. Академік Петербурзької АН, один із засновників Української АН, згодом став її президентом. Визначив роль організмів у геохімічних процесах. Організатор Біохімічної лабораторії.


Слайд #6
Ілля Ілліч Мечников


Слайд #7
Український, російський і французький науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології. Розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів. Відкрив явище фагоцитозу. Лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини.


Слайд #8
Іван Іванович Шмальгаузен


Слайд #9
Іван Іванович Шмальгаузен
Біолог, зоолог, теоретик еволюційного вчення. Директор Інституту Зоології та Біології. Наукові праці Шмальгаузена присвячені питанню еволюційної морфології, експериментальної морфології, вивченню закономірностей росту, філогенії тварин.


Слайд #10
Одна із праць Шмальгаузена


Слайд #11
Сергій Гаврилович Навашин


Слайд #12
Сергій Гаврилович Навашин
Радянський ботанік, цитолог та ембріолог рослин. Заклав основи морфології хромосом і каріосистематики. Створив вітчизняну школу цитології та ембріології рослин. Працював у галузі хімії, а також цитології, ембріології та морфології рослин. Фундаментальне значення мало відкриття їм у покритонасінних рослин подвійного запліднення. Заклав основи вчення про морфологію хромосом та її таксономічне значення.


Слайд #13
Олександр Онуфрійович Ковалевський


Слайд #14
Олександр Онуфрійович Ковалевський
Український та російський біолог і ембріолог. Поклав початок еволюційній ембріології як науковій дисципліні, що ґрунтується на історичному принципі. Довів, що предками безчерепних були первинні безчерепні, які дали початок двом гілкам: представники однієї продовжували розвиватись як вільноплаваючі організми і з них виникли хребетні, а представники іншої перейшли до придонного способу життя, та стали предками сучасних безчерепних.


Слайд #15
Микола Іванович Пирогов


Слайд #16
Микола Іванович Пирогов
Російський та український хірург, анатом і педагог. Засновник атласа топографічної анатомії людини, засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анастезії при оперативних втручаннях. Член-кореспондент Петербурзької академії наук. Перетворив хірургію на науку, озброївши лікарів науково обґрунтованою методикою оперативного втручання.


Слайд #17
Микола Федорович Гамалія


Слайд #18
Микола Федорович Гамалія
 Український і радянський мікробіолог іепідеміолог, почесний академік Академії Наук СРСР (з 1940), заслужений діяч науки (з 1934). Автор більше 300 наукових робіт, значна частина яких, присвячена проблематиці сказу і холери. У 1954—56 рр. вийшло друком шеститомне зібрання наукових праць М. Ф. Гамалії. Вчений виховав цілу плеяду радянських мікробіологів, які своїми працями і відкриттями уславили ім'я свого вчителя.


Слайд #19
Олександр Олександрович Богомолець


Слайд #20
Олександр Олександрович Богомолець
 Український учений-патофізіолог. Основоположник української школи патофізіології, ендокринології і геронтології. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го та 2-го скликань. Очолював створений ним Інститут експериментальної біології та патології. Автор численних праць з ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету та алергії, раку, старіння організму тощо.


Слайд #21
Данило Кирилович Заболотний


Слайд #22
Данило Кирилович Заболотний
Український мікробіолог, епідеміолог, засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві. У 1893р зробив на собі небезпечний дослід: випив живу холерну культуру, після попередньої пробної імунізації, щоб довести ефективність імунізації через рот (цим досвідом покладено було початок методам ентеровакцинації). Опублікував понад 200 праць, присвячених головним чином вивченню інфекційних хвороб — чуми та холери.


Слайд #23
Дякую за увагу!)