Презентація "Гістотехнології"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Гістотехнології"
Слайд #1
гістотехнології
Підготувала учениця 10-Ф класу, Семененко Анна


Слайд #2
Гістотехнологія — наука, що поєднує технічні засоби вивчення тканин із теоретичними знаннями про них для підготовки мікропрепаратів тканин, їх забарвлення, з метою ідентифікації порушення струк­тури тканин та визначення бактерій, грибів, пухлин, ферментів, анти­генів для діагностики патології.


Слайд #3


Слайд #4
Розвиток гістотехнологій тісно пов'язаний з удосконаленням мікроскопів та розробкою методів мікроскопічного дослідження. В гістотехнології використовують різноманітні методи дослідження, які дають змогу всебічно вивчати розвиток, будову та функції тканин.


Слайд #5
Ретельне вивчення гістологічних препаратів часто допомагає діагностувати на ранніх стадіях розвитку захворювання на рак та виявляти збудників інфекційних захворювань. Гістотехнологи — спеціалісти, які безпосередньо обробляють матеріали хірургічної біопсії. Вони не співпрацюють безпосередньо з пацієнтами, але їх роль є важливою у точній діагностиці захворювання, а відповідно, й виборі правильної системи лікування хвороби. Досить часто гістотехнологи проводять дослідження тоді, коли хворий перебуває на операційному столі, і саме від їхнього висновку залежить хід операції.


Слайд #6
Можна назвати три основні напрямки створення нових технологій на основі культивування клітин і тканин.
До гістотехнологій зараз відносять технології, пов'язані з вирощуванням окремих тканин і цілих органів.


Слайд #7
Перше — отримання промисловим шляхом цінних біологічно активних речовин. Прикладом є те, що із суспензійної культури м'яти отримали ментол для трансформації пулегону й ментолу.


Слайд #8
Друге — використання тканинних і клітинних культур для швидкого клонального мікророзмноження та оздоровлення рослини. Порівняно з традиційними методами розмноження, які використовуються в сільськогосподарській практиці, клональне розмноження в культурі дає ряд переваг:
1) коефіцієнт розмноження вище, ніж за звичайних методів розмноження. Так, з однієї рослини гербери методом традиційної селекції за рік можна одержати 50-100 рослин, а шляхом розмноження за допомогою гістотехнологій — до 1 млн;
2) можна підтримувати ріст цілий рік;
3) тисячі рослин можуть рости на невеликій лабораторній площі;


Слайд #9
4) разом із розмноженням часто відбувається оздоровлення рослин від вірусів та патогенів;
5) цим методом можна отримувати рослини, які важко або зовсім
не розмножуються вегетативно, наприклад, пальми.
6) Мікроклональне розмноження добре ведеться з картоплею, капустою, часником, томатами, цукровим буряком; серед ягідних культур — найбільші успіхи досягнуті в суниці; серед декоративних культур — у іриса, гіацинта, фрезії, гладіолуса, лілії, орхідних, гвоздики, нарцисів, тюльпанів, гербери. Техніка злиття клітин уже зараз застосовується в рослинництві. Так, методом асиметричного злиття в Японії, наприклад, одержано стійкі до нематод кабачки.


Слайд #10
Третю групу становлять технології, пов'язані з генетичними маніпуляціями на тканинах, клітинах, протопластах.


Слайд #11
На сьогодні тканинна інженерія.— це біологічна індустрія, яка дуже бурхливо розвивається і, за прогнозами вчених, забезпечить наступне покоління медичних імплантів.
Тканинна іженерія подає надії на подолання чоловічого й жіночого безпліддя та розв'язання інших проблем, пов'язаних з функціональною діяльністю репродуктивної системи в людей, за яких доступні консервативні чи хірургічні методи лікування не дають бажаного ефекту.


Слайд #12
Клітинна терапія вже досить широко застосовується в лікуванні травматичних та дегенеративних захворювань суглобів та переломів, що не зростаються протягом тривалого часу. Не менш важливим питанням для ортопедії та травматології є біоінженерія кісткової та хрящової тканин. У цьому напрямку надзвичайно перспективними є популяції мезенхімальних стовбурових клітин.
Наприклад, доведено, що з 500 мг мезенхімальних стовбурових клітин може утворитися 3 кг кісткової тканини. Мезенхімальні стовбурові клітини можна виділити з кісткового мозку, пуповинної крові, пульпи зубів.


Слайд #13
Сьогодні у світі декілька наукових груп активно працює над вирощуванням зі стовбурових клітин клапанів серця та імплантів судин.
У Мельбурнському університеті (Австралія) зі стовбурових клітин отримано клапоть рогівки, що відкриває нові перспективи для лікування хворих з опіками очей. В Японії стовбурові клітини використовують для відновлення молочних залоз у жінок після мастектомії.