Презентація "Одномембранні органели"

+4
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Одномембранні органели"
Слайд #1
Над презентацією працювали:
Кушнерьова Тетяна
Колесникова Анастасія
- Деміхова Юлія
Одномембранні органели


Слайд #2
Ендоплазматична сітка
це система порожнин у вигляді мікроскопічних канальців та їхніх розширень, обмежених мембраною, які сполучаються між собою.


Слайд #3
Ендоплазматична сітка
Зерниста
Незерниста
Містить рибосоми на мембранах
Не має рибосом на мембранах
Бере участь у формуванні зовнішньої оболонки ядра в період між двома поділами клітини.


Слайд #4
Зерниста ендоплазматична сітка
На мембранах за участю рибосом відбувається біосинтез білків. Синтезовані білки накопичуються у порожнинах зернистої ендоплазматичної сітки, розподіляються між різними ділянками клітини або виводяться з неї назовні.
У порожнинах цієї органели білки набувають притаманної їм просторової структури, до них приєднуються небілкові частини тощо. Крім того, зерниста ендоплазматична сітка бере участь у синтезі компонентів клітинних мембран.


Слайд #5
Незерниста ендоплазматична сітка
На мембранах синтезуються ліпіди, вуглеводи, гормони ліпідної природи, які можуть накопичуватись у її порожнинах.
На них відбуваються процеси обміну деяких полісахаридів (глікогену). У порожнинах незернистої ендоплазматичної сітки накопичуються і знешкоджуються отруйні для організму сполуки, які згодом виводяться з клітини.


Слайд #6
Комплекс Гольджі
Це одномембранна органела, що є переважно веукаріотів.
Комплекс (апарат) Гольджі відкритий в 1898 р. італійським ученим Гольджи


Слайд #7
Комплекс(апарат) Гольджі
Є системою плоских дисковидних замкнутих цистерн, які розташовуються одна над іншою у вигляді стопки і утворюють диктиосому.
Від цистерн відходжують на всі боки мембранні трубочки і бульбашки. Число диктиосом в клітинах варіює від однієї до декількох десятків залежно від типу клітин і фази їх розвитку.


Слайд #8
Особливості
Комплекс Гольджі є в усіх еукаріотичних клітинах, але у різних організмів його будова може відрізнятись.
Так, у клітинах рослин структурні компоненти цієї органели (їхня кількість може сягати 20 і більше) відокремлені один від одного, а в клітинах інших організмів вони зазвичай з'єднані.


Слайд #9
Функції комплексу Гольджі
У органелі накопичуються і певним чином змінюються деякі сполуки.
Вони відходять від комплексу Гольджі і транспортуються за допомогою мікротру-бочок.


Слайд #10
Функції комплексу Гольджі
У цистернах комплексу Гольджі синтезуються деякі полісахариди, які можуть сполучатись з білками, що надійшли із зернистої ендоплазматичної сітки.
Комплекс Гольджі бере участь в утворенні лізосом


Слайд #11
Лізосоми
це мембранні бульбашки величиною до 2 мкм. 
У середині лізосом містяться ферменти, здатні переварювати білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти.
Лізосоми утворюються з бульбашок, що відділяються від комплексу Гольджи.


Слайд #12
Лізосоми
Зливаючись з ендоцитозними бульбашками, лізосоми утворюють травну вакуоль, де відбувається розщеплювання органічних речовин до складових їх мономерів.
Останні через мембрану травної вакуолі поступають в цитоплазму клітини.


Слайд #13
Лізосома
Лізосоми були відкриті бельгійським цитологомКрістіаном де Дювом в 1955 році[1].


Слайд #14
Ферменти лізосом
Містять більше 40 різних кислих гідролаз, зокрема протеази, нуклеази, ліпази, фосфоліпази, фосфатази,сульфатази.
Оптимум pH для цих ферментів лежить у межах 4,5—5.
Окрім того, протеази проявляють максимальну активність тільки після обмеженого протеолізу.
Навіть якщо мембрана, що відмежовує цей компартмент, з якихось причин втратить цілісність гідролази не будуть активними у цитозолі із pH близько 7,2.


Слайд #15
Вакуолі
Це обмежені мембраною органели, які містяться в деяких еукаріотних клітинах і виконують різні функції Вакуолі особливо добре помітні в клітинах рослин і грибів.


Слайд #16
Функції рослинних вакуоль
У рослинних клітинах вакуолі переважно займають більше 30 % об'єму, а в окремих випадках навіть до 90 %.
Дають можливість економно і швидко збільшувати розмір клітини не збільшуючи об'єму цитоплазми.
Необхідні для регулювання тургорного тиску та цитоплазми.
У вакуолях зберігаються найрізноманітніші речовини, деякі із яких можуть мати поживну цінність.
Також вакуолі можуть накопичувати пігменти, такі як антоціанін, зокрема у пелюстках для приваблення запилювачів.


Слайд #17
У клітинах прісноводних одноклітинних тварин і водоростей є скоротливі вакуолі – вкриті мембраною пухирці, здатні змінювати об’єм, виводячи свій вміст назовні.
Скоротливі вакуолі регулюють внутрішньоклітинний тиск, виводячи надлишок води з клітини і запобігаючи їх руйнуванню.
Найскладнішу будову скоротливих вакуоль мають інфузорії.


Слайд #18
Травні вакуолі тварин
Травні вакуолі серед тварин зустрічаються у представників одноклітинних. У цьому випадку травні вакуолі являються собою мембранні пухирці з їжею, в які виділяються травні ферменти. Поживні речовини всмоктуються клітиною, потім пухирець різко скорочується і неперетравлені залишки залишають клітину.


Слайд #19
Пероксисоми
Це органели кулястої форми, оточені однією мембраною, діаметром близько 0,3-1,5 мкм.
Пероксисоми виявлені в різних організмів: одноклітинних і багатоклітинних тварин, дріжджів , вищих рослин, водоростей.
У рослин пероксисоми беруть участь у процесах поглинання кисню під час світлової фази фотосинтезу.
Тривалість існування однієї пероксисоми незначна – лише 5-6 діб.


Слайд #20
Дякуємо за увагу!!!!!