Презентація "Біорізноманіття"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Біорізноманіття"
Слайд #1
Біорізноманіття
Горбушина Дар’я


Слайд #2
Біорізноманіття (біологічне різноманіття) - різноманітність життя у всіх її проявах. У більш вузькому сенсі, під біорізноманіттям розуміють різноманітність на трьох рівнях організації: генетична різноманітність (різноманітність генів та їх варіантів - алелів), різноманітність видів в екосистемах і, нарешті, різноманітність самих екосистем.


Слайд #3
Деградація , регресія - процес погіршення характеристик будь-якого об'єкта з плином часу, рух назад, поступове погіршення, занепад, зниження якості, руйнування матерії внаслідок зовнішнього впливу за законами природи і часу.


Слайд #4
Деградація природи — це процес порушення екологічної рівноваги, який спричиняється природними чи антропогенними факторами і призводить до руйнації навколишнього середовища .


Слайд #5
Причини деградації біорізноманіття
Руйнування природного середовища життя
Чужорідні види
Надмірна експлуатація природних ресурсів
Швидке зростання населення
Загроза глобального потепління


Слайд #6
Руйнування природного середовища життя
заготовка деревини,
добування корисних копалин,
вируб лісу під пасовища,
будівництво дамб і автомагістралей,
спалення трав’яних покривів.


Слайд #7
Чужорідні види
Коли людина ввозить у будь-яку екосистему чужорідні біологічні види, вони змінюють усю екосистему настільки, що витісняють інші види, або приносять із собою такі хвороби, проти яких у них немає імунітету.


Слайд #8
Надмірна експлуатація природних ресурсів
У вересні 1914 року в зоопарку міста Цінціннаті помер останній мандруючий голуб.


Слайд #9
Швидке зростання населення
У середині XIX століття чисельність населення Землі складала 1млрд осіб. Через 1,5 століття кількість збільшилася до 6млрд.Використання природних ресурсів перевищує допустимі норми.


Слайд #10
Завдання у сфері охорони біорізноманіття
Економічна - включення біорізноманіття в макроекономічні показники країни; потенційні економічні прибутки від біорізноманіття, в їх числі: прямі , і непрямі (екотуризм), а також витрати - відновлення зруйнованого біорізноманіття .
Управлінська - створення співробітництва шляхом залучення в спільну діяльність державних і комерційних установ, армії і флоту.


Слайд #11
Юридична - включення визначень і понять, пов'язаних з біорізноманіттям, в усі відповідні законодавчі норми, створення правової підтримки збереження біорізноманіття.
Наукова - формалізація процедур прийняття рішень, пошук індикаторів біорізноманіття,
Еколого-просвітницька - екологічна освіта населення, пропаганди охорони біорізноманіття, як найважливішої складової частини біосфери.


Слайд #12
Біорізноманіття належить до одного з найважливіших надбань кожної держави, адже живі організми виконують життєво важливі функції, є індикаторами якості навколишнього середовища.


Слайд #13
Зміни біорізноманіття – це одні з найнебезпечніших змін, тому що вони мають незворотний характер.


Слайд #14
Збереження біорізноманіття є складною, комплексною проблемою.
Сюди входять:
- Збалансоване використання земельних ресурсів ;
- Невиснажливе використання природних екосистем ;
- Зниження рівня техногенних забруднень природних компонентів;
- Збільшення площ під лісами й іншою природною рослинністю.


Слайд #15
Вивчаючи біорізноманіття, увагу приділяють трьом аспектам:
генетичному, видовому і екосистемному.


Слайд #16
Генетичне біорізноманіття – це сукупність генофондів різних популяцій одного виду.


Слайд #17
Видова різноманітність – це сукупність видів, що населяють територію.
В межах України поширені 5100 видів вищих рослин, 12% з яких занесено до Червоної книги України.


Слайд #18
Екосистемне (ландшафтне) біорізноманіття – це сукупність унікальних і типових лісних, степових, морських та інших угрупувань.


Слайд #19
Унікальними з точки зору збереження біорізноманіття є екосистеми Українських Карпат, Гірського Криму, Подільського Подністров’я та інші.
Крим


Слайд #20
Карпати
Поділля


Слайд #21
М.Д.Гродзинський, П.Г. Щищенко вказують на чотири аспекти трактування ландшафтного різноманіття:
- ландшафтнознавче трактування ладшафтного різноманіття зводиться до визначення кількості типів ландшафтів і кількості їх контурів у межах певної території. Виявлення ареалів максимуму різноманіття територіальної структури ландшафту має особливе значення для виділення мережі природоохоронних територій.


Слайд #22
- антропічне тлумачення ландшафтного різноманіття побудоване на широкому розумінні цього терміна, а саме – зміненого і перетвореного людською діяльністю ландшафту. Ландшафтно-екологічної оптимізації території можна досягти при гармонійному порівнянні природних і антропогенних ландшафтів у співвідношенні 60% до 40% ландшафтної структури.


Слайд #23
біоцентричне розуміння ландшафтного різноманіття полягає в тому, що досягнення ландшафтного різноманіття передусім необхідне для забезпечення біотичного. Згідно з таким підходом, головна причина втрати біотичного різноманіття полягає в ізольованості окремих ділянок рослинного покриву.
.


Слайд #24
- гуманістичне розуміння ландшафтного біорізноманіття зводиться до трактування ландшафту як природно-культурної цілісності . У такому ракурсі ландшафтне різноманіття охоплює природне, культурне й етнічне середовище. Кожний ландшафт наділений специфічними культурними і етнічними рисами, притаманними традиціями, звичаями і обрядами місцевого населення.


Слайд #25
Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття
Заповідна справа – це не тільки збереження і охорона заповідних обєктів різних рангів. Заповідання виконує ряд важливих наукових, господарських, екологічних завдань.


Слайд #26
До природно-заповідного фонду України належать:
- природні території та об ’ єкти – природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, заказники тощо.


Слайд #27
Національний природний парк "Сколівські Бескиди"


Слайд #28
Заповідник Асканія-Нова


Слайд #29
- штучно створені об ’ єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки тощо.


Слайд #30
Заходи збереження біорізноманіття
Збалансоване використання земельних ресурсів.
Невиснажливе використання природних екосистем.
Зниження рівня техногенних забруднень природних комплексів.
Збільшення площ під лісами й іншою природною рослинністю.


Слайд #31
Шляхи вирішення глобальних екологічних проблем
-енергетичне забезпечення високого рівня життя і охорони довкілля-використання науково-технічного прогресу для охорони природи і забезпечення високого рівня життя-екологічна культура-обмеження споживчого відношення до природи-витрати на рішення екологічних проблем-структурні зміни у використанні існуючих невід новлюваних видів енергії-припинення надмірного вирубування лісів-формування в людей екологічного світогляду


Слайд #32
Природозаповідною справою займається:
- Товариство Подільських природодослідників і любителів природи ;
- Хортицьке товариство збережувачів природи ;
- Кримське товариство природодослідників і любителів природи ;
- Миколаївське товариство любителів природи ;
- Харківське товариство любителів природи ;
- Полтавський природо-заповідний музей ;
- Київський природоохоронний комітет ;
- природничий відділ Українського наукового товариства ;


Слайд #33
Сучасні екологічні спостереження і оцінки показують, що збереження генофонду будь-якого регіону можливе за умови 10-15% заповідності його площі. Нарощування кількості заповідних об ’ єктів не є самоціллю й особливого ефекту не дасть. Необхідно цілеспрямовано формувати екологічні мережі, в яких заповідні території виконуватимуть функції основних структурних елементів.


Слайд #34
Людство вступило у XX століття під гаслом: природа не храм, а майстерня. Такий хід не міг не завершитися глобальною деградацією природного середовища земної кулі.Сучасна екологічна криза має якісно iншу природу порівняно з усіма попередніми кризами. Це перша криза, що охопила всю планету i яка повністю спричинена не природними процесами, а діяльністю людства.


Слайд #35
Висновки:
- Наявна мережа заповідних об єктів україни охоплює близько 42% видів рослин і тварин України і незначну частку ландшафтного різноманіття. Тому ідея системного підходу до охорони природи, яка зазначена в концепції екомереж має стати провідною у ХХІ ст.
- Україна володіє третім після Росії і Франції біорізноманіттям Європи. Тому реалізація загальнодержавної програми формування національної екомережі сприятиме своєчасному збереженню і відновленню видового, генетичного та ландшафтного різноманіть.