Презентація на тему «Біологічні ресурси світового океану»

Біологічні ресурси
світового океану

Світовий океан - неперервна водна оболонка Землі, що оточує материки й острови. Площа Світового океану становить 361 млн. км3, (71 % земної поверхні).
В ньому зосереджено понад 1370 млн. км3 води, тобто 96,5% об'єму гідросфери. У Світовому океані виділяють його складові частини - океани, моря, затоки, протоки,

Світовий океан - джерело важливих для людства ресурсів. У ньому мешкають численні види тварин, а його води, дно і надра багаті на мінеральну сировину. Величезним є значення океану для транспортуРесурси Світового океану загалом поділяються на: біологічні, мінеральні, енергетичні.

Вилови кожної з цих родин пере­вищують 1 млн тонн на рік, а в цілому вони дають 2/3 світового вило­ву морських риб. Такі цінні види риб, як осетрові, лососеві, тунцеві, сайра, оселедцеві, а також краби та омари йдуть на виготовлення кон­сервів, башличних виробів, та малосолоної і пряної продукції.
 Біологічні ресурси розподілені по всій ак­ваторії Океану однак нерівномірно. Густо заселена зона шельфу. Саме тут добувають 95-97 % загального вилову риби та безхребетних. Зна­чні вилови морепродуктів у шельфовій зоні пояснюються великою біологічною продуктивністю та доступністю для промислового фло­ту. Основним об'єктом морського рибальства є анчоусові, тріскові, скумбрієві, ставридові та камбалові.

Важливе місце у світовому вилові займають інші морепродукти. Серед них 60 % припадає на молюсків і близько чверті на ракоподіб­них. Серед молюсків найбільше промислове значення мають двостул­кові (устриці, гребінці, мідії) і черевоногі (кальмари, восьминоги, ка­ракатиці). Основу світового вилову становлять креветки (57 %), краби (25 %), омари та лангусти (10 %). Це не тільки продукти харчування, а й технічна сировина для промисловості.

Крім названих тварин, промислове значення мають морські їжа­ки, трепанги та зірки. В далекосхідних країнах трепангів називають "морським женьшенем" за його цінні лікувальні якості.

Промислове значення має добування тюленів, моржів, котиків та інших звірів. Найбільшим районом добування тюленів є узбережжя Ґренландії та острови Ян-Майєн. До Другої Світової війни тут добу­вали в окремі роки понад 500 тис голів. Тепер полювання значно ско­ротилось у зв'язку із зменшенням поголів'я.

Ще недавно промислове значення мали кити та калани. Китовий жир використовувався для виробництва маргарину, мила, гліцерину, оливи. М'ясо використовувалось для їжі, виготовлення консервів, пе­реробки на кормову муку. Із гормонів підшлункової залози, печінки та китового вуса виготовляють ліки. З кашалотів добували амбру — речовину що, має здатність утримувати тонкі пахощі, а тому застосо­вується в парфумерії. Ще після Другої Світової війни основою кито­бійного вилову були великі сині кити. Нині полювання на них забо­ронено.

Порівняно мало використовується цінний і водночас дешевий продукт - водорості. З морської капусти - ламінарії можна готувати багато страв. Поживна цінність її значно вища за звичайну капусту. В ній міститься біля 60 % вуглеводнів, 13 % білків, багато вітамінів та мінеральних солей. Із водоростей одержують йод. їх використовують також як промислову сировину. Особливо багато одержують з них агар-агару, який застосовується в медицині, в текстильній та харчовій промисловості. Із ламінарій виготовляють альгін - клей для фарбу­вання текстилю та виготовлення мила. Водоростевий клей добавля­ється до бетон.у й асфальту для збільшення їх міцності і стійкості до води. Морські водорості використовують для приготування дріжджів, спирту, паперу, картону.

Дякую за увагу