Презентація "Молюски"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Молюски"
Слайд #1
Підготувала учениця 8-А класу
Германюк Інеса
Молюски


Слайд #2
Головоногі


Слайд #3
Головоногі — здебільшого хижі морські тварини, що вільно плавають у товщі води. Багато головоногих здатні до реактивного руху. Деякі головоногі ведуть придонний спосіб життя, часто ховаючись в ущелинах між камінням. Серед глибоководних форм іноді зустрічаються представники зі схожими на телескопи очима, що стирчать.


Слайд #4
Клас Головоногі об’єднує 600 видів водних, високоорганізованих тварин.


Слайд #5


Слайд #6
Для захисту від хижаків морські молюски нерідко виділяють особливі хімічні речовини, що діють на органи хімічного відчуття хижака. Наприклад, у каракатиць та інших головоногих є спеціальні чорнильні мішки, щоправда, чорнило вони використовують тоді, коли інші засоби — відкидання щупальця та секреція отрути — не спрацьовують.


Слайд #7


Слайд #8
Морські молюски складають значну частину бентосу. Щільність молюсків на морському дні може досягати значення декількох тисяч особин на 1 м². У товщі морської води численні активно плаваючі головоногі, що ведуть хижий спосіб життя.


Слайд #9
Особливо велика роль двостулкових молюсків як біофільтраторів, що очищають водойми від органічного забруднення. Крім того, вони поглинають та накопичують у своєму тілі важкі метали. Велика роль двостулкових і в утворенні осадових порід.


Слайд #10
Існують випадки симбіозу між молюсками та іншими безхребетними. Так, наприклад, велетенська тридакна входить у симбіоз з найпростішими зооксантелами, що поселяються на її потовщеному краї мантії


Слайд #11
Деякі морські молюски здатні до біолюмінесценції. До них належать кілька незвичайних черевоногих, наприклад, м'якуни роду Planaxis та ефектні голозяброві слимаки роду Phylliroe, а також двостулкові, такі як представники роду Pholas. М'якун Hinea brasiliana використовує дифузну біолюмінесценцію аби в очах хижака здаватися більшим у розмірах і таким чином його відлякати.


Слайд #12
Молюски схильні до ряду вірусних, бактеріальних та паразитичних захворювань. Прикладами вірусних захворювань молюсків можуть бути вірусний гангліоневрит абалонів та герпесоподібна вірусна інфекція; бактеріальних — хвороба коричневого кільця та фіброз личинок та молодих особин; паразитичних — перкінсоз, мартеіліоз, бонаміоз, гаплоспоридіоз та митіліколоз.


Слайд #13
Протягом тисячоліть молюски вживались людиною у їжу. Окрім того, вони були джерелом різних цінних матеріалів, накшталт перлів, перламутру, пурпуру, тхелету та висону. У деяких культурах мушлі м'якунів слугували за валюту. Велетенські розміри та чудернацькі обриси деяких молюсків спричинили появу розповідей про морських чудовиськ, таких як кракен. Молюски певних видів отруйні і можуть становити небезпеку для людини.


Слайд #14
Молюски, особливо двостулкові, наприклад, мідії та устриці, здавна були для людини харчами. Інші молюски, яких часто вживають в їжу, — восьминоги, кальмари, каракатиці та равлики.