Презентація "Рослини"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Рослини"
Слайд #1
«Рослини.
Органи рослин, їх функції та взаємозв’язок.
Вегетативні органи рослин. Корінь і кореневі системи.
Рослини-хижаки.»
Презентація за темою:
Підготувалаучениця 10-Б класуРубіш Каміла


Слайд #2
Тканини формують органи вищих рослин. Рослини дуже різноманітні: від маленької ряски, що плаває на воді, різних трав’янистих рослин (пшениця, конюшина, жовтець, папороть-орляк), кущів (малина, шипшина, глід, бузок) до високих дерев (сосна, береза, клен, дуб, тополя).


Слайд #3
Рослини мають різні життєві форми, які забезпечують пристосування до умов існування. І всі вони складаються з однакових органів: мають корені й пагони та органи, завдяки яким відбувається їхнє розмноження.


Слайд #4
Вегетативні органи складаються з коренів та пагонів і виконують функцію росту, живлення, обміну речовин тощо. Вегетативні органи не беруть участі у статевому розмноженні та все-таки можуть розмножуватися вегетативним способом (наприклад, за допомогою кореневищ, бульб, цибулин, вусів тощо). При такому способі новий організм виростає з багатоклітинної частини материнської особини.


Слайд #5
Основними функціями кореня є всмоктування розчинів мінеральних речовин, їхнє проведення до надземних частин та закріплення рослин у ґрунті.
Корінь — це осьовий, радіально симетричний підземний орган рослини. 


Слайд #6
Коренеплід — складне утворення: у головному корені та основі пагона відкладаються запасні поживні речовини, він потовщується (морква, буряк, петрушка, редька).


Слайд #7
Кореневі бульби утворюються при відкладанні запасних поживних речовин у додаткових бічних коренях, які набувають бульбоподібної форми (жоржина, батат, пшінка весняна).


Слайд #8
Корені-присоски притаманні рослинам-паразитам (повитиця) та напівпаразитам (омела, дзвоник). Такі корені проникають у товщу стебел інших видів і споживають їхні соки.


Слайд #9
Дихальні корені зустрічаються у деяких рослин боліт для забезпечення дихання підземної частини рослини. Це бічні корені, які ростуть угору та піднімаються над поверхнею ґрунту (або води).


Слайд #10
Опорні корені — додаткові корені, що утворюються на стеблі: звисаючі корені фікуса бенгальського; ходульні корені для додаткової опори у кукурудзи; дошкоподібні корені фікуса каучуконосного; корені-причіпки вздовж стебла витких рослин (у плюща).


Слайд #11
Листок(бічна частина пагона) здійснює фотосинтез, газообмін і випаровування води.


Слайд #12
Стебло (осьова частина пагона) забезпечує зв’язок між усіма частинами рослини, збільшує поверхню надземної частини, утворює та певним чином розташовує листки та квітки. 


Слайд #13
Генеративні органи забезпечують статеве розмноження. Генеративні органи покритонасінних рослин — квітки, за рахунок яких формуються плоди з насінням. 
За формою, розміром, кольором та особливостями будови квітки дуже різноманітні.


Слайд #14
Рослини-хижаки


Слайд #15
Хижі рослини — збірна, таксономічно неоднорідна група рослин, для яких характерна часткова або переважаюча, проте, не цілковита гетеротрофія


Слайд #16
Рослини-хижаки живуть у воді прісних водоймищ, на заболочених лугах і болотах, в торфі, піску.Фосфор, калій та інші речовини хижі рослини компенсують за рахунок перетравлювання невеликих тварин, в основному комах, яких ловлять за допомогою спеціальних органів — метаморфізованного листя. На поверхні такого листя є залозки, що виділяють травні ферменти пепсину і органічні кислоти (мурашину, бензойну тощо). Ферменти розщеплюють білки тіла тварини до простіших, засвоюваних рослинами з'єднань


Слайд #17


Слайд #18
В наземних хижих рослин коренева система розвинена слабо, у водних вона зредукована, проте, всі вони можуть існувати за рахунок речовин, що отримуються з ґрунту або води. Додаткове живлення тваринною їжею прискорює розвиток комахоїдних рослин, перехід до цвітіння і плодоносіння.


Слайд #19
У світі налічується близько 450 видів таких рослин, що належать до 6 родин, у тому числі:
росянкових (Дрозера круглолиста і ін.),
пухирникових,
непентесових,
сарраценієвих,
цефалотових.


Слайд #20
Рослини використовують п'ять механізмів різного типу для ловлі здобичі:
ловильні листки у формі глечиків;
листки, що стуляються;
липкі пастки;
засмоктувальні пастки;
пастки типу невиливайки.


Слайд #21
Краї та внутрішні стінки ловильних листків у деяких рослин забарвлюються в яскраво-червоний колір, інші виділяють подібно до цукрової речовину. У Сараценії на шийці глечика ростуть довгі волоски, спрямовані донизу, що не дозволяє комахам вилізти на гору. У середині глечика залозки виділяють ферменти, що значно прискорюють розчинення комашиної плоті.
Глечики-пастки


Слайд #22
Найвідоміший приклад такої пастки — це венерина мухоловка.  Пастка формується в кінці листка, черешок відіграє роль петлі, а сам листок утворює дві облямовані зубцями частки. Кожна з них має чутливі волоски, що приводять у рух пастку.
Це відбувається у тому разі, якщо комаха ворухне одним з волосків. Вже при другому дотику до волоска з основи рослини надходить потужний електричний імпульс, що змушує пастку зачинитися.
Пастки, що зачиняються


Слайд #23
Росички , росолисти, жирянки і бібліси  використовують клейку речовину. Сівши на листок, комахи залипають у цукристій рідині. Намагаючись виповзти, жертва змушує сусідні волоски схилитися в бік джерела руху, внаслідок чого потрапляє в надійні обійми.
Липкі пастки


Слайд #24
Пухиринки ростуть у водоймах. Вони вільно плавають або ж пускають коріння. З листків у них звисають пухирці з отвором, що затуляє вільно звисаючий клапан. Спеціальні залози викачують з пухирця майже всю воду, аби клапан щільно затулився під тиском води ззовні. Щетинки спрямовують здобич до клапана, тиск змушує клапан відчинятися в середину, внаслідок чого здобич разом із водою засмоктується в пухирець. Далі клапан швидко затуляється, вода викачується і розпочинається перетравлювання улову.
Засмоктувальні пастки


Слайд #25
На мілинах, поруч із пухирником зустрічається генлісея — невеликі, ледь затоплені розетки, що вільно плавають. Ловильні листки рослин мають короткий черешок, розділений на дві трубки, спрямовані у воду. Уздовж кожної з трубок проходить спіральний проріз. Залози розташовані на передньому краї, виділяють клейку речовину.
Невеликі водні організми спрямовуються волосками всередину пастки, звідки вони вже неспроможні вилізти.
Пастки-невиливайки


Слайд #26
Розмір квітів рафлезії коливається від 30 см (Rafflesia patma) до 1 м (Rafflesia tuan-mudae) у діаметрі, і одна квітка може важити більше 10 кг!
Рафлезія – найбільша в світі квітка


Слайд #27