Презентація "Чи розуміють нас рослини?"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Чи розуміють нас рослини?"
Слайд #1
Презентація Яричевської Ярини, 10 – б клас. “Чи розуміють нас рослини?”


Слайд #2
Чи розуміють нас рослини?


Слайд #3
Рослини розуміють все
Мало хто знає, що рослини розуміють те, що ми говоримо. Ви спитаєте:” Як це можливо? Вони ж не мають вух! Окрім того є багато різних мов. Рослини не можуть їх знати!” Так, це правда. Рослини дійсно не є поліглотами і у них немає вух. Проте нас вони таки розуміють. Оболонка кожної рослинної клітини надчутлива і може вловлювати навіть ультразвук. Вона відчуває звук нашого голосу і наші інтонації. А коли ми щось думаємо про певну рослину вона, теж оболонкою, відчуває тепло, або холод, які від нас йдуть. Ці слова чи думки можуть впливати на ріст і розвиток рослин. Щоб довести це я провела експеримент.


Слайд #4
А що якщо?


Слайд #5
А що якщо?


Слайд #6
Ці рослини не одноразово чули від мене які вони хороші, красиві, прекрасні. Перша рослинка пустила новий підземний пагін, з якого виросла нова квітка. Друга почала активніше рости і дуже скоро переросла багато інших рослинок, а також почала часто цвісти, що для квітів цього виду не характерно.


Слайд #7
Цей кактус ніколи не чув від мене доброго слова. Я завжди казала йому лише те, який він поганий, негарний і колючий. В результаті кактус пожовтів, а його колючки стали зовсім не колючими. Та я продовжувала ображати кактус і він зігнив, а його “братик” , який стояв разом з ним на підвіконні похилився і трохи пожовк.


Слайд #8
Цій рослині я ніколи нічого не казала: не ображала, проте й не хвалила. В результаті рослина розвивалась не показуючи ніяких див, але втративши яскраво – зелене забарвлення. Далі я зробила ось що: я почала хвалити цю квітку. Спершу вона ніяк не реагувала, а потім почала пришвидшено розвиватись. Коли я знову перестала звертати на неї увагу, її розвиток зупинився. А після того, як я її образила вона зав”яла і вже ніщо, ніякі добрі слова не змогли її відживити. Рослини не довіряють тим – хто їх ображає. Обпікшись раз, вони не обпечуться вдруге: вони раз і назавжди втратять довіру до усіх людей, незалежно від того ображали вони їх чи ні.


Слайд #9
Чи відчувають щось рослини без кореня?
Звичайно відчувають. Хоча їх ні відчуття трішки відрізняються від відчуттів тих рослин, що ростуть в землі, як відрізняється їхній зовнішній вигляд. Реакції цих рослин на добрі чи погані слова такі ж, як і в рослин з коренем, просто дещо уповільнені. Значно більше відрізняються реакції тих рослин які лишаються зовсім без уваги.


Слайд #10
Поки ця рослина була в воді я зовсім не звертала на неї увагу, а дарма, бо з усіх квітів над якими проводився експеримент її реакція виявилась найдивнішою. Що ж у ній такого дивного? А от що: у воді ця квітка ледь – ледь росла, а після пересадки в землю почала активно розвиватись: пустила багато листочків, а потім і нову рослинку. Зацікавившись цим я почала говорити їй різні хороші слова і за літо вона переросла рослину того ж виду, проте старшу за неї на рік. Далі я стала говорити їй погані слова і після цього пожовкла не тільки материнська рослина, а й її “дітки”.


Слайд #11
Наші думки щодо рослин
Як я вже згадувала вище, рослини крім слів розуміють і наші думки. Це здалось мені зовсім неправдоподібним і я вирішила це перевірити.


Слайд #12
Таким собі піддослідним кроликом цього мого експерименту стала пальма з дивною назвою “ Монстера”, яку я вибрала через великі розміри, яких досягають пальми цього виду навіть у помірних широтах.


Слайд #13
Початкова реакція пальми мене ніяк не здивувала – вона не реагувала. Та менш ніж через місяць я зрозуміла, що жорстоко помилялася. Пальма росла, ще й як росла! Навіть після того, як я почала її усіляко обзивати вона не припинила пришвидшено рости – ті хороші слова, що я думала про неї подіяли, мов допінг. Мені стало цікаво, що ж буде далі і я залучила до цього експерименту батьків і бабусю. Реакція була дійсно вражаюча.


Слайд #14
Я від експерименту відійшла - була спостерігачем. Інші ролі розподілились так: мама думала про пальму добре, тато погано, а бабця взагалі не звертала уваги. Проте думали не всі одразу, а по черзі – місяць мама, місяць – тато і т. д. і т. і. Спершу пальма не звертала на нову людину уваги – звикала. Потім змінювала свій ріст і розвиток відповідно до думок. Далі мінятись стали через два тижні. Реакція пальми була дивовижною. Вона настільки звикла до моєї родини, що через півроку почала сама то активніше, то пасивніше розвивались. А коли я знову подумала щось хороше про неї почала ще активніше розвиватись, аніж під час “розумового” спілкування з мамою. Вона ніби вітала мене, як старого, але незабутнього друга. Це доводить, що реакція рослин на думки інша ніж на слова, а також те, що рослинки мають пам”ять і пам”ятають всіх, незалежно від почуттів цієї людини чи людей до них.


Слайд #15
Реакція рослин на хочу й не хочу


Слайд #16
Знаючи, що рослини розуміють наші думки я вирішила дізнатись, як вони реагують на хочу й не хочу. Тобто проходячи повз піддослідного я думала не: “ Ой, яка красива рослинка”, а:” Я так давно хотіла в себе мати таку рослинку!” або:” Я ніколи не хотіла мати у дома таку рослинку”. Реакція була такою, як я й очікувала. Об”єктами досліджень стали китайська троянда і лимон, які стояли у різних кімнатах.


Слайд #17


Слайд #18
Звичайно лимон, якому я казала приємні слова про те, що я все життя мріяла мати саме таку квітку, розвивався швидше, а китайська троянда повільніше. Проте після місяця такого “хочу” лимон перестав рости. Коли поруч поставили троянду рости перестала вона, а потім навіть почала гнити. Її звідти забрали і вона знову почала рости, а от лимон пожовтів і віджив лише після того, як поруч поставили троянду, а я перестала думати їм:” хочу – не хочу”. Це доводить, що реакція рослин на “ хочу – не хочу” згубна. У них розвиваються, хоч як це дивно не звучить, такі відчуття, як заздрість та хвалькуватість. Також не варто спершу ставити рослини поруч, а потім забирати – у них може розвинутись спершу почуття прив”язаності, а потім самотності.


Слайд #19
Почуття рослин
З минулих дослідів стало відомо, що рослини можуть відчувати самотність, прихильність, заздрість, хвалькуватість. Мені ці докази здались недостатніми і вирішила провести ще один експеримент.


Слайд #20
Цього разу моїми піддослідними стали дерево Різдва, яке цвіте лише на Різдво, і кактус.


Слайд #21
Протягом місяця я подумки або вголос казала дереву Різдва, який він високий, який його стовбур гладенький, а кактусу, який він низький і колючий. В результаті кактус став трішечки вищий і менш колючий, дерево перестало рости. І лише після того, як я вибачилась перед кактусом сказавши, що він дуже красивий, він заспокоївся. Дереву Різдва я сказала, що нема чим гордитись, бо усі рослини по – своєму гарні. Він зрозумів і стосунки між ним і кактусом поліпшились: він тепер нахилений над ним, ніби захищає його. Це доводить, що рослини можуть мати почуття.


Слайд #22
Оце дружба!


Слайд #23
Висновки
Висновки з вище згаданого матеріалу такі:
1) Усі рослини розуміють наші думки і слова.
2)Ріст і розвиток цих рослин можуть змінюватись під впливом наших слів і думок.
3)Усі рослини мають почуття.


Слайд #24
Домашня оранжерея, що тебе розуміє
Ще одним висновком з презентації може бути створення домашньої оранжереї, що тебе розуміє. І хоч з першого погляду це здається не можливим – це вже дійсність. У кожного з нас у дома є хоча б одна квітка, а цього цілком достатньо для створення своєї неповторної оранжереї.


Слайд #25


Слайд #26
КІНЕЦЬ