Презентація "Інфекційні захворювання"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Інфекційні захворювання"
Слайд #1
Інфекційні захворювання.
Їх профілактика і заходи боротьби з ними


Слайд #2
Інфекційні хвороби - групазахворювань,які
спричиняються патогенними мікроорганізмами і можуть передаватися від хворої людини (тварини) до здорової, набуваючи масового поширення.

За надзвичайно швидкого поширення та затяжного перебігу, їх називали пошестями, а через високу смертність - морами.

За останні 5 років в Україні щороку реєструвалось від 4,5 до 10,5 млн. інфекційних захворювань.


Слайд #3


Слайд #4
По механізму передачі і локалізації мікроорганізму в організмі людини інфекційні хвороби умовно поділяються на 4 групи:


Слайд #5
Інфекційні хвороби дихальних шляхів (передаються повітряно-крапельним шляхом)
грип
туберкульоз
кір
краснуха
коклюш
натуральна та вітряна віспа
ангіна
дифтерія
скарлатина
ГРВІ
паротит, і інші


Слайд #6
Кров'яні інфекційні хвороби(виникають внаслідок попадання збудника безпосередньо в кров)
малярія
чума
СНІД
енцефаліти
вірусний гепатит B, C, D і інші


Слайд #7
Кишкові інфекційні хвороби(передаються через шлунково-кишковий тракт)
дизентерія
ентероколіти
холера
вірусний гепатит А
сальмонельоз
гельмінтоз
ботулізм
черевний тиф і інші


Слайд #8
Інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом
СНІД
гепатит В
сифіліс
гонорея
статевий герпес
хламідіоз
мікоплазмоз


Слайд #9

Інфекційні хвороби
дихальних шляхів


Слайд #10
Грип – це найбільш розповсюджене на земній кулі епідемічне захворювання, яке охоплює десятки мільйонів людей щорічно.

Передається повітряно-крапельним шляхом (при одному чханні виділяється біля 85 млн. часток грипозних вірусів, які розповсюджуються від хворого на 3-4 м)
Збудники захворювання на грип - віруси А, рідше В і С – дуже мінливі, поява нових штамів обумовлює періодичний розвиток епідемій та пандемій.

Кожного року грип забирає мільйони людських життів:
у 1918-1920 рр. небезпечна пандемія викликала захворювання 1,5 млрд. чоловік, з яких більше 20 млн. померло
у 1957-58 рр. захворіло біля 2 млрд. чоловік.


Слайд #11
Вірус грипу небезпечний тим, що пошкоджує захисні механізми організму, викликає ускладнення, сприяє загостренню хронічних процесів.
Досить частими ускладненнями (особливо у дітей) можуть бути:
пневмонія
набряк легень
отит
гайморит
нефрит
міокардит
менінгіт
пригнічення психічної діяльності
можуть виникати некротичні ділянки в печінці та нирках


Слайд #12
Стійкість вірусу грипу:
не гине:
при мінусових температурах
не втрачає життєздатності роками;
у повітрі зберігається до 6 годин;
на вовняному і хутряному одязі може жити до 30 діб;
в кімнатному пилу зберігається до 5 тижнів
гине:
під впливом ультрафіолетових чи сонячних променів (через кілька хвилин);
при температурі +50+60 С;
чутливі до дезінфікуючих препаратів (хлораміну, хлорного вапна, перекису водню, йодних сполук


Слайд #13
Захворювання на грип починається раптово.
Клінічні ознаки: лихоманка; підвищення температури до 38-40 С; загальна інтоксикація; інтенсивний головний біль в лобній ділянці; біль в очах при їх рухах; сльозотеча; підвищена чутливість до світла; біль у м’язах та м’язова слабкість; запаморочення; пітливість; подразнення та біль у горлі; кашель; сухість у роті; погіршення нюху; відсутність апетиту; поганий сон; дратливість; можливі носові кровотечі, задишка, біль у серці, судоми.

Хворий є заразним протягом перших 7 днів хвороби.


Слайд #14
Лікування хворих грипом з типовим перебігом проводять у домашніх умовах, а хворих з тяжким станом – в стаціонарах. Незалежно від складності захворювання хворі повинні дотримуватися постільного режиму, а також бути ізольованими від оточуючих. Під час лікування хворого в першу чергу застосовують препарати, що діють на збудника (бажано приймати їх в перші 2 доби) – вакцини, лікувальні сироватки, гамма-глобулін, інтерферон, антигрипін тощо.

Антимікробне лікування призначають для попередження ускладнень.


Слайд #15


Слайд #16
варто не забувати:
нормальний спосіб життя,
харчування вітамінізованою їжею (овочі, фрукти, ягоди, соки, компоти, квашена капуста, огірки цибуля, часник ), перебування на свіжому повітрі, легка ранкова гімнастика в провітреній кімнаті –
різко збільшують шанси кожного з нас не захворіти на грип або звести до мінімуму його шкідливий вплив.


Слайд #17
Туберкульоз (від латинського tuberculum - горбик) - інфекційне захворювання, що викликає запальний процес, який супроводжується утворенням дрібних горбиків (переважно в легенях)
Збудником туберкульозу є мікобактерія туберкульозу – (бацили Коха)


Слайд #18
Мікобактерії можуть вражати практично весь організм, але на 95% страждають легені.
Інфекція поширюється повітряно-крапельним шляхом(повітряно-пиловим, контактно-побутовим, харчовим)

Носієм мікобактерій є хвора людина (тварина)


Слайд #19
Підступність хвороби полягає в тому, що на початку вона не має чітко окреслених симптомів. І коли людина зверне увагу на малопомітну втрату маси тіла, втомлюваність, пітливість, хронічний кашель - може бути вже пізно.

За останні 10 років кількість захворювань на туберкульоз збільшилася в 2 рази

від туберкульозу щороку помирає близько 300 осіб, понад 15 тисяч хворих перебуває на обліку (3 тис. - з активною формою, з них тільки за 2006 р. вперше встановлено діагноз у 275 осіб віком від 15 до 34 років, у 18 осіб – 15-17 років)
Шляхи зараження: контакт з хворим на відкриту форму туберкульозу (в 1 краплі слини хворого міститься понад 3 млн. мікобактерій, за рік він може заразити 10-20 осіб), його речами, хворими тваринами, вживання некип’яченого молока.


Слайд #20
Групи ризику (майже всі):
люди із зниженим імунітетом;
діти;
люди похилого віку;
медичні працівники;
люди, які палять, вживають алкоголь;
мігранти;
наркомани;
ВІЛ-інфіковані;
серед в’язнів захворюваність в 50-60 разів вища, ніж у людей на волі


Слайд #21
Мікобактерії дуже стійкі в навколишньому середовищі:
не гинуть:
під дією спирту, кислоти, лугу;
у молочних продуктах живуть до 300 діб;
в пилу до 3-4 місяців;
при температурі -23 С в ґрунті і сирих приміщеннях зберігають життєздатність протягом 7 років;
витримують охолодження до -200 С і нагрівання до +85 С
збудник гине:
під дією сонячних променів (протягом 2-6 годин);
нагріванні до 70 С (протягом 30 хв.);
кип’ятінні (5 хв.);
від дезінфікуючих розчинів


Слайд #22
ДИФТЕРІЯ– гостра інфекційна хвороба, що спричиняється дифтерійною паличкою.
Джерелом збудника є хворий на дифтерію.
Збудник передається переважно крапельним шляхом, який веде до розвитку дифтерії ротоглотки. Зрідка факторами передачі є забруднені руки, побутові речі, білизна.
Оскільки проводиться планова імунізація дітей дошкільного віку, хворіють переважно дорослі (80%), які не щеплені проти дифтерії.
Основу профілактики дифтерії складає активна імунізація, яку проводять у плановому порядку всім дітям і далі дорослим через кожні 10 років.


Слайд #23


Слайд #24

Кишкові інфекційні хвороби


Слайд #25


Слайд #26
Сальмонельоз – гостра кишкова інфекційна хвороба, що спричиняється бактеріями з роду Сальмонела і проявляється переважно явищами гастроентериту, інтоксикації та зневоднення.

Збудниками сальмонельозу є кишкові бактерії.
Сальмонели досить стійкі до дії фізичних і хімічних факторів довкілля.

Вони можуть зберігати життєздатність:
у воді до 3 місяців
у кормах тварин - до 1,5 року
у м‘ясі та яйцях – до 7 місяців
у заморожених продуктах – до 2 років
Джерелом збудника є: велика рогата худоба, свині, свійська водоплавна птиця, кури, Нерідко ними забруднюються яйця птахів. Тварини можуть виділяти збудника з сечею, калом, молоком, слиною, носовим слизом.


Слайд #27
Механізм передачі збудника фекально-оральний.
Зараження відбувається елементарним, водним і побутовими шляхами. Механічно переносити сальмонели можуть мухи, таргани. У 96-98 % випадів інфікування пов‘язане зі споживанням забрудненої їжі. У харчових продуктах, особливо в напівфабрикатах, сальмонели не лише зберігаються, але й швидко розмножується. Катарально-побутове зараження відзначається переважно серед дітей раннього віку, осіб похилого і старечого віку. Епідеміологічними особливостями сальмонельозу є раптовість, масовість захворювань і літня сезонність.
Для розвитку хвороби необхідно, щоб в організм проникли живі сальмонели та їх токсини. Частина токсинів всмоктується в кров, спричиняючи інтоксикацію організму. Під впливом токсинів підвищується проникність слизової оболонки кишок, внаслідок чого в їх просвіт надходить велика кількість рідини і солей, які виводяться з організму під час блювання й проносу. Порушується водно-електролітний баланс і кислотно-лужна рівновага, розвивається зневоднення.
В епідемічному осередку виявляють і знешкоджують джерело збудника, бактеріологічно досліджують харчові продукти, обстежують осіб, які їх приготували чи споживали. Після госпіталізації хворого роблять заключну дезінфекцію, за осередком спостерігають протягом тижня.


Слайд #28
Ботулізм – гостра кишкова інфекційна хвороба, що спричиняється ботулотоксином, характеризується тяжким ураженням нервової системи, порушенням зору, ковтання, моторики кишок.
Основним резервуаром збудника є травоїдні тварини. Потрапляючи в довкілля з випорожненням тварин, вегетативні форми перетворюються в спори, які в ґрунті не витрачають життєздатності роками. Разом з частинками ґрунту спори можуть потрапити на продукти харчування.
За сприятливих умов (без доступу повітря при достатній температурі) спори проростають у вегетативні форми, які продукують ботулотоксин. Захворювання найчастіше пов’яне з вживанням продуктів домашнього консервування (гриби, м’ясо, риба, салати, овочі). Зрідка ботулізм виникає після споживання забрудненої спорами ковбаси чи шинки.


Слайд #29
Продукти, що містять ботулотоксин, частіше нічим не відрізняються від незабруднених за виглядом, запахом і смаком. Дуже рідко ботулізм має ранові походження.
Ботулотоксин з їжею потрапляє у шлунок і кишечник, де не руйнується травними ферментами. Всмоктавшись у кров, він уражає нервову систему, зокрема рухові нейрони спинного мозку, виникають паралічі різних м’язів, розлади ковтання і дихання, нерідко приводять до пневмонії, смерті. Хворий на ботулізм не становить небезпеки щодо зараження інших людей. Захворювання починається, як правило, гостро. Біль в животі, нудота, блювання і пронос, головний біль, м’язова слабкість.
У ряді випадків хвороба одразу може починатись з дихальних розладів. Це найтяжчий варіант перебігу, оскільки раптово може настати зупинка дихання чи параліч серця і хворий помирає.


Слайд #30
Необхідно неухильно дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог щодо технології приготування консервованих продуктів. Їх стерилізують в автоклавах при температурі 120 С. Ознакою забруднення консервів може бути їх здуття і неприємний запах.
Однак не завжди консерви здуваються і продукти міняють смакові властивості. Продукти харчування, які не підлягають термічній обробці (ковбаса, шинка, сало, солена і копчена риба), зберігають у холодильних камерах.
Особам, які разом з хворим вживали підозрілий продукт, промивають шлунок 2% розчином натрію гідрокарбонату, із профілактичною метою вводять сироватки типів А, Б, Є. Усі підозрілі продукти вилучають і бактеріологічно досліджують.


Слайд #31
ХОЛЕРА – особливо небезпечна гостра кишкова інфекція, що спричиняється холерним вібріоном
Холерний вібріон здатний зберігати життєздатність досить довго:
у воді та відкритих водоймах – декілька місяців,
добре розмножується в м‘ясі, молоці (не кислому),
тривалий час можуть перебувати в рибі, молюсках, креветках, крабах, планктоні
добре переносить низьку температуру й замерзання.
Холерний вібріон швидко гине:
під дією сонячного проміння
при висушуванні
у кислому середовищі
при нагріванні (при кип‘ятінні-відразу)
дуже чутливі до кислої реакції (розчин соляної чи сірчаної кислоти 1:10000 вбиває їх за декілька секунд)


Слайд #32
Джерелом збудника є хвора людина. Хворі люди становлять найбільшу епідемічну небезпеку. Вони виділяють до 10-20 л випорожнень за добу, в 1 мл яких є 10 –10 високо вірулентних вібріонів.
Механізм передачі фекально-оральний.
Розрізняють водні, харчові та контактно-побутові спалахи холери.
Найчастіше зараження відбувається через воду відкритих водойм і рибні продукти (свіжі чи мало солені).
Факторами передачі збудника можуть бути інші харчові продукти: переважно молоко та молокопродукти, м‘ясо та кондитерські вироби, а також овочі і фрукти, які поливали забрудненою холерними вібріонами водою з відкритих водойм. Харчові спалахи часом пов‘язанні з проведенням святкових , ритуальних подій (весілля, ювілеї, поминки.) частіш в сільський місцевості. Певну роль у розповсюдженні холерних вібріонів відіграють мухи.


Слайд #33
Сприйнятливість висока. Частіше хворіють особи, котрі недотримуються правил гігієни, діти, люди похилого віку. Захворюваність має сезонні коливання в ендемічних зонах пік припадає на березень-квітень, при заносних епідеміях на червень - вересень.
З давніх часів постійним осередком холери є Індія та Бангладеш звідки вона періодично розповсюджується в інші країни. За період з 1817 року по 1925 рік людство пережило 6 епідемій холери. У 1961 році розпочалась епідемія, яка вийшла з Індонезії і охопила багато країн. Крупні спалахи в Україні спостерігались у 1970 році і 1994-1995 рр. переважно в південних областях і Криму, де зберігається загроза нових спалахів.


Слайд #34
Збудник проникає в організм з водою і їжею. Частина вібріонів гине в кислому середині шлунка, решта потрапляє в кишки де починає інтенсивно розмножуватися. Хвороба, як правило, розпочинається з проносу, блювання. Втрати рідини за час хвороби можуть бути надзвичайно великі – перевищувати масу тіла хворого. Розвивається дегідратацій них шок, що в разі ненадання допомоги закінчується смертю хворого.
Холера належить до карантинних інфекцій, на які поширюється дія Міжнародних медико-санітарних правил. Про кожний випадок холери і вібріононосійства негайно повідомляють в місцеву санепідемстанцію, управління охорони здоров‘я обласної адміністрації і Міністерства охорони здоров‘я.
Локалізація і ліквідація осередку холери здійснюється під керівництвом надзвичайної протиепідемічної комісії.
Специфічна профілактика холери в Україні не проводиться, оскільки запропоновані вакцини мають низьку ефективність.
Важливого значення надають таким санітарно-гігієнічним заходам як: вживання доброякісної води та їжі, санітарне очищення території, гігієнічний нагляд на підприємствах громадського харчування, торгівлі, у дитячих та лікувальних закладах.


Слайд #35
Черевний тиф – гостра кишкова інфекційна хвороба, що спричиняється черевнотифозною паличкою.

Джерелом збудника є лише людина (хворий або здоровий бактеріоносій), яка виділяє збудника з калом і сечею, рідше – зі слиною. У матерів, які годують грудьми, збудника можна виявити в молоці.
Передача збудника відбувається за допомогою фекально-орального механізму – водним, харчовим і контактним (через забруднені руки) шляхами у розповсюджені черевнотифозних паличок певну роль відіграють мухи.
Сприйнятливість до інфекції висока. частіше хворіють люди від 15 до 30 років. Найвища захворюваність у літньо-осінні місяці. Зараження відбувається через рот, потрапивши в травний канал, сальмонели черевного тифу проникають у лімфатичні утворення тонкої кишки де розмножуються і викликають запалення. Далі вони потрапляють у кров. З плином крові мікроби заносяться в печінку, селезінку, нирки, кістковий мозок де розвивається в вогнищеві зараження.


Слайд #36
На кожний випадок хвороби або виявленого бактеріоносійства подають термінові повідомлення в місцеву санепідемстанцію
З метою активного виявлення бактеріоносіїв обстежують усіх, хто влаштовується на роботу на харчові і прирівнювані до них підприємствах, а також контактних осіб з епідемічного осередку. Важливе значення профілактиці мають санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на покращення забезпечення населення доброякісною питною водою, очищення населених пунктів, знешкодження стічних вод, контроль за об’єктами громадського харчування і торгівлею харчовими продуктами, знищенням мух і тарганів, а також санітарно-освітня робота серед населення.


Слайд #37
Вірусний гепатит -
це гостре інфекційне захворювання з переважним ураженням печінки.

В залежності від типу збудника
(віруси A, B, C, D, E, G, TT, SEN)
захворювання передається:
через інфіковані воду, продукти харчування, предмети побуту (гепатит А);
під час переливання крові, оперативних втручань (гепатит В, С, D);
статевим шляхом (гепатит В).


Слайд #38
При появі таких симптомів як:
зниження апетиту
нудота (блювота)
відчуття важкості у правому підребер’ї
потемніння сечі
знебарвлення калу
підвищення температури тіла
пожовтіння склер очей
необхідно негайно звернутись до лікаря


Слайд #39
Профілактичні заходи:
дотримання правил особистої гігієни,
дотримання санітарних умов при приготуванні та зберіганні страв,
суворе дотримання норм і правил водопостачання, знезараження стічних вод,
недопущення до донорства осіб із «групи ризику» - людей, що хворіли гепатитом, алкоголіків, наркоманів та інших,
профілактичні щеплення проти вірусного гепатиту (А і В)


Слайд #40
Кров'яні інфекційні хвороби


Слайд #41
Малярія – гостре інфекційне захворювання, що супроводжується періодичними нападами гарячки, прояв яких відповідає циклу розвитку збудника малярії
Збудник - малярійний плазмодій (переноситься самкою малярійного комара)
Клінічні ознаки: приступи гарячки, що виникають вранці (упродовж 1,5 год.)


Слайд #42
ВІЛ-інфекція – інфекційне захворювання, що спричиняється вірусом, який руйнує імунну систему людини


Слайд #43
Стадії ВІЛ-інфекції


Слайд #44
ВІЛ/СНІД у світі:
понад 42 млн. ВІЛ-інфікованих
понад 23 млн. померло
ВІЛ/СНІД в Україні
зареєстровано понад 60 тис. ВІЛ-інфікованих
з них близько 6 тис. дітей
Найбільш інфікованих - віком 30-39 років


Слайд #45


Слайд #46
П’ять фактів, які варто знати про ВІЛ - інфекцію:
ВІЛ - інфекція уражає імунну систему людини, що робить організм беззахисним перед іншими інфекціями;
ВІЛ - інфекція не передається побутовим шляхом: через рукостискання, сльози, слину, столові прибори, при користування туалетом, під час чхання або кашлю;
протягом трьох місяців після зараження ВІЛ - інфекцією неможливо отримати достовірний результат аналізу;
уражена ВІЛ - інфекцією людина стає активним джерелом розповсюдження хвороби майже негайно;
протягом латентного періоду (5-7 років) ВІЛ - інфікована людина не відчуває будь-яких проявів захворювання, зберігає працездатність, але не перестає бути джерелом інфекції для оточуючих.


Слайд #47
Вірусний гепатит В
У світі нараховується більше, ніж 200 млн. носіїв вірусу В.
Джерелом інфекції є хвора людина або носій вірусу.
Групи ризику:
діти, народжені від матерів, що хворіли на гепатит В
медичні працівники хірургічних спеціальностей
стоматологи
маніпуляційні сестри
Найбільш високий ризик існує при переливанні крові, операціях, стоматологічних процедурах


Слайд #48

Інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом
СНІД
гепатит В
сифіліс
гонорея
статевий герпес
хламідіоз
мікоплазмоз


Слайд #49
слід пам'ятати, що:
дітям, людям за 60 років та особам із захворюванням серцево-судинної системи і легень рекомендується повністю відмовитися від контактів з домашніми чи іншими птахами


Слайд #50
після контакту з інфікованими птахами варто протягом семи днів контролювати температуру тіла. При її зростанні вище 37,5°С, а також появі симптомів ГРЗ чи інфекції очей треба терміново звернутися до лікувального закладу.


Слайд #51
вірус пташиного грипу чудово переносить глибоку заморозку, але при високих температурах гине за кілька секунд
розморозка в мікрохвильовій печі - чудовий спосіб вбити всі віруси


Слайд #52
СИБІРКА – гостра зоонозна хвороба, що спричиняється сибірковою паличкою.
Основним джерелом збудника для людини є хворі травоїдні сільськогосподарські (кози, вівці, корови, коні, верблюди) і інші тварини.
Сприйнятливість до сибірки висока, частіше хворіють сільські жителі. Якщо ветеринарна служба виявляє сибірку – накладається карантин.


Слайд #53
Зараження людини відбувається:
Контактним шляхом – через подряпини, порізи, при догляді за хворими тваринами їх забоєві, зніманні шкіри, розбиранні туші, при виконанні земляних робіт.
Харчовим шляхом - при вживанні недостатньо термічно обробленого зараженого м‘яса.
Можливе аерогенне інфікування – при вдиханні пилу, на якому є збудники, наприклад, під час стрижки овець, обробки зараженої вовни.
Трапляється зараження при укусі мухою-жигалкою, ґедзем.


Слайд #54
Дякую за увагуБудьте здоровими!