Презентація "Ембріотехнології та стовбурові клітини. Клонування"

+2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Ембріотехнології та стовбурові клітини. Клонування"
Слайд #1
Ембріотехнології та стовбурові клітини.Клонування.
І.Ігнатова 11-С


Слайд #2
Ембріотехнологія – маніпуляції зі статевими клітинами, зиготами та зародками, включає одержання незрілих яйцеклітин молодих тварин, їхнє дозрівання й запліднення, а також пересадження отриманих ембріонів у матки реципієнтів. Застосування методу дозволяє досягати швидкої зміни поколінь.


Слайд #3
Термін «стовбурова клітина» був уведений у біологію О.О. Максимовим 1908 р. Досліджуючи процеси кровотворення, він дійшов висновку: у нашому організмі протягом усього життя збері­гаються недиференційовані клітини, які можуть перетворюватися на лімфоцити та інші спеціалізовані клітини сполучної тканини й крові. Пізніше Максимов назвав ці клітини стовбуровими.


Слайд #4
На ранніх стадіях розвитку ембріона клітини неспеціалізовані. Вони отримали назву стовбурових ,тому що розташовані біля основи уявного стовбура генеалогічного дерева клітин, яке вінчає корона з різних спеціалізованих клітин. На відміну від звичайних клітин, приречених виконувати чітко визначені функції в організмі, СК у процесі розвитку мають можливість набувати спеціалізації.


Слайд #5
СК здатна до проліферації, тобто до тривалого розмноження і репродукції великої кількості клітин.
Вони здатні до диференціювання — процесу необоротної спеціалізації клітин. Сили, що дають поштовх початку диференціювання, очевидно, можуть бути внутрішніми й зовнішніми.


Слайд #6
У результаті клітинного поділу зі стовбурових клітин виникають материнська й дочірня клітини. Материнські використовуються для самопідтримання популяції, а дочірні або перетворюються на камбіальну клітину, або безпосередньо диференціюються.


Слайд #7
Потрапляючи в організм під час трансплантації, СК продовжують ділитися й самі знаходять місце, де їхня допомога найпотрібніша. Ця здатність СК отримала назву хоумінга. Отже, хоумінг — це здатність клітин до міграції в «потрібне місце» — «рідний» орган і тканину (у свою стовбурову нішу) або в ділянку ушкодження.


Слайд #8
Ще недавно кількість ЕСК людини, доступних для ви­вчення, було мало. Сьогодні їх стало набагато більше, але мето­дологічні труднощі й висока вартість роботи з ними ще обмежують коло дослідників. Не менші обмеження на дослідження в галузі ембріональних клітин людини накладає етична сторона. За останні два роки у великій кількості країн уже були прийняті закони, які дозволяють дослідження ембріональних стовбурових клітин людини.


Слайд #9
Клонування
— це метод розмноження статевороздільних істот (тварин і людей), з допомогою якого в нестатевий спосіб можна отри­мати новий організм, який буде генетично ідентичним до організ­му, що передбачається клонувати.


Слайд #10
Клонування є відомим явищем у рослинному світі. Перші спроби клонування тварин здійснювали­ся в 30-х pp. XX ст. Велику роль у цьому зіграв технічний прогрес у сфері молекулярної біології, генетики і штучного запліднення. Но­вий етап у клонуванні визначають експерименти шотландських уче­них, які завершилися народженням вівці Доллі (27 лютого 1997 p.). Це досягнення відкриває шлях до клонування людини.


Слайд #11
Існують два різні шляхи, з допомогою яких можна досягнути клонування
1.Перенесення ядра клітини суб’єкта, якого хочуть клонувати. Ядро вводять у запліднену або незапліднену яйцеклітину після видалення або нейтралізації існуючого в ній ядра. Ядро клітини має повний генетичний код певного організму, що дозволяє «відтворити» генетично ідентичний організм.


Слайд #12
2. Розщеплення ембріонів, тобто штучне проведення природного процесу формування ідентичних близнюків (або монозигот), який полягає в мікрохірургічному поділі ембріональних клітин на перших стадіях їхнього розвитку (до 14 днів після запліднення) на два або більше ідентичних ембріонів. Після цього розділені організми здатні незалежно розвиватися завдяки клітинній поліпотенції .


Слайд #13
Дякую за увагу!