Презентація "Багатоклітинні організми"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Багатоклітинні організми"
Слайд #1
Багатоклітинні організми
Тема: Багатоклітинні еукаріоти.Тканини рослин,людини та тварин.Гістотехнологія
Проект виконала
Учениця 10-Б класу
Кошелева Анастасія


Слайд #2
Мета:Повторення та закріплення даного матеріалу методом створення проекту


Слайд #3
Повторити:
1) Особливості будови та функції багатоклітинних організмів;
2) Регуляторні системи багатоклітинних організмів;
Завдання:
3) Знати терміни та поняття які зустрічаються в даній темі.


Слайд #4
Багатокліти́нні органі́зми — всі організми, що складаються з кількох чи багатьох клітин, пов'язаних між собою в єдине ціле.
Багатоклітинні організми виникли з одноклітинних і в порівнянні з ними є вищим етапом розвитку органічного світу. Найдавніші багатоклітинні організми відомі з протерозою. Сучасні багатоклітинні організми в своєму індивідуальному розвитку проходять одноклітинну стадію (статеві клітини). Предки багатоклітинних організмів являли собою колонії — скупчення одноклітинних організмів, які не відокремилися один від одного. Всі члени такої колонії були спочатку рівнозначними; пізніше між ними відбувся розподіл функцій і виникла взаємна залежність, яка все більше поглиблювалася і кінець кінцем привела до виникнення багатоклітинних організмів.


Слайд #5
Царство рослини
Клітини рослин оточені щільною клітиною стінкою,розташованою поверх плазматичної мембрани.До її складу входять різні полісахариди,насамперед целюлоза.Зв'язки між сусідніми клітинами забезпечуються завдяки плазмодесмам.Цитоплазма клітин рослин часто містить вакуолі з клітинним соком,а також різні пластиди.Унаслідок фотосинтезу в цитоплазмі рослиних клітин відкладаються полісахариди.Крім хлорофілів,у клітинах рослин часто містяться жовті,червоні або бурі пігменти,що надає відповідного забарвлення їхнім клітинам.


Слайд #6
Царство гриби
Гриби́ (херносматик ) — царство еукаріотичних безхлорофільних гетеротрофних організмів, які живляться переважно осмотрофно, і більшість з яких здатні розмножуватись за допомогою спор (хоча деякі втратили цю можливість і розмножуються вегетативно). Більшість з них протягом всього життя або на певних стадіях розвитку мають міцеліальну будову, а деякі — дріжджі — одноклітинні.
Хоча гриби переважно ростуть в ґрунтах, вони також поширені в більшості типів біотопів — морях, континентальних водоймах. Вони розвиваються на різноманітних природних субстратах рослинного та тваринного походження, на штучних матеріалах, створених людиною. Серед грибів відомі сапротрофи, симбіонти та паразити рослин та тварин, зокрема людини.
Всі гриби є облігатно гетеротрофними організмами. Проте поглинання органічних речовин у них може здійснюватись двома шляхами — осмотрофно (піноцитозом) та фаготрофно (фагоцитозом).


Слайд #7
Царство тварини
Твари́ни (лат. Animalia або лат. Metazoa) — царство переважно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність активно рухатись. Однак тварини не завжди ведуть активний спосіб життя і є гетеротрофами. У клітинах тварин (як і інших еукаріотів) міститься сформоване ядро. До тварин належать ссавці, птахи, риби, комахи, павукоподібні, молюски, морські зірки, черви тощо. До царства тварин не належать рослини та гриби — теж великі (але не єдині) царства еукаріотів.
Тварини належать до еукаріотів (в клітинах є ядра). Класичними ознаками тварин вважаються: гетеротрофність (харчування готовими органічними сполуками) та здатність активно пересуватися. Втім, існує чимало тварин, що ведуть нерухомий спосіб життя, а гетеротрофність властива також грибам і деяким рослинам-паразитам.


Слайд #8
Ткани́на — сукупність клітин, не обов'язково ідентичних, але спільного походження, що разом виконують спільну функцію. Тканинний рівень — це рівень клітинної організації, проміжний відносно клітин та усього організму. Органи утворюються функціональним об'єднанням тканин одного чи кількох видів.
Вивченням тканин займається наука гістологія, або ж, у зв'язку із захворюваннями, гістопатологія. До набору класичних матеріалів та інструментів для дослідження тканин входять парафіновий блок, у який вводиться тканина для фіксації і зручності одержання зрізу, гістологічний барвник та оптичний мікроскоп. За останні десятиліття розвиток електронної мікроскопії, імунофлюоресценції та використання заморожених зрізів тканин уможливив детальніше візуальне дослідження тканин. Ці інструменти дозволяють спостерігати звичайний вигляд здорових і уражених тканин, цим самим суттєво покращуючи клінічне діагностування та прогнозування. Ці досягнення використовує сучасна медицина, зокрема у хірургії — гістологічне дослідження є базовим для тканинної діагностики пухлин, інших паталогічних станів.


Слайд #9
Сполучні тканини
Сполучні тканини мають волокнисту структуру. Вони складаються з клітин, відокремлених одна від одної позаклітинною матрицею. Сполучна тканина служить для сполучення інших видів тканин, наприклад, для утворення органів, і здатна пасивно розтягуватись і стискатися.
Сполучна́ ткани́на — тканина живого організму, яка виконує опорну, захисну і трофічну функції. Складається з декількох видів клітин; переважно з фібробластів, волокон і основної тканинної речовини. Міжклітинна речовина добре виражена. Функції
Сполучна тканина виконує опорну, захисну і трофічну функції.
Трофічна — бере участь в обміні речовин (кров, лімфа, жирова), тому в таких видах сполучної тканини багато міжклітинної речовини. Захисна — клітини здатні до фагоцитозу і беруть участь в процесах імунітету та зсідання крові Опорна — утворює зв'язки, сухожилля, хрящі, [кістки] (в таких видах сполучної тканини мало міжклітинної речовини, або вона щільна, наприклад кісткова, за рахунок наявності в ній солей, також в ній є волокна) Бере участь у загоюванні ран, бо має найвищу здатність до регенерації.


Слайд #10
Нервова тканина
Клітини, що утворюють центральну та периферичну нервову систему, класифікуються як нервова тканина. З нервової тканини складається головний і спинний мозок, що утворюють центральну нервову систему, й черепно-мозкові та спинномозкові нерви, що утворюють периферичну нервову систему, а також мотонейрони. Нервова тканина забезпечує обмін сигналами між різними структурами організму, а також зв'язок організму з навколишнім середовищем.


Слайд #11
Епітеліальна тканина
Епітеліальні тканини утворені шарами клітин, що вистилають поверхні органів (наприклад, поверхню шкіри, дихальних шляхів, репродуктивної системи, внутрішню поверхню травної системи). Клітини епітелію щільно прилягають одна до одної, забезпечуючи таким чином наявність бар'єру між зовнішнім середовищем та органом. Крім захисної функції, епітеліальна тканина може виконувати також видільну та всмоктувальну. Епітеліальна тканина служить для захисту організму від мікроорганізмів, механічних пошкоджень, втрати рідини тощо


Слайд #12
Меристематична тканина
Меристема - твірна рослинна тканина, з якої можуть утворюватися всі інші тканини, меристематичні клітини тривалий час зберігають здатність до поділу з утворенням нових неспеціалізованих клітин.
Клітини меристеми сплощені, дрібні, щільно розташовані одна біля одної, без межклітинників, в центрі клітин розташоване ядро, вакуолі дрібні, численні, клітинна оболонка первинна, наявні лише попередники пластид.
Меристеми класифікують за положенням їх в рослині:
Верхівкові (апікальні).
Бічні (латеральні).
Вставні (інтеркалярні).
Та за походженням:
первинні
вторинні.


Слайд #13
Основна тканина
Основні тканини (паренхіми) — тканини рослин, що складаються із живих клітин різної форми і виконують різні функції: виповнюючу, асиміляційну, газообміну, запасаючу, видільну та інші.


Слайд #14
Мязова тканина
М'язи (грец. μιοδ — м'яз; лат. musculus — мишка, маленька миша) виконують рухову (моторну) функцію. Клітини м'язової тканини називають міоцитами. У цитоплазмі міоцитів розташовуються міофібрили, що складаються зі скоротливих білків. Завдяки міофібрилам м'язова клітина здатна скорочуватися під впливом нервових імпульсів.
Існує дві класифікації м'язових тканин — морфофункціональна та генетична:
За морфофункціональною класифікацією м'язові тканини за особливостями будови, функції та локалізації поділяють на дві групи: гладенька (непосмугована) та поперечносмугаста (посмугована), яка в свою чергу поділяється на скелетну та серцеву. Ще відокремлюють спеціалізовану м'язову тканину.
Гладенька м'язова тканина складається з дуже дрібних (до 500 мкм) видовжених клітин. Ядро таких міоцитів розташовується в центральній частині, а тонкі міофібрили тягнуться від одного кінця клітини до іншого. Гладенька м'язова тканина утворює стінки кровоносних і лімфатичних судин, внутрішніх органів (травного тракту, сечового міхура, матки). Вона забезпечує перистальтику кишечника, зміну серцевих судин, пологи, сечовипускання та інші життєво важливі процеси.


Слайд #15
Скелетні тканини
Скелетна (поперечно-смугаста) м'язова тканина - пружна, еластична тканина, здатна скорочуватися під впливом нервових імпульсів: один з типів м'язової тканини. Утворює кісткову мускулатуру людини і тварин, призначену для виконання різних дій: рухи тіла, скорочення голосових зв'язок, дихання. М'язи складаються на 70-75% з води.
Кісткова
Хрящова


Слайд #16
Гістотехнологія
Гістотехнологія — наука, що поєднує технічні засоби вивчення тканин із теоретичними знаннями про них для підготовки мікропрепаратів тканин, їх забарвлення, з метою ідентифікації порушення структури тканин та визначення бактерій, грибів, пухлин, ферментів, антигенів для діагностики патології.
Перед сучасною гістотехнологією відкриваються широкі перспективи, пов’язані з вилученням стовбурових клітин з організму та вирощуванням їх на штучних поживних середовищах. Як вихідний матеріал використовують, наприклад, клітини пупкового канатика, що сполучає зародок з організмом матері. Учені різних країн розробляють методики, які б давали змогу з культур стовбурових клітин вирощувати цілісні органи, якими можна було б заміняти хворі або ушкоджені.


Слайд #17
Висновки
Переглянувши даний проект я повторила:
1) Особливості будови та функції багатоклітинних організмів;
2) Регуляторні системи багатоклітинних організмів;