Презентація "Клітинна теорія"

+3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Клітинна теорія"
Слайд #1
Клітинна теорія:вчора, сьогодні, завтра
Робота учня 10 класу ЗОШ № 35 м.Чернігова
Кулінчик Світлани
Клітинна теорія


Слайд #2
Клітинна теорія - одне із загальновизнаних біологічних узагальнень, яке говорить про єдність принципу будови і розвитку світу рослин, тварин, інших живих організмів, в яких клітина розглядається в якості загального структурного елементу.
Вона була сформульована у середині XIX століття і надала базу для розуміння законо-
мірностей живого світу та мала важливе значення для розвитку еволюційного вчення. 
Клітини епітелію 
Клітинна теорія


Слайд #3
Сформулювали клітинну теорію німецький ботанік Маттіас Шлейден і німецький зоолог Теодор Шванн, грунтуючись на безлічі досліджень про клітини (1838). 
Узагальнивши наявні знання про клітину, вони довели, що клітина є основною одиницею будь-якого організму. Клітини тварин, рослин та бак-терій мають подібну будову.
Пізніше ці висновки стали основою для доказу єдності організмів. Ці вчені ввели в науку основоположне уявлення про клітини: поза клітинами життя немає.
Теодор Шванн 
 Маттіас Шлейден
Клітинна теорія


Слайд #4
Пізніше, у 1858 році, Рудольф Вірхов доповнив клітинну теорію найважливішим положенням:
будь-яка клітина походить з клітини: “Omnis cellula eх cellula”.
Р.Вірхов з’ясував, що нові клітини не виникають з міжклітинної речовини, як вважали до нього, а з’являються внаслідок розмноження материнської.
Рудольф Вірхов
Клітинна теорія


Слайд #5
З 1840-х р. вчення про клітину опиняється в центрі уваги всієї біології і бурхливо розвивається, перетворившись на самостійну галузь науки - цитологію. У цей час змінюється уявлення про склад клітини. З'ясовується другорядне значення клітинної оболонки, яка раніше визнавалася найбільш істотною частиною клітини, і висувається на перший план значення протоплазми (цитоплазми) і ядра клітин, що знайшло своє вираження у визначенні клітини, даному М. Шульце: “Клітина - це грудочка протоплазми з ядром.”.
Розвиток клітинної теорії в другій пол. ХІХ ст.


Слайд #6
У 1861 р. Брюкко висуває теорію про складну будову клітини, яку він визначає як «елементарний організм», з'ясовує далі розвинену М.Шлейденом і Т.Шванном теорію клітиноутворення з безструктурної речовини (цитобластеми). Виявлено, що способом утворення нових клітин є клітинний поділ, що вперше було вивчено на нитчастих водоростях. У спростування теорії цитобластеми на ботанічному матеріалі велику роль відіграли дослідження Негелі і М. І. Желе.
Поділ тканинних клітин у тварин було відкрито в 1841 р. Ремарком. З'ясувалося, що дроблення бластомерів є серією послідовних поділів.
Розвиток клітинної теорії в другій пол. ХІХ ст.


Слайд #7
- Клітина - елементарна одиниця живого, основна одиниця будови, функціонування, розмноження і розвитку всіх живих організмів.
Клітини всіх одноклітинних і багатоклітинних організмів мають спільне походження і подібні за своєю будовою і хімічним складом, основни- ми процесами життєдіяльності та обміном речовин.
Клітина – елементарна одиниця розмноження.
Розмноження клітин відбувається шляхом їх розподілу. Нові клітини завжди виникають з попередніх клітин.
Клітини містять спадкову інформацію для забезпечення зміни поколінь певного виду організмів.
Клітина - одиниця розвитку живого організму.
Клітинам притаманна подразливість.
У багатоклітинних організмів різні типи клітин формуються внаслідок спеціалізації протягом онтогенезу.
Основні положення клітинної теорії


Слайд #8
Для приведення клітинної теорії в більш повну відповідність з даними сучасної клітинної біології перелік її положень часто доповнюють і розширюють. У багатьох джерелах набір додаткових положень досить довільний.
- Клітини прокаріотів і еукаріотів є системами різного рівня складності і не повністю гомологічні один одному.
- В основі поділу клітини і розмноження організмів лежить копіювання спадкової інформації - молекул нуклеїнових кислот. Положення про генетичну безперервність відноситься не тільки до клітини в цілому, але й до мітохондрій, хлоропластів, генів і хромосом.
- Багатоклітинні організми представляють собою нову систему, складний ансамбль з безлічі клітин, об'єднаних та інтегрованих в системи тканин і органів, пов'язаних один з одним за допомогою хімічних, гуморальних і нервових факторів.
Додаткові положення клітинної теорії


Слайд #9
Сучасна клітинна теорія виходить з того, що клітина є найголовнішою формою існування життя, властива всім живим організмам, крім вірусів
Разом з тим повинні бути піддані переоцінці догматичні та методологічно неправильні положення клітинної теорії:
Клітинна структура є головною, але не єдиною формою існування життя. Неклітинною формою життя можна вважати віруси. Правда, ознаки живого (обмін речовин, здатність до розмноження тощо) вони виявляють тільки всередині клітин, поза клітинами вірус є складною хімічною речовиною.
Сучасна клітинна теорія


Слайд #10
Існує два типи клітин - прокаріотичні, що не мають відмежованого мембранами ядра, і еукаріотичні, що мають ядро, оточене подвійною мембраною з ядерними порами. У більшості прокаріотів немає внутрішніх мембранних органоїдів, а у більшості еукаріотів є – мітохондрії і пластиди. Згідно з ендосимбіотичною теорією, ці органели - нащадки бактеріальних клітин.
Таким чином, еукаріотична клітина - система більш високого рівня організації, вона не може вважатися цілком гомологічною клітині бактерій (клітина бактерій гомологічна мітохондрії клітини людини).
Гомологія всіх клітин зводиться до наявності у них замкнутої зовнішньої мембрани з подвій- ного шару фосфоліпідів (у архей вона іншого хімічного складу, ніж у решти груп організмів), рибосом і хромосом - спадкового матеріалу у вигляді молекул ДНК, що утворюють комплекс з білками.
Сучасна клітинна теорія


Слайд #11
Клітинна теорія розглядала організм як суму клітин, а риси організму розчиняла в сумі рис складових його клітин. Цим ігнорувалася цілісність організму, закономірності функціонування цілого замінялися сумою функціонувань частин.
Догматична клітинна теорія ігнорувала специфічність неклітинних структур в організмі або навіть визнавала їх, як це робив Р.Вірхов, неживими.
Насправді, в організмі крім клітин є багатоядерні надклітинні структури (синцитії, симпластії). Встановити специфічність їх функціонування і значення для організму є одним із завдань сучасної цитології.
Сучасна клітинна теорія