Презентація "Вернадський Володимир Іванович"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Вернадський Володимир Іванович"
Слайд #1
Володимир Іванович Вернадський


Слайд #2
Визначний діяч
Вернадський Володимир Іванович  - український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології. Один із засновників Української Академії наук. Засновник першої наукової бібліотеки в Україні.

Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення.
      Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського


Слайд #3
Ранні роки
Володимир Вернадський народився 28 лютого (12 березня за новим стилем) 1863 року в Санкт-Петербурзі в сім'ї економіста Івана Васильовича Вернадського.
Дитячі роки (1868-1875) пройшли в Україні: в Полтаві і в Харкові; ще хлопчиною бував у Києві, жив у будинку в Липках, де мешкала його бабуся.
Володимир та його сестри Ольга та Катерина, 1868 рік


Слайд #4
Будинок 1-ї чоловічої гімназії в Харкові
Ранні роки


Слайд #5
В дитинстві величезний вплив на його розвиток мав батько, який дуже ретельно і послідовно займався вихованням і освітою свого сина. Саме він прищепив Володимиру інтерес і любов до українського народу, його історії та культури. Майбутній учений згадував, що перед переїздом з Харкова до Петербурга, вони з батьком були за кордоном і в Мілані у газеті Петра Лаврова «Вперед» прочитали про циркуляр, що забороняв у Росії друкувати українською мовою.
Ранні роки
Батько В.Вернадського - Іван Васильович


Слайд #6
Родина
Рід Вернадських має глибокі українські корені. Його предок Верна під час визвольної війни українського народу 1648-1654 років виступав на боці козаків, діти служили в козацтві старшинами.
Дворянство вислужив дід Василь, який відтоді став писатися Вернадським.


Слайд #7
Родина
Батько Володимира очолював кафедру в Київському університеті, з переїздом до Москви очолював кафедру в Московському університеті. Після народження Володимира батьки переїхали в Харків. Сім'я відвідувала родичів на Полтавщині. Одне літо Володимир провів і в садибі українського письменника Квітки-Основ'яненка. Читання творів українських письменників, знайомство з побутом українців, мабуть, і дали привід відгукнутися про циркуляр, який забороняв у Росії друкування українською мовою, такими словами: «Що це значить? Як це і для чого?» З наукових джерел відомо, що молодий Вернадський був небайдужий до історії України.
Мати Володимира - Ганна Вернадська


Слайд #8
Родина
В 1886 році Володимир Вернадський одружується з Наталією Старицькою. У 1887 р. народився син Георгій, який пізніше став професором російської історії Єльського університету в США.
У ті ж роки Володимир Вернадський їде на два роки у закордонне відрядження (Італія, Німеччина, Франція, Англія, Швейцарія). Він працює в хімічних і кристалографічних лабораторіях, здійснює геологічні експедиції, знайомиться з новітньою науковою і філософською літературою, бере участь в Лондонському геологічному конгресі, стає членом-кореспондентом Британської асоціації наук. Після захисту докторської дисертації у 1897 році Вернадський стає професором Московського університету. 1898 року у Вернадських народжується донька Ніна, яка згодом вона стане лікарем-психіатром.
Діти В.І Вернадського: Георгій та Ніна


Слайд #9
Наукова робота
У 1917-1921 роках працював в Україні, організатор і перший президент Української Академії наук, почесний академік ряду зарубіжних академій.
У званні кандидата наук він закінчує університет і залишається в ньому для підготовки професорського звання. Займаючись практикою природознавства, Вернадський відвідував Україну, брав участь в одному з петербурзьких гуртків, де вирували дискусії, суперечки. На час першої російської революції Вернадський — вже відомий професор, а також борець за вільнодумство, демократію.


Слайд #10
Наукова робота
У квітні 1918 року до влади приходить гетьман Скоропадський, проголошується Українська держава.
В.Вернадського запрошують до Києва. Тут він очолив Комісію з організації Академії наук і Української національної бібліотеки, а також комісію з питань вищої школи.


Слайд #11
Наукова робота
Подальший життєвий шлях вченого складається так: 1920 рік - обирається ректором Таврійського університету, 1921 - повернення в Петроград, призначений директором Радієвого інституту, 1922-1926 - відрядження до Франції на запрошення Сорбони для читання лекцій з геохімії. З поверненням у Ленінград видає монографії «Біосфера», «Нариси з геохімії», організовує відділ живої речовини в АН СРСР, організовує Комісію з вивчення важкої води і головує в ній.
У 1935 р. переїжджає в Москву, працює над проблемою «життя в космосі».
У 1944 р. видав останню працю «Декілька слів про ноосферу».


Слайд #12
Творча спадщина
Вернадський розглянув історію виникнення в земній корі важливих мінералів, визначив хімічний склад і фізико-хімічні умови утворення багатьох мінеральних видів. Все життя працював над проблемами радіогеології.
Вернадський - творець нового наукового напрямку, який пізніше переріс у самостійну науку - біохімію.
У першій половині 20 сторіччя В. І. Вернадський створив учення про ноосферу, в основу якого поклав ідею про гармонійне входження людини та її господарської діяльності у біогенний колообіг речовин.


Слайд #13
Вшанування пам’яті
Ім'я вченого присвоєно багатьом академічним інститутам, бібліотекам, кораблям, зокрема Національній бібліотеці України.
На пошану вченого названо два мінерали «вернадит» і «вернадскит».
Академія наук СРСР у 1945 році установила грошову премію та золоту медаль імені В. Вернадського.
Починаючи з 1973 року НАН України встановлена також премія імені В. І. Вернадського а з 2003 р. - Золота медаль імені В. Вернадського Національної академії наук України.
У 1963 році Пошта СРСР випустила поштову марку до 100-річчя з дня народження вченого.


Слайд #14
Вшанування пам’яті
У 1964 році іменем ученого названо гірський хребет у східній частині Антарктиди. Довжина його понад 400 км, висота 1600 м. У 1996 році заснована українська антарктична станція “Академік Вернадський”.
У 1973 році його іменем названо бульвар у Києві (Академмістечко) де у 1981 році йому споруджено пам'ятник. До 1963 року його ім'я носила також нинішня вулиця Запорожця.


Слайд #15
Вшанування пам’яті
26 березня 2003 року Національним банком України в обіг випущена ювілейна монета номіналом 2 гривні присвячена академіку Вернадському.
На честь науковця названо астероїд.


Слайд #16
Дякую за увагу!