Презентація "Супутники Юпітера"

+3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Супутники Юпітера"
Слайд #1
Супутники Юпітера
Підготувала учениця 2 курсу
Фізико-математичного класу
Ніжинського ліцею
Ніжинської міської ради при НДУ ім.М.Гоголя
Кацалап Анна


Слайд #2
План
Юпітер- найбільша планета
Супутник Іо
Супутник Європа
Супутник Ганімед
Супутник Каллісто
Висновки


Слайд #3
Юпітер


Слайд #4

Юпітер має принаймні 63 супутники,
які були зареєстровані до 2011 року.
Чотири найбільші супутники:
Іо,Європа,Ганімед,Каллісто





Слайд #5
Іо - супутник Юпітера, найближчий до планети з чотирьох галілеєвих супутників. Іо був відкритий Галілео Галілеєм у 1610 році за допомогою його першого в історії телескопа. Перші фото Іо були зроблені зондом «Піонер-11», який пролетів повз Юпітер в грудні 1974.
Супутник має найбільшу геологічну активність з усіх тіл Сонячної системи-там
зареєстровано 8 постійно діючих вулканів.Поверхня супутника зовсім рівна так,як
рідка магма при високій температурі заповнює будь-які западини.


Слайд #6
За даними непрямих досліджень, поверхня супутника представлена породами, що на 55(60)% складені сіркою , на 30% — зневодненим астраханітом, на 15% — сульфатом заліза, гематитом. Надра планети містять силікатні гірські породи


Слайд #7
Європа


Слайд #8
Євро́па - супутник Юпітера, найменший з чотирьох галілеєвих супутників. Був відкритий у 1610 році Галілеєм.За наявними даними містить підповерхневий океан з рідкою водою, а тому вважається одним з місць де може існувати життя.
Європа відкрита Галілео Галілеєм 1610 року за допомогою винайденого ним телескопа. До цього, 1609 року, Європу спостерігав німецький астроном Сімон Маріус, але вчасно не повідомив про це наукове середовище.


Слайд #9
Європа схожа на планети земної групи, значною мірою складена гірськими породами. Це — планета океан, яка вкрита шаром води товщиною близько 90-100 км (частково — у вигляді льоду товщиною 10—30 км; частково, як вважають, — у вигляді підповерхової рідкої води — рідинного океану). Глибше залягають гірські породи, а в центрі імовірно знаходиться невелике металічне ядро.


Слайд #10
Ганімед


Слайд #11
Зазвичай відкриття Ганімеда приписують Галілеєві, який скерував на Юпітер сконструйований власноруч телескоп, і спостерігав поблизу цієї планети чотири "зірки", що постійно змінювали своє розташування. Ці об'єкти і виявилися найбільшими супутниками Юпітера, які пізніше назвали „галілеєвими”.
Поверхня Ганімеду є диференційована - спостерігаються геологічно молоді райони, що відрізняються світлішим кольором і виступом канав, та старіших районів, що виглядають темнішими і рясніють ударними кратерами.


Слайд #12
Ганімед є найбільшим супутником Сонячної системи. За розмірами він більший за Плутон i Меркурій. Проте середня густина його порівняно низька, тому маса супутника становить лише половину маси Меркурія.
Внутрішня структура Ганімеду також диференційована. У його надрах виділяють порівняно невелике залізне ядро, оточене товстою мантією із силікатів. Над мантією простягається шар м'якого льоду, або океан рідкої води, подібний океану на Європі. Однак поверхня являє собою тверду льодову шкаралупу.


Слайд #13
Каллісто


Слайд #14
Каллісто - одне з найкратерованіших тіл у Сонячній системі. Отже, поверхня супутника дуже стара (близько 4 млрд років), а його геологічна активність украй низька. Передбачається, що Каллісто вкрита крижаною корою завтовшки 200 км, під якою знаходиться шар води завтовшки близько 10 км. Більш глибокі шари складаються, очевидно, із спресованих гірських порід і льоду з поступовим зростанням гірських порід і заліза до центру. Така композиція, взагалі, не характерна для великих небесних тіл, у яких ядро, як правило, яскраво виражено.


Слайд #15
Наявність рідкого океану обумовлена характеристиками магнітного поля Каллісто. Виявлено, що магнітне поле супутника змінюється в залежності від орієнтації щодо магнітного поля Юпітера. Темний матеріал, видимий на поверхні Каллісто, є тонким «покривалом». Цей матеріал може бути або уламковий природи, після зіткнень метеоритів з поверхнею, або утворитися в результаті випаровування молекул води з поверхневого шару. Відносно молоді кратери оголюють світліший підповерхневий лід. За оцінками вчених, Каллісто може стати першим з колонізованих супутників Юпітера. Це можливо завдяки тому, що Каллісто геологічно дуже стабільний і знаходиться поза зоною дії радіаційного пояса Юпітера. Цей супутник може стати центром подальших досліджень околиць Юпітера, зокрема, Європи.


Слайд #16
Висновки


Слайд #17
Ганімед - найбільший супутник Юпітера і взагалі всієї Сонячної системи. Він настільки величезний, що володіє своїм власним магнітним полем.
Через величезну силу тертя Юпітера, на Іо постійно відбувається вулканічна активність.Фактично вся поверхня Іо покрита вулканами, а виверження трапляються так часто, що «Вояджер» зміг зняти сам процес (червоні плями на знімку). На Іо немає кратерів, так як лава заповнює їх і вирівнює тим самим поверхню супутника....


Слайд #18
Європа, ще один супутник Юпітера, має одну з самих рівних поверхонь в Сонячній системі. Все тому, що весь супутник є одним суцільним океаном води під шаром льоду. Але ця вода існує тільки лише через приливне нагрівання Юпітера. У цьому океані води у багато разів більше, ніж на Землі.
На відміну від інших небесних тіл такого ж розміру, Каллісто не має геологічної активності, яка могла б захистити її поверхню. Тому цей супутник і є самим «побитим». Кратерів на ньому так багато, що вони стали накладатися один на одного.


Слайд #19
Список використаної літератури
http://www.bing.com/images/search?q=%...
http://www.bing.com/images/search?q=%....
http://guinnessrecord.ru/index.php/razdely/poznavatelnye-f...
http://znaimo.com.ua
Підручник з астрономії Пришляк М.П.


Слайд #20
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!