Презентація на тему «Фізичні змінні зорі»

Фізичні змінні зорі

Фізичні змінні зорі
Змі́нні зо́рі — зорі, у яких спостерігається зміна блиску, яка зумовлена процесами, що відбуваються у їхніх надрах.
Не слід плутати змінність зір із їх мерехтінням, яке відбувається через коливання земної атмосфери.
Молода зірка T Tauri — прототип змінної

Пульсуючі зорі
Фізичні зорі поділяють на дві основні групи:
Спалахуючі зорі
Нові зорі
Наднові зорі
Цефеїди

Цефеїди
Зорі, які відзначаються
ритмічним коливанням
блиску( з певним періодом)
та зміною фізичних
розмірів.
Отримали свою назву від
однієї з найтиповіших їхніх
представниць – зорі δ
Цефея.
Цефея

Цефеїди
Класичні довгоперіодичні
(період від 1 доби до 70 діб)
Короткоперіодичні
(період від 80 хв до 1 доби)
Довгоперіодичні змінні
(період від 70 до 1400 діб)

Цефеїди
Класичні довгоперіодичні
(період від 1 доби до 70 діб)
Короткоперіодичні
(період від 80 хв до 1 доби)
Довгоперіодичні змінні
(період від 70 до 1400 діб)

Причина пульсації цефеїд
Пульсація -
розширення і стискування зорі.
Періодичне підсилення ядерних реакцій у надрах зорі
2. Здатність протяжних розріджених оболонок нагромаджувати енергію
Стискається – розігрівається
Розширяється - охолоджується

1.Блиск раптово зростає в 1000 а то й в 1000000 разів
2.Виділяється енергія, яку Сонце випромінює за 100000 років
Нові зорі

Внаслідок обміну речовиною між зорями в тісних подвійних системах
Чому спалахують?

Одна із зір повинна бути білим карликом, який має високу щільність речовини.
Нові зорі-це компоненти таких подвійних систем, у яких одна зоря, як правило, зоря головної послідовності типу Сонця і пізніших спектральних класів, а друга- у сто раз менший від Сонця білий карлик.
Обов'язкова умова виникнення нової зорі

Схема утворення нової зорі
Перетікання речовини
однієї зорі на іншу
Утворення аккреційного диску
Збільшення маси і температури білого карлика
Стрімкий початок термоядерної реакції
Скидання оболонки в навколишній простір

Спалах наднової зорі – явище незрівняно більшого масштабу, ніж спалах нової. ЇЇ блиск під час спалаху збільшується на десятки зоряних величин упродовж кількох діб.
Наднові зорі

Під час вибуху наднова зоря скидає свою оболонку, яка далі розширюється зі швидкістю від 5000 до 20000 км/с і через деякий час спостерігається у вигляді туманності специфічної форми.
Особливість наднової зорі
Крабоподібна туманність

Туманності
Залишки спалаху наднових:
Пульсари

Туманність Сімеїз - величезний залишок від вибуху наднової, що знаходиться на кордоні сузір'їв Тельця і Візничого. Вибух стався близько 40000 років тому. Розміри туманності сягають 160 світлових років, а відстань до неї від Землі оцінюється в 3000 св. років. Особливість об'єкта – довгі зігнуті газові волокна, що дали туманності назву Спагеті.

Крабоподібна туманність (або М1) - один з найвідоміших космічних об'єктів. Туманність являє собою залишок від спалаху наднової зірки, що стався 1054 року. В темні прозорі ночі її можна побачити за допомогою звичайного бінокля.

Знаменитий об'єкт Кассіопея А, найяскравіший джерело радіовипромінювання на небі. Це залишок наднової, що спалахнула близько 1667 року в сузір'ї Кассіопеї.

Крабоподібна туманність стала відомою 1758 року. Сьогодні туманність розширюється зі швидкість близько 1500 км /с.

Останній зі спалахів наднових, який можна було побачити неозброєним оком, стався 1987 року в сусідній галактиці – Великій Магеллановій Хмарі. Після вибуху на місці зірки залишилася туманність, що розширюється, і загадкові кільця у вигляді цифри «8».

Залишки наднової Тіхо. Зірка спалахнула в 1572 році в сузір'ї Кассіопеї.

Залишок наднової в сузір'ї Вітрил. Спалахнула приблизно 11-12 тис. років тому. Під час спалаху зірка викинула в простір величезну масу речовини, однак повністю не зруйнувалася: на її місці залишився пульсар, нейтронна зірка, яка випромінює радіохвилі.

Туманність Олівець (NGC 2736), частина оболонки наднової із сузір'я Вітрил. Туманність ця є ударною хвилею, що поширюється в космосі зі швидкістю півмільйона кілометрів на годину.

Туманність Медуза.

NGC 6962 або Східна Вуаль великим планом.

Пульсуючі джерела радіовипромінювання з періодом більше секунди, які мають розміри в декілька десятків кілометрів.
Знаходяться в залишках наднових зір.
пульсари

Пульсар - це величезна намагнічена дзига, яка крутиться навколо осі і не збігається з віссю магніту.

Схематичне зображення пульсара.

Періодичні сигнали пульсарів пояснюються великою кутовою швидкістю обертання нейтронної зорі навколо осі.

Дякую за увагу!)