Презентація "Фізичні змінні зорі"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Фізичні змінні зорі"
Слайд #1
Фізичні змінні зорі


Слайд #2
Фізичні змінні зорі
Змі́нні зо́рі — зорі, у яких спостерігається зміна блиску, яка зумовлена процесами, що відбуваються у їхніх надрах.
Не слід плутати змінність зір із їх мерехтінням, яке відбувається через коливання земної атмосфери.
Молода зірка T Tauri — прототип змінної


Слайд #3
Пульсуючі зорі
Фізичні зорі поділяють на дві основні групи:
Спалахуючі зорі
Нові зорі
Наднові зорі
Цефеїди


Слайд #4
Цефеїди
Зорі, які відзначаються
ритмічним коливанням
блиску( з певним періодом)
та зміною фізичних
розмірів.
Отримали свою назву від
однієї з найтиповіших їхніх
представниць – зорі δ
Цефея.
Цефея


Слайд #5
Цефеїди
Класичні довгоперіодичні
(період від 1 доби до 70 діб)
Короткоперіодичні
(період від 80 хв до 1 доби)
Довгоперіодичні змінні
(період від 70 до 1400 діб)


Слайд #6


Слайд #7
Причина пульсації цефеїд
Пульсація -
розширення і стискування зорі.
Періодичне підсилення ядерних реакцій у надрах зорі
2. Здатність протяжних розріджених оболонок нагромаджувати енергію
Стискається – розігрівається
Розширяється - охолоджується


Слайд #8
1.Блиск раптово зростає в 1000 а то й в 1000000 разів
2.Виділяється енергія, яку Сонце випромінює за 100000 років
Нові зорі


Слайд #9
Внаслідок обміну речовиною між зорями в тісних подвійних системах
Чому спалахують?


Слайд #10
Одна із зір повинна бути білим карликом, який має високу щільність речовини.
Нові зорі-це компоненти таких подвійних систем, у яких одна зоря, як правило, зоря головної послідовності типу Сонця і пізніших спектральних класів, а друга- у сто раз менший від Сонця білий карлик.
Обов’язкова умова виникнення нової зорі


Слайд #11
Схема утворення нової зорі
Перетікання речовини
однієї зорі на іншу
Утворення аккреційного диску
Збільшення маси і температури білого карлика
Стрімкий початок термоядерної реакції
Скидання оболонки в навколишній простір


Слайд #12
Спалах наднової зорі – явище незрівняно більшого масштабу, ніж спалах нової. ЇЇ блиск під час спалаху збільшується на десятки зоряних величин упродовж кількох діб.
Наднові зорі


Слайд #13
Під час вибуху наднова зоря скидає свою оболонку, яка далі розширюється зі швидкістю від 5000 до 20000 км/с і через деякий час спостерігається у вигляді туманності специфічної форми.
Особливість наднової зорі
Крабоподібна туманність


Слайд #14
Туманності
Залишки спалаху наднових:
Пульсари


Слайд #15
Туманність Сімеїз - величезний залишок від вибуху наднової, що знаходиться на кордоні сузір'їв Тельця і Візничого. Вибух стався близько 40000 років тому. Розміри туманності сягають 160 світлових років, а відстань до неї від Землі оцінюється в 3000 св. років. Особливість об'єкта – довгі зігнуті газові волокна, що дали туманності назву Спагеті.


Слайд #16
Крабоподібна туманність (або М1) - один з найвідоміших космічних об'єктів. Туманність являє собою залишок від спалаху наднової зірки, що стався 1054 року. В темні прозорі ночі її можна побачити за допомогою звичайного бінокля.


Слайд #17
Знаменитий об'єкт Кассіопея А, найяскравіший джерело радіовипромінювання на небі. Це залишок наднової, що спалахнула близько 1667 року в сузір'ї Кассіопеї.


Слайд #18
Крабоподібна туманність стала відомою 1758 року. Сьогодні туманність розширюється зі швидкість близько 1500 км /с.


Слайд #19
Останній зі спалахів наднових, який можна було побачити неозброєним оком, стався 1987 року в сусідній галактиці – Великій Магеллановій Хмарі. Після вибуху на місці зірки залишилася туманність, що розширюється, і загадкові кільця у вигляді цифри «8».


Слайд #20
Залишки наднової Тіхо. Зірка спалахнула в 1572 році в сузір'ї Кассіопеї.


Слайд #21
Залишок наднової в сузір'ї Вітрил. Спалахнула приблизно 11-12 тис. років тому. Під час спалаху зірка викинула в простір величезну масу речовини, однак повністю не зруйнувалася: на її місці залишився пульсар, нейтронна зірка, яка випромінює радіохвилі.


Слайд #22
Туманність Олівець (NGC 2736), частина оболонки наднової із сузір'я Вітрил. Туманність ця є ударною хвилею, що поширюється в космосі зі швидкістю півмільйона кілометрів на годину.


Слайд #23
Туманність Медуза.


Слайд #24
NGC 6962 або Східна Вуаль великим планом.


Слайд #25
Пульсуючі джерела радіовипромінювання з періодом більше секунди, які мають розміри в декілька десятків кілометрів.
Знаходяться в залишках наднових зір.
пульсари


Слайд #26
Пульсар - це величезна намагнічена дзига, яка крутиться навколо осі і не збігається з віссю магніту.


Слайд #27
Схематичне зображення пульсара.


Слайд #28
Періодичні сигнали пульсарів пояснюються великою кутовою швидкістю обертання нейтронної зорі навколо осі.


Слайд #29
Дякую за увагу!)