Презентація "З історії астрономічних відкриттів"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "З історії астрономічних відкриттів"
Слайд #1
Головною метою
Роботу виконав:
Ващинець Василь Павлович,
учень 10 класу
Виноградівської ЗОШ І-ІІІ ст. №4
 
Науковий керівник:
Коложварі Наталія Олександрівна,
вчитель фізики
Виноградівської ЗОШ І-ІІІ ст. №4
 

З історії астрономічних відкриттів


Слайд #2
Чому я обрав саме цю тему?
В усі часи і у всіх народів астрономія, як і всяка наука, була тісно пов'язана зі станом загального розвитку людства. Астрономія прогресує або терпить застій разом із суспільством. Вона пов'язана з практичним життям народів. Таким чином, відображаючи в собі історію розвитку людства, історія астрономії є частиною історії цивілізації. Адже саме так можна більш точно відобразити еволюцію уявлень людства про будову Всесвіту.


Слайд #3
У своїй роботі я намагався показати значення деяких відкриттів та досягнень з точки зору розвитку людства, технічної бази та релігійних поглядів конкретної епохи.
Особливо цікавою є дослідницька робота тому, що темпи розвитку науки стали швидкими, робиться все більше відкриттів, та значення вже відкритого за минулі століття в цілому стають дедалі менш вираженими та революційними.
 
 


Слайд #4
Зупинимося на деяких
цікавих фактах


Слайд #5
В XIV ст. художник Джотто написав фреску “Поклоніння волхвів”. На ній видно комету Галлея, яку художник бачив за 4 роки до того, як написав картину. Проте, англієць Едмунд Галлей відкрив її тільки в ХVIII ст.


Слайд #6
В поемі Данте «Божественна комедія» є такі рядки
Направо глянув я, звернувши видНа інший полюс, на тих зір чотири,З яких втішався наших предків рід.Вогням тим раде все в небеснім ширі,Ти ж, їх не бачачи, ллєш ріки сліз,О вдово Півноче, гіркі та щирі.


Слайд #7
Чотири зірки, яких не бачить «вдова Півночі» – це сузір’я Південного Хреста
Але вже багато десятиліть вчені не можуть пояснити, звідки міг знати про Південний Хрест найзнаменитіший поет середньовіччя? Адже вперше в європейській літературі про нього повідомили лише через півтора століття після Данте!


Слайд #8
В ніч з 13 на 14 березня 1781 року Вільям Гершель спостерігав подвійні зірки в сузір’ї Близнюків. І раптом в полі зору телескопа він помітив дивний крихітний диск, зовсім не схожий на зірку. Це була планета Уран.
Декілька випадкових відкриттів


Слайд #9
Італійський астроном Піацца розробляв докладну карту однієї з ділянок зоряного неба, коли випадково саме тут виявилася давно розшукувана між орбітами Марса і Юпітера планета Церера.


Слайд #10
Коли знаменитий американський оптик Альван Кларк випробовував новий телескоп, його син попросив навести інструмент на яскраву зірку земного неба – Сиріус. Поглянувши в окуляр, син Альвара Кларка помітив зовсім поруч із Сиріусом маленьку незнайому зірочку. Так був відкритий перший «білий карлик» – супутник Сиріуса.


Слайд #11
У 1761 році очікувалося рідкісне астрономічне явище – проходження Венери перед диском Сонця. Паризька Академія наук послала астронома Лежантіля в Індію, де він повинен був провести необхідні спостереження.
Лежантіль запізнився і прибув на місце вже після того, як проходження Венери відбулося. Він залишився на вісім років в Індії.
Настав, нарешті, довгоочікуваний день. З ранку була відмінна погода. Але, як тільки Венера вступила на сонячний диск, раптово насунули хмари, і Лежантіль нічого не побачив!
Невдаха - астроном в пам’ять про свою невдалу подорож вивіз з Індії невідому в Європі дуже гарну квітку. З тих пір в Європі, особливо серед астрономів, широкою популярністю користується квітка Гортензія – живий пам’ятник забавної історії про невдаху - астронома.
Курйози в астрономії


Слайд #12
Багато цікавих історій пов’язано з падінням на Землю метеоритів


Слайд #13

Розповідають, що у давньоримського царя Нуми Помпілія (VII ст. до н. е.) залізний щит був виготовлений з каменю, «що впав з неба».


Слайд #14
Російський імператор Олександр I, за свідченням деяких сучасників, мав серед особистої зброї меч з метеоритного заліза.


Слайд #15
Яких би висот не досягла наука і техніка в майбутньому, багато фундаментальних відкриттів залишаться заслугою двадцятого століття. Адже лише один раз можна відкрити світ Галактик, виявити розширення Всесвіту і реліктове випромінювання, що залишилося нам у спадщину від того часу, коли в природі ще не було зір, дізнатися вік Сонця, переконатися в існуванні протозір, нейтронних зір, чорних дір, дізнатися про дивні властивості пульсарів, активних ядер Галактик...
Проте,чим більше ми знаємо, тим частіше стикаємося з невідомим. Астрономія XXI ст., очевидно, має відчинити нові "вікна" у безмежний Всесвіт.


Слайд #16
Дякую за увагу