Презентація на тему «Дослідження Сонячної системи»


Рейтинг презентації 3.75 на основі 4 голосів



Слайд #1
Презентація на тему «Дослідження Сонячної системи» - Слайд #1

Виконала
Учениця 5-Б класу
Дослідження Сонячної системи


Слайд #2
Презентація на тему «Дослідження Сонячної системи» - Слайд #2

Сонце
Найближча до Землі зоря
Куля з розжарених газів, переважно з водню
Його діаметр більший за діаметр Землі у 109 разів
Температура на Сонці близько 5500°С
У ядрі відбуваються ядерні реакції (перетворення водню на гелій)
Сонце обертається навколо своєї осі.
Н2
→ Не


Слайд #3
Презентація на тему «Дослідження Сонячної системи» - Слайд #3

Меркурій
Планету дослідив автоматичний міжпланетний зонд “Маринер-10”
Меркурій увесь усіяний кратерами
Тут в 1 році 88 земних діб (через оберти навколо Сонця)
А в 1 добі – 176 земних діб
Виходить, рік на цій планеті коротший за добу


Слайд #4
Презентація на тему «Дослідження Сонячної системи» - Слайд #4

Венера
Її ще називають “ранковою” чи “вечірньою” зорею (бо у цей час її видно на земному небі).
Єдина з планет Сонячної системи, яка обертається проти годинникової стрілки навколо своєї осі (за 243 дні).
Поверхня Венери повністю схована за шаром хмар, через це є найспекотнішою планетою.
Зонд “Магеллан” у 1990-1994 рр. наніс на карту планети 98% поверхні.


Слайд #5
Презентація на тему «Дослідження Сонячної системи» - Слайд #5

Марс
“Червона планета”. Це колір іржі, яку містять марсіанські скелі, поверхня планети і навіть атмосфера.
Марс має два неправильної форми супутники – Фобос і Деймос.
Виявити життя на планеті намагалися апарати “Вікінг” у 1976 р. А у 1997 р. з Марсу спустився апарат “Слідопит”. Виявилося, на планеті можуть існувати примітивні організми.


Слайд #6
Презентація на тему «Дослідження Сонячної системи» - Слайд #6

Юпітер
Найбільша планета Сонячної системи.
Має 16 супутників і систему тонких кілець.
Один оберт орбітою робить за 12 років. На оберт навколо своєї осі витрачає менше 10 годин.
Не має твердої поверхні (гази, рідина, тільки ядро тверде)
З 1995 р. апарат “Галілео” протягом двох років досліджував планету.


Слайд #7
Презентація на тему «Дослідження Сонячної системи» - Слайд #7

Сатурн
Не має твердої поверхні (гази).
Має 18, а, може, понад 20 супутників і найбільшу та найяскравішу систему кілець у всій Сонячній системі.
Усі відомості про планету ми знаємо завдяки апаратам: “Піонер-11” (1979), “Вояжер-1” і “Вояжер-2” (1980), “Кассіні” (2004)


Слайд #8
Презентація на тему «Дослідження Сонячної системи» - Слайд #8

Уран
Там темно і холодно. Температура дорівнює -200 °С, а Сонце видається далекою яскравою зорею.
Планету відкрив Вільям Гершель у 1781 р. за допомогою саморобного телескопа.
Апарат “Вояджер-2” у 1986 р. зробив якісні фотографії планети, її 11 кілець та супутників.
В Урана точно є 18 супутників, ще 3 – ймовірно.


Слайд #9
Презентація на тему «Дослідження Сонячної системи» - Слайд #9

Нептун
Бірюзова газова планета. Холодний голубий і вітряний світ із системою кілець і 8 супутниками.
У 1845 р. Джон Коуч Адамс й Урбан Левер'є розрахували положення невідомої планети. У 1846 р. Йоганн Галле відкрив там Нептун.
Інформацію про планету дослідив апарат “Вояджер-2” у 1989 р.


Слайд #10
Презентація на тему «Дослідження Сонячної системи» - Слайд #10

Плутон
Найменша, найхолодніша і найвіддаленіша планета.
Деякі дослідники вважають його не планетою, а малим тілом Сонячної системи.
Має супутник Харон, маса якого становить 25% від маси Плутона.
На Плутоні температура становить -220 °С, але, коли він підходить найближче до Сонця, частина крижаної поверхні перетворюється на газ і утворює атмосферу.
Плутон було відкрито у 1930 р. Клайдом Томбо, а його супутник Харон – у 1978 р.
Він так далеко від Землі, що лише у 2004 р. апарат “Експрес Плутон-Койпер” вирушив для дослідження планети.


Слайд #11
Презентація на тему «Дослідження Сонячної системи» - Слайд #11

Пояс астероїдів
Кільце між Марсом і Юпітером.
Першим у 1801 р. було відкрито астероїд Цереру. Він найбільший.
Усього відкрито понад 10 тис. астероїдів, кожен з них має назву
Фотографії астероїдів отримані 2 космічними апаратами: зондами “Галілео” та “NEAR”