Презентація "Земля і Місяць як небесні тіла"

-2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Земля і Місяць як небесні тіла"
Слайд #1
Земля і Місяць як небесні тіла


Слайд #2
Земля —
третя від Сонця планета Сонячної системи, найбільша за діаметром, масою та щільністю серед планет земної групи.
Середня відстань від Землі до Сонця 150 млн.км. – названа астрономічною одиницею (1 а.о.).


Слайд #3
Земля – це єдине відоме на даний момент тіло Сонячної системи, зокрема і Всесвіту взагалі, населене живими істотами. Земля оточена потужною газовою атмосферою. Основними компонентами якої є азот (N2) і кисень (O2).


Слайд #4
Завдяки атмосфері температура на поверхні Землі не зазнає різких коливань, що сприяє життю земних організмів.Атмосфера захищає нас від бомбардувань космічними тілами – при прольоті крізь атмосферу вони згоряють внаслідок розігріву.


Слайд #5
Потужне магнітне поле Землі створює навколо планети радіаційні пояси, захищаючи нас від космічної радіації.


Слайд #6
Внутрішнябудова Землі:тверде внутрішнє ядро, розплавлене зовнішнє ядро і мантія, тверда кора


Слайд #7
Наукові дані вказують на те, що Земля утворилася із газо-пилової туманності близько 4,54 млрд. років тому


Слайд #8
Земля взаємодіє з іншими об'єктами в Космосі, включаючи Сонце І Місяць. Земля обертається навколо Сонця і робить навколо нього повний оберт приблизно за 365,26 діб. Цей відрізок часу — сидеричний рік Землі.
За кожні 4 оберти накопичується ще одна доба, тому кожен 4-ий рік – високосний (додається одна доба).


Слайд #9
Кометне бомбардування в ранній період історії планети вплинуло на формування океанів. Пізніший вплив астероїдів призводив до суттєвих змін в оточуючому середовищі та на поверхні Землі. За деякими теоріями, саме кометне бомбардування принесло на поверхню Землі життя.


Слайд #10
І хоча він вважається супутником нашої планети, космічні дослідження показали, що з часів формування Сонячної системи Місяць був самостійним космічним тілом, що розвивається під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів.
Місяць, найближче до Землі космічне тіло, знаходиться в сотні разів ближче до нас, ніж сусідні планети Венера та Марс.


Слайд #11
Місяць почав своє обертання на орбіті навколо Землі приблизно 4,53 млрд років тому. Це стабілізувало осьовий нахил планети.
Діаметр Місяця складає ¾ діаметра Землі, а маса – 1/81 земної маси. Відстань між центрами Місяця і Землі – 384 487 км.
Обертання системи Земля-Місяць відбувається навколо спільного центру мас, розташованого на відстані 1700 км над поверхнею Землі.


Слайд #12
Гравітаційне притягання Місяця спричиняє на Землі явище припливів та відпливів: в місцях на поверхні Землі, найбільш ближчих до Місяця і найвіддаленіших від Місяця, рівень поверхні води вищий (приплив). Внаслідок добового обертання Землі явище припливів чергується з явищем відпливів (на добу 2 припливи і 2 відпливи).


Слайд #13
Період орбітального руху навколо Землі (сидеричний період обертання) 27,32 земної доби збігається з періодом осьового обертання Місяця. Завдяки цьому Місяць завжди обернений до Землі однією півкулею (так звана видима сторона Місяця). Інша місячна півкуля завжди невидима. Вперше її сфотографувала автоматична станція “Луна-3” у 1959 році.


Слайд #14
Поверхня Місяця досить нерівна і вкрита численними кратерами. Це наслідок малої маси Місяця, а відтак відсутності атмосфери. На відміну від Землі, космічне сміття безупинно бомбардує місячну поверхню.


Слайд #15
Відсутність атмосфери є причиною різких коливань температури на поверхні: від +130оС (двотижневий день) до -160оС (двотижнева ніч). Перебування на поверхні без скафандру неможливе. Вага тіл в 6 разів менша земної.


Слайд #16
Видимий рух Місяця на тлі зірок супроводжується зміною зовнішнього вигляду нашого супутника (фази Місяця). Видимий край диска Місяця називається лімбом. Лінія, що розділяє освітлену і неосвітлену частини диска Місяця, називається термінатором.


Слайд #17
Площини обертання Місяця і екліптики не співпадають, однак коли Місяць час від часу опиняється між Землею і Сонцем, відбуваються сонячні затемнення.


Слайд #18
Місяць у момент повного місячного затемнення насправді позбавляється сонячного світла, тому повне місячне затемнення видно з будь-якої точки нічної півкулі Землі. Затемнення починається і закінчується одночасно для всіх географічних точок. Однак місцевий час цього явища буде різним. Так як рух відбувається із заходу на схід, то першим входить у земну тінь лівий край Місяця.


Слайд #19
Під час затемнення Місяць ховається в тінь Землі і, здавалося б, щоразу повинен зникати з поля зору. Однак земна атмосфера по-різному заломлює і розсіює сонячні промені: блакитна частина променів заломлюється найсильніше і розсіюється в атмосфері, а червоні й оранжеві промені заломлюються найменше і проходять крізь атмосферу Землі, потрапляючи на затемнену поверхню Місяця.


Слайд #20
На Місяці вже побували земляни. Перший крок на місячній поверхні зробив командир корабля “Аполлон-11” Ніл Амстронг на західній околиці Моря Спокою, на екваторі Місяця 29.07.1969 р.


Слайд #21
Місяць досить загадкове небесне тіло. Аналізуючи знімки, передані "Рейнджером-7" після його вдалої посадки біля кратера і зроблені астронавтами з низької орбіти при обльотах Місяця, спеціалісти НАСА дійшли висновку: на поверхні Місяця знаходяться численні механізми і споруди.
На думку вченого Дж. Леонарда, більшість із цих величезних за своїми розмірами механізмів зруйновано, але інші однозначно продовжують працювати.


Слайд #22
Часто на поверхні Місяця бачать незрозумілі рухомі світні об’єкти (плями).


Слайд #23
Деякі об'єкти змінюють свою форму, зникають або знову з'являються на схилах або дні якогось кратера. Найбільша активність спостерігається на видимій стороні Місяця. Є на Місяці і “куполи” (опуклості надто правильної круглої чи овальної форми), і мережі надто правильних тріщин.


Слайд #24
Всесвіт містить ще багато
таємниць!
Робота учениці 11–А класу ЗОШ №5 м. Вільногірська Красулі Лідії