Твір на тему: «Наша доля в наших руках» (варіант 1)
«У всякого своя доля й свій шлях широкий...», — писав Тарас Григорович Шевченко. Дійсно, у кожного з нас різна доля. Хтось живе в щасливому шлюбі з коханою людиною, хтось має багато дітей і щасливу сім’ю, інший — багато грошей і жодних турбот, а хтось змушений зводити кінці з кінцями, не маючи ні родини, ні дому, ні роботи. Зазвичай такі люди у всьому звинувачують свою нещасливу долю, але вони рідко замислюються над тим, що самі можуть все змінити.
Так, я вірю в те, що в кожної людини є своє призначення, своя доля, яку дарує їй Бог. Є люди, які з народження купаються в батьківській любові, у них є все, чого вони бажають і вони всього досягають у житті. А є такі, яким з дитинства доводиться боротися зі світом, які виборюють своє право на щасливе життя, яким нічого не дається просто так. Чому так влаштовано, ми не знаємо, і, напевне, ніколи й не дізнаємось. Але ми точно знаємо одне: «Бог дає людині скільки випробувань, скільки вона може витримати». Кожен із нас може й повинен бути щасливим. І коли ми стикаємось із черговою перешкодою на нашому шляху, не потрібно сприймати її, як знак, що настав час зупинитись і плисти за течією. Скажи собі, що це лише черговий шанс стати сильнішим і досвідченішим, перевірити свої можливості. Що б не трапилось, не можна опускати руки. Якщо вже так вийшло, що на тебе з неба не звалюється щастя й багатство, то досягни цього сам! Доведи світові й самому собі, що ти вартий більшого, що ти заслуговуєш на те, щоб жити краще.
Скільки ми знаємо прикладів із життя, коли люди із бідних сімей, які не мали нічого, досягали таких висот, про які можна тільки мріяти. Зазвичай ми дивимось на успішних людей і бачимо лише те, що на поверхні: вони усміхнені, у них є гроші, є сім’я і все, чого можна тільки побажати. Але ми не бачимо, яка тяжка праця стоїть за цими здобутками. Ми не знаємо, скільки безсонних ночей провела ця людина в тяжкій роботі, щоб досягти чогось більшого, щоб бути щасливою. І тоді варто задуматись, чим ти відрізняєшся від них? У тебе є такі ж руки, ноги й голова. Що заважає тобі досягти того, що мають вони? Просто замість того, щоб звинувачувати свою долю й заздрити всім навколо, бо вони мають те, чого не маєш ти, вставай і працюй! Ти можеш більше ніж здається.
Отже, доля кожної людини в її руках. Просто треба не лінуватися й звинувачувати у своїх невдачах когось іншого, а вставати й діяти. Ми ще не знаємо, на що здатні. Потрібно лише захотіти, і все обов’язково вийде.