Твір на тему: «Образ кріпака-робітника у творі «Сватання на Гончарівці»

+3

Перш за все, Г. Квітка-Основ’яненко відомий нашим співвітчизникам як талановитий письменник. Але драматичні твори цього митця мають не менш велике значення і стали значним внеском в національну літературу та розвиток українського театру. У своїх драматичних творах Г. Квітка-Основ’яненко торкався важливих проблем тогочасного суспільства, зокрема проблеми соціальної нерівності. Прикладом цього може служити відома драма «Сватання на Гончарівці», у якій письменник створив дуже яскраві і реалістичні образи українців.

У центрі драми знаходиться любовний трикутник: за сюжетом героїня п’єси Уляна повинна вийти заміж за дурня Стецька, бо той бажає її мати. Але дівчина вже давно кохається з кріпаком Олексієм, який прийшовся їй дуже до вподоби.

Стецько, з усім його багатством, поступається Олексію за людськими якостями. Змальовуючи хлопця-кріпака, Г. Квітка-Основ’яненко подає нам реальний образ справжнього трудівника. Мати Уляни Одарка хоч і не бажає видавати доньку за кріпака, але все ж таки мусить визнати, що: «Правда, він парень добрий, коваль мудрий, усячину зробить, не п'є, з бурлаками не гуля, проти мене звичайний — усе правда».

Це не просто слова — вони підтверджуються фактами. Олексій хоч і кріпак, але він вивчився, став гарним ковалем і заробляє непогані гроші на заводі. Підробляє хлопець і в селі: матері Уляни зварив чаплію і кочергу. Отже, Олексій — працьовитий та й ще здатний до наук хлопець.

Найголовніше для Олексія — це його любов до Уляни. Дізнавшись, що до його коханої від Стецька прийдуть старости, хлопець спочатку обурюється, бо вважає, що дівчина його зрадила. Та він дуже швидко розуміє, що Уляну хочуть віддати заміж силою і намагається цього запобігти.

Олексій — сильна і цілеспрямована людина, тому він не опускає руки в біді і прагне вибороти своє щастя. Більше того, хлопець порядний і вірний. Побожившись у вірності і зізнавшись у коханні, Олексій вже не може відмовитися від коханої дівчини. Він не сприймає поради Одарки і не бажає шукати собі іншу наречену. Але хлопець настільки поважає старших, що не може настоювати на тому, щоб Уляна пішла проти волі матері і втекла з ним. Олексій здатний і Стецька вбити, і на себе руки накласти. Але його мораль не дозволить хлопцю зробити ні те, ні інше. Розуміючи це, Олексій вирішує йти у солдати. Та це не тільки раз і назавжди одгородить його від сімейного життя, але й знівечить його долю.

Врешті-решт Одарка здається під уговорами та хитрощами і погоджується видати Уляну заміж за Олексія. Завершуючи таким чином драму «Сватання на Гончарівці», Г. Квітка-Основ’яненко стверджує, що суспільна нерівність не повинна бути перепоною на шляху до щастя. І людину треба оцінювати не за кількістю грошей, а за її особистими якостями. Мабуть, саме тому й Олексій зображений автором як ідеальний образ українського хлопця — глибоко морального, вірного, працьовитого і доброго.