Твір на тему: «Калейдоскоп сучасного світу в сприйнятті ліричного героя В. Неборака»

Поетична творчість талановитого українського поета В. Неборака – це нове, по-справжньому альтернативне слово, яке посіло важливе місце в сучасній українській літературі. Його ліричні твори – для непересічних читачів, які цікавляться поезією, а ніяк не для легкого читання. У віршах В. Небораки спостерігається глибоке розуміння найважливіших для наших сучасників проблем та ідей.

Ліричний герой більшості творів поета є невтомним мандрівником у часі та просторі. Однак особливу увагу у віршах В. Небораки привертають незвичні художні засоби, які автор використовує для більш яскравого подання ідей. Художня поетична мова В. Небораки вирізняється насамперед тим, що звичайні українські слова у його поетичних рядках співіснують у незвичайних поєднаннях і комбінаціях, а повна відсутність у віршах розділових знаків дозволяє читачам поєднувати слова за власним розумінням, що справляє велике враження. Читачі по-своєму складають та компонують слова і ніби стають співавторами поета.

В. Неборака вважає, що кожне нове літературне століття відрізняється він попереднього, насамперед, своєю мовою. Тож, перед кожним поколінням літераторів, перед кожним письменником і поетом найпершим завданням стоїть мова. Взагалі, у кожному творі поет повинен визначати якусь конкретну мету. Це можна сказати і про твори В. Небораки, загальна тенденція яких – пародіювати, бавлячись словом. Саме цим зумовлений і авангардизм, і новизна, і незчисленна кількість поетичних та мовних експериментів.

Однією з найяскравіших поезій В. Неборака заслужено вважається поезія «Сад», яка увійшла до його збірки «Бурштиновий сад», опублікованої у 1987 році. Слід мати на увазі, що бурштин ще називається каменем, у якому застигнув час. Можливо, і поет у своїй збірці прагнув зупинити час, залишити у вічності відчуття краси і найкращі моменти життя. У вірші панує зелень, навіть час для ліричного героя забарвлений у цей колір: «Восьма забарвлена в зелений колір».

Та й сама назва поезії «Сад» викликає асоціацію з зеленню: читаючи її, відчуваєш, що все навколо стає зеленим. Ліричний герой не може пояснити це явище, він лише «так відчуває». За думкою поета зелений колір – це колір розвитку і життя, від якого на душі стає «затишно і бентежно». Але у вірші не зустрічається нарочитого пародійного чи гротескного звучання, навпаки – вірш сповнений спокою і ліризму.

У творчості В. Неборак – послідовний майстер постмодерністського напрямку. Його поезії викликають почуття контрасту і незвичайно хвилюють, тим самим, створюючи передумови для вдосконалення людської особистості.